Видання “Сенсор” та спільноти “Мольфар” провели розслідування і з’ясували, що російські книжкові видавці досі заробляють гроші в Україні.
Впродовж останніх десяти років українські видавці важко виборювали своє місце під сонцем на ринку України. За даними дослідження Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, оприлюдненого в 2013 році, російська книжка займала до 75% українського книговидавничого ринку. Завдяки зусиллям видавничої спільноти, держави та активістів вдавалось поступово розширювати частку вітчизняного продукту — у 2021 році українське книговидання займало вже 40–50% ринку.
Цьому частково сприяли зміни на рівні закону. Спершу Держкомтелерадіо запропонувало ввести обов’язкову реєстрацію імпортованих з Росії книг. У 2016 році Верховна Рада остаточно прийняла цей законопроєкт, згідно з яким заборонялось ввезення антиукраїнської літератури з РФ.
Щоб імпортувати книгу з Росії, на неї спершу потрібно було отримати дозвіл. Проте це не стосувалось російськомовних книг, виданих в Україні. Тобто, заборона мала доволі обмежений ефект, хоч і ускладнила росіянам логістику та постачання.
Натомість російські видавці адаптувалися до нових умов і почали активно відкривати свої дочірні компанії в Україні.
Оскільки прямий імпорт з Росії став незручним, російські видавці часто працювали за таким принципом: додрукарська підготовка відбувалась у Росії, а українська «дочка» купувала права на друк і фактично виступала в ролі принтера на території України, випускаючи книжки через спеціально зареєстровані представництва. Отримувачем прибутків залишалась Росія, ще й із меншими витратами на процес зі свого боку.
Завдяки такій схемі росіяни продовжили свою ідеологічну експансію та наводнення українського книжкового ринку. В Україні довгий час успішно працювали «дочки» таких російських видавничих гігантів, як «Ексмо», «Азбука-Аттікус» та «Альпіна Паблішер».
Врешті були зареєстровані кілька законопроєктів, що мали б стимулювати видавничий бізнес та повністю заборонити російський імпорт.
Зокрема, у 2022 році був прийнятий законопроєкт №6287 «Щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження». У нововведенні йдеться про держсубсидії для видавців, а також підтримку наймолодших читачів на видання перекладів.
Тоді ж Верховна Рада ухвалила Закон №2309-IX, що мав повністю заборонити ввезення видавничої продукції з РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій. Майже рік закон чекав на підпис Президента — і завдяки зусиллям видавничої спільноти та небайдужих 25 червня 2023 року таки набув чинності.
«Сенсор» спільно з «Мольфар» дослідили, що на ринку досі працюють компанії з українською реєстрацією, але з російськими зв’язками. Ба більше, ці видавці й далі отримують грантові кошти від держави.
Зі спільного дослідження «Сенсора» та спільноти «Мольфар» можна припустити, що російське «Ексмо» й надалі присутнє на українському книговидавничому ринку через низку афілійованих компаній. Схоже, колишні власники української філії «Ексмо» і досі опосередновано контролюють мережу проєктів, у яких ми прослідкували зв’язки з Росією та з російським «Ексмо» зокрема. Виявилось, що у Наталії Плєхової, власниці одного з цих проєктів — book24.ua — навіть є російський паспорт та ФОП.
На компанії, пов’язані з колишньою філією «Ексмо» та його власниками, неодноразово скаржились українські видавці. Проте інституції не поспішають реагувати рішуче, поки в юридичному полі немає порушень. Залишається сподіватись, що тиск видавничої та читацької спільноти, а також книгорозповсюджувачів вкотре зрушить важіль на користь українських інтересів.