У вівторок, 16 липня, у Києві прощаються із командиром батальйону ОУН Миколою Коханівським ("Буревієм"). Прощання з військовим відбулося на Майдані Незалежності.
Про це повідомляє кореспондент LB.ua.
Зранку у вівторок, 16 липня, кортеж із труною загиблого зустріли на Михайлівській площі. Люди на колінах віддали шану полеглому воїну.
Із Михайлівської площі процесія пішою ходою вирушила до Михайлівського Золотоверхого собору, де провели поминальну службу за полеглим воїном. Після поминальної служби всі охочі могли віддати останню шану провднику "ОУН" на Майдані Незалежності.
Про загибель провідника батальйону ОУН Миколи Коханівського "Буревія" стало відомо 10 червня. Відомо, що військовий загинув під Вовчанськом на Харківщині. У липні смерть Коханівського підтвердили офіційно, після евакуації тіла військового з поля бою. Військовому було 53 роки.
Як розповіла подруга Миколи Коханівського Роксолана Хмара, друзі, однодумці та бойові побратими Миколи Коханівського його ніколи не забудуть, адже він був провідником націоналістичного руху, справжнім патріотом своєї держави.
Журналістка та військова Олена Білозерська, під час прощання друзі та побратими Коханівського згадують протестні акції, у яких він брав участь – а вони не закінчуються, наче те довоєнне десятиліття нашого життя тривало вічність.
"Навіть я не пам'ятаю всіх отих акцій, всіх отих судів... Дійсно, вічний революціонер. І воїн козацького штибу", — написала вона.
Микола Коханівський — лідер радикального націоналістичного руху "ОУН", який неодноразово брав участь у різних акціях у Києві. У лютому 2017 року його затримували на Європейській площі через бійку з Національною поліцією. За рік до того він організував погроми відділень "Альфа-банку", "Сбербанку Росії" і офісу Ріната Ахметова.
З початком російсько-української війни Коханівський брав участь в АТО, зокрема у визволенні Маріуполя навесні 2014-го, штурмі Савур-Могили у серпні 2014, в обороні села Піски та у боях за Донецький аеропорт.
Після повномасштабного вторгнення РФ батальйон Коханівського брав участь в обороні населеного пункту Лютіж у Київській області. Пізніше — у боях на Донеччині, у районі Бахмута. Останнім часом Микола Коханівський захищав Україну на Харківщині.