Журналісти видання Politico поспілкувалися з російськими найманцями із Куби, які серед серед тисяч інших іноземців підписали однорічний контракт для участі в війні на боці окупантів. Один з найманців повідомив, що в обмін на згоду піти на війну їм видали російські паспорти, а разом з ними – зобов'язання воювати не рік, а до кінця.
Хорхе (імена всіх згаданих у матеріалі найманців змінене) зараз воює в Курській області. За його словами, термін участі в війні змінили не лише для нього.
"Тепер вони кажуть нам, що оскільки ми громадян Росії, то повинні продовжувати битися до кінця війни", – сказав він журналістам.
Politico поспілкувалися не лише з ним, а з трьома іншими найманцями і сім'ями ще п'яти. Деякі найманці стверджували, що на війну потрапили обманним шляхом: їм обіцяли роботу на будівництві. Інші ж визнали, що свідомо вирішили піти воювати. Переважно – заради грошей.
Найманець із Куби Девід сказав, що востаннє бачив свій кубинський паспорт у жовтні 2023, а потім його конфіскували військові. Невдовзі в нього відібрали і новий російський паспорт, аби Девід відправився воювати без нього. Деяким же найманцям паспорти не видали і після року участі в війні.
"Вони не хочуть нас відпускати", – сказав Мануель, який був в першій хвилі рекрутингу на війну проти України. Його кубинські документи відібрали незадовго після того, як він приїхав, і тепер в нього є лише військове посвідчення.
Російський правозахисник сказав журналістам, що ситуація Мануеля дуже типова: росіяни забирають в іноземних найманців документи, залишаючи взагалі без них. Так ці іноземці опиняються у повній влади Росії і навіть не можуть звернутися до посольств своїх країн.
"Іноземні найманці повинні знати: якщо вони підписують контракт із російськими військовими чи беруть їхні паспорти, то вони підписуються воювати в Україні невизначений термін, поки їх не уб'ють, важко поранять або Кремль не оголосить про завершення операції", – погодилася з цією думкою оборонна аналітикиня Фонду міжнародного миру Карнегі Дара Міссікот.
Усі найманці з Куби, з якими поспілкувалися журналісти, були поранені, але їх знову відправили воювати. Деякі копали траншеї та укріплення, але інших перекинули на першу лінію боїв, зокрема в Курській області.
"Як і кожен кубинський новобранець, опитаний POLITICO, Девід отримав осколкові поранення від українських безпілотників або ракет, але його відправили назад на фронт після лікування, іноді до того, як шви зажили. Пабло, який стверджує, що у нього також діагностовано посттравматичний стресовий розлад, під час лікування в лікарні через травму правої руки його командир сказав, що йому просто потрібно навчитися стріляти з лівої", – повідомили журналісти.
За словами Хорхе, чоловік, з яким він здійснив першу поїздку до Росії більше року тому, нещодавно загинув внаслідок ракетного обстрілу. Politico підтвердив смерть через родича на Кубі.
Іспаномовні ЗМІ, що працюють із США, повідомляють про численні жертви на Кубі. Але на самій Кубі такі новини ніколи не потрапляють в ефір. Однак замовчувати це виявилося неможливим, оскільки родичі загиблих повідомляли про це в соцмережах.
Самі найманці додали, що кубинські солдати часто платять за те, щоб родичі померлої людини прилетіли, аби забрати тіло.
Принаймні в деяких випадках кубинські новобранці просто зникали. Оскільки ані Гавана, ані Москва не виявляють особливого інтересу до їхньої долі, а також вони поза увагою правозахисних груп, які допомагають мобілізованим росіянам, кубинські родичі, які живуть за тисячі кілометрів звідси, часто змушені робити власні висновки, коли їхні близькі йдуть у СЗЧ.
- Не лише з Куби, а й з Непалу, Індії, Сирії та інших країн Росія вербує найманців. Рекрутингової іноземців дозволяє Кремлю не оголошувати публічно про мобілізацію власних громадян.