Передісторія
22 травня Верховна Рада проголосувала за зміну шкільного предмета «Захист України». Згідно із задумом, його розділять на шість блоків і замість щотижневих занять раз на місяць присвятять дисципліні весь навчальний день.
Щоб дітям було де й на чому вчитися, у містах створять спеціальні осередки, для яких закуплять навчальне обладнання: для стрільб, занять з дронами, тренувальні манекени для домедички.
На це уряд виділив 1,5 мільярда гривень субвенцій. Які, зокрема, включають і навчання освітян, що викладатимуть предмет.
Що сталося в Києві
Обов’язкове оновлення предмета мають завершити у 2027 році. Утім команда МОН разом з групою експертів, серед яких і відомі військові навчальні центри, розробила навчальну програму вже. Щоб не втрачати часу, з вересня 2024 року впроваджує її як всеукраїнський педагогічний експеримент.
1 липня 2024 року міністерство затвердило відповідний наказ. І розіслало його обласним департаментам освіти, а також київському.
«У межах цього експерименту області повинні зголоситися, написати в МОН листа, що вони хочуть долучитися. Бонусом за це є гроші із субвенції, яку держава вже виділила. Тобто кожен регіон зараз отримує певну суму відповідно до кількості учнів. Ці гроші на рахунках у областей ще з початку року, але без участі в експерименті ними не можна користуватися», — пояснює народна депутатка Інна Совсун, яка була однією з тих, хто працював над реформою предмета.
За її словами, станом на 21 липня відгукнулися департаменти всіх областей. Крім Києва. Освітній департамент міста єдиний не надіслав листа в МОН.
«Тобто Київ просто відмовився долучатися до експерименту. І тепер формально в них гроші на рахунках є, але вони не зможуть використати їх і просто повернуть до держбюджету. Шкода, бо ми ці кошти могли розділити між регіонами. А також шкода, що київські діти упустять ці два роки. І це ж велика частка дітей, які не будуть охоплені змінами», — зазначає Совсун.
Як це пояснюють у Департаменті КМДА
На сайті департаменту відреагували на звинувачення. Кажуть, що не отримували офіційного документа чи запрошення до участі в експерименті.
«Відповідно Міністерство освіти і науки України не запросило Київ до Всеукраїнського педагогічного експерименту щодо цього предмета», — йдеться в дописі.
У Міністерстві освіти і науки наголошують, що перемовини щодо експерименту вони вели з усіма освітніми департаментами областей і Київ - не виключення. Це була необхідна частина впровадження реформи, адже від міністерство мало отримати від департаментів клопотання, тобто виявлену згоду на участь у експерименті.
«Під час неодноразових робочих нарад з департаментами освіти і науки обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій обговорювалися питання реформування засад викладання навчального предмета / інтегрованого курсу «Захист України», — відповіли у МОН на запит LB.ua.
Доповнено (від 3 вересня 2024 року):
Освітній департамент КМДА у відповідь на запит LB.ua заперечив, що до них зверталися з Міністерства освіти і науки.
«До Департаменту освіти і науки, закладів освіти Києва станом на 26 серпня 2024 року звернень авторів ініціативи або Міністерства освіти і науки України щодо можливої участі в експерименті Теоретико-методичні засади викладання предмета/інтегрованого курсу «Захист України» на базі Осередків викладання навчального предмета «Захист України» або інших експериментів/проєктів щодо викладання предмета «Захист України», не надходило», — йдеться у відповіді.
Інна Совсун зазначає, що запрошення не було, бо не існує такої офіційної процедури.
«Вийшов наказ, його направили в департаменти, і вони мають самі долучатися. МОН тільки неформально може зв'язатися з ними і сказати, що чекає їхнього залучення. Важливо що Київ єдиний цього не зробив. Чому решта регіонів приєдналися, а Київ — ні? Вони хочуть сказати, що саме для Києва була інша комунікація? Це просто неправда й нелогічно», — вважає Совсун.
Офіційної відповіді від Міністерства освіти і науки щодо комунікації з КМДА LB.ua станом на сьогодні ще не отримав. Як тільки відповідь надійде — ми її додамо.
Цікаво, що у відповіді на звернення Інни Совсун за 18 липня, чому Київ досі не надіслав листа в МОН, у департаменті називали дещо іншу причину: що вони не отримували клопотання на участь у проєкті від (увага) шкіл і управлінь освіти районів міста.
А участь у таких проєктах, кажуть, добровільна, згідно з Положенням про порядок здійснення інноваційної діяльності у сфері освіти, затвердженим Наказом МОН 12 травня 2023 року.
Доповнено:
У відповіді на наш запит в Департаменті також наголосили, що в наказі МОН не було посилань на експеримент чи інноваційний проєкт.
«Крім того, у пояснювальній записці до Програми зазначено, що «Запропонована програма самодостатній цілісний освітній продукт для досягнення відповідних меті інтегрованого курсу «Захист України» результатів навчання. Вона надається до реалізації за допомогою різних навчальних матеріалів: підручників, навчальних посібників, а також індивідуального методичного забезпечення, в тому числі й розробленого вчителем самостійно», — кажуть в освітньому департаменті столиці.
Своя програма
Натомість в освітньому департаменті Києва запевняють, що ще з кінця минулого року працюють над оновленням програми предмета «Захист України». І самі ж виділили кошти, щоб упровадити її.
«У столиці виділили та розподілили між районами субвенцію 143,1 млн грн, де 41,2 млн грн — з міського бюджету, що є максимальною сумою серед усіх регіонів країни. Додатково столиця при підготовці до нового 2024/2025 навчального року виділила 23,7 млн грн на оснащення кабінетів "Захист України" сучасним обладнанням», — кажуть у департаменті.
Зазначимо, в лютому 2024 року заступник голови КМДА Валентин Мондриївський повідомляв, що Департамент освіти і науки КМДА спільно з КНП «Освітня агенція міста Києва» презентували обладнання для оновленого предмета. А до робочої групи, яка розробляла методички, залучили фахівців ЗСУ, науковців і компанії, які постачають обладнання для навчання військових, а також методистів Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.
До слова, це вже не перша заплутана історія, де фігурує Освітня агенція міста Києва. У березні 2024 року LB.ua з'ясовував, чи запустив Київ обіцяну власну школу БпЛА. Програму курсу місто взялося створювати теж самостійно, без залучення уже наявних. Відповідальною за це була згадана агенція. А реалізацію проєкту протягом двох років оцінили в 98 млн грн.
В Освітній агенції не змогли відповісти на жодне запитання про школу — ані про те, чи працює заклад, ні про те, хто може там вчитися.
«LB.ua отримав лише одну відповідь: школа засекречена, уся інформація про неї становить загрозу для викладачів і учнів», — йдеться в тексті.
Тоді відповісти про роботу школи обіцяв Олексій Курпас, радник Валентина Мондриївського. Але впродовж шести місяців так і не зробив цього.
І лише через кілька місяців після виходу тексту на Prozorro з'явилася заявка на закупівлю обладнання для школи. Тобто через рік після того, як ухвалили програму.
Тож судячи з усього, київські школи теж йтимуть за окремою програмою. І у своєму форматі — наприклад, замість виділеного дня щомісяця в осередках — дві години на тиждень в облаштованих класах. Перелік обладнання, кажуть у департаменті, теж розробили свій.
Інформацію про саботаж військової підготовки молоді в Києві в департаменті назвали маніпулятивною.
Інна Совсун каже, що ще восени минулого року вона запитувала київських чиновників про військову підготовку, але марно.
«Ми в жовтні 2023-го питали в них, за якою програмою вони оновлюють. Без претензій, хотіли дослідити досвід: що будуть закуповувати, скільки. Департамент не відповів, посилаючись на безпеку даних», — зазначає Інна Совсун.
У відповіді на депутатське звернення керівниця департаменту Олена Фіданян скерувала в Інститут післядипломної освіти Грінченка. Мовляв, пересилати електронно небезпечно, краще дізнаватися особисто.
Нині ж методичні рекомендації є на сайті інституту, утім доступ до них під паролем.
Гроші на програму
Освітній департамент називає суму 142 млн грн. 42 млн з яких виділили з бюджету Києва. Решта 100 млн — це все ж державна субвенція, підтвердили LB.ua у Департаменті освіти.
Але як так сталося, що Київ планує, як розпоряджатиметься грошима, які можна використовувати, лише якщо приєднаєшся до експерименту? А також як школи зможуть користуватися програмою, яка не затверджена Міністерством освіти і науки?
У МОН наголошують — гроші з субвенції можуть бути розподілені лише за умови участі в експерименті. Інакше це суперечитиме закону.
Доповнено:
У Департаменті освіти КМДА посилаються на постанову Кабміну за грудень 2023 року щодо розподілення субвенції. А також на наказ МОН за травень 2024 року.
Згідно якого, за їхніми словами, гроші мають бути скеровані на облаштування осередків для викладання предмету. Що, за словами керівництва департаменту, вони і роблять.
Крім того, LB.ua попросив керівницю Департаменту освіти і науки Києва Олену Фіданян уточнити окремі моменти, а саме:
1. Надати перелік обладнання, яке закупив департамент для кабінетів, де проводитимуть навчання з військової підготовки?
2. Назвати експертів, які брали участь в оновленні програми для київських шкіл?
3. Пояснити, чому департамент вирішив не долучатися до експерименту, ініційованого МОН?
4. Поінформувати, чи отримував департамент від Міністерства освіти лист з наказом про експеримент, відправлений 1 липня 2024 року?
Доповнено:
Замість коментаря від Фіданян, нам надіслали відповідь з університету Грінченка, а саме - від в.о. ректора Олександра Турунцева.
В Грінченка розповіли, що оновлюють програму, а також працюють над навчанням вчителів. А також збільшили кількість годин на викладання предмету - з 1,5 до двох на тиждень.
З прізвищ тих, хто брав участь у складанні програми, назвали лише декількох педагогів та методистів.
Щодо створення осередків - Київ визначив 30 закладів освіти на базі яких проводитимуть заняття. А так, як для всіх учнів визначених класів цього буде недостатньо - Київ реалізовуватиме три моделі навчання: на базі осередків, на базі закладів освіти та у змішаному форматі.
Також, кажуть, проводитимуть змагання на базі шкільних тирів, "що функціонують за підтримки Товариства сприяння обороні України" (перейменований радянський ДТСААФ).
Які ризики це створює
Щоб зрозуміти, чи буде якісний розрив у навчальній базі між учнями київських шкіл й інших, потрібно експертно порівнювати, що пропонує МОН і що запроваджує Київ. Поки що інформації для такого порівняння недостатньо.
Однак є ризик, що знання, які отримуватимуть київські учні, наприклад, з домедичної допомоги, не відповідатимуть міжнародним стандартам.
З іншого боку, достеменно невідомо, хто контролюватиме те, що саме викладатимуть дітям у рамках програми, пропонованої МОН. Тобто все залежатиме від обізнаності, ініціативності й бажання вчитися тих, хто цей предмет вестиме.
Так, минулого місяця міністерство організувало кількаденні курси для тренерів, які передаватимуть знання вчителям. Але немає гарантії, що дітям пояснять, що потрібно використовувати сертифіковані турнікети, а не китайські підробки.
Бо навіть у переліку на закупівлю вказано турнікети, які дозволено використовувати в Силах оборони. А в законодавстві досі поняття турнікета розмите, під нього підпадає і американський сертифікований CAT, і китайський з наліпкою «Парамедик». Утім це питання точно не до Міністерства освіти і науки.
З грошима також можливі ризики, особливо враховуючи сумнозвісний досвід районних управлінь освіти Києва в закупівлях для укриттів: барабани на майже мільйон або електросковорідки на 720 тисяч. Тоді як деякі школи того самого району мали укриття з пліснявою на стінах. А в тендерах з інших районів міста журналісти виявили завищення цін на 80 % під час ремонтів шкільних укриттів.