Суд визнав винними та засудив до 8 років позбавлення волі жителів Києва та Чернігівщини, які розвідували та передавали ворогові дані про позиції Збройних сил та Нацгвардії на півночі України.
Про це повідомляє пресцентр СБУ.
"Завдяки доказовій базі Служби безпеки реальні терміни ув’язнення отримали ще двоє інформаторів спецслужб РФ. Вони збирали розвіддані про місця розташування Сил оборони та критичної інфраструктури у Київській та Чернігівській областях", - ідеться в повідомленні.
У СБУ зазначають, що ворожі інформатори приділяли особливу увагу дислокації підрозділів ЗСУ та Національної гвардії, які забезпечували оборону столиці та прикордонних районів на півночі України. Також вони передавали окупантам координати енергогенерувальних підприємств і відомості про їхній технічний стан.
"За кожне виконане завдання вони отримували від своїх російських кураторів грошову винагороду розміром від 4 тис. до 10 тис. грн. Сума залежала від складності одержання "потрібної" інформації та її актуальності", - йдеться в повідомленні.
Обох зловмисників затримали в результаті контрдиверсійних заходів у вересні 2022 року.
Так, засуджено жителя столиці, якого після початку повномасштабного вторгнення РФ дистанційно залучив до співпраці кадровий співробітник управління ФСБ у Ростовській області. Він фотографував будівлі одного з військових навчальних закладів, підрозділу Нацгвардії, військкомату та місцевої теплоелектростанції.
Отримані фото з прив'язкою до місцевості та позначками на електронних картах чоловік намагався передати ФСБ через месенджер.
У Чернігівській області жителька села Жукотки відстежувала для окупантів маршрути руху військових колон ЗСУ, фіксувала локації українських блокпостів і намагалася виявити склади з боєприпасами Сил оборони.
Обох зловмисників визнали винними за ст. 114-2 Кримінального кодексу (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного стану).
Нагадаємо, після початку повномасштабної війни в українському законодавстві з’явилися поняття "колабораційна діяльність" (стаття 111-1 КК) та "пособництво державі-агресору" (стаття 111-2 КК). Так держава намагалася охопити всі види можливої співпраці населення з окупантами та встановити межі дозволеної та забороненої діяльності на окупованих територіях.
Однак, правоохоронці вважають, що наявне законодавство про відповідальність за співпрацю з ворогом не має чітких формулювань, за якими можна визначати колабораційну діяльність. Правоохоронці та судді також вважають законодавство у цій сфері недосконалим.
Раніше повідомлялося, що спеціально створена робоча група при комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ще в березні завершила роботу над законопроєктом про вдосконалення покарання за колабораціонізм. Він передбачає невідворотність покарання для колабораціоністів із позбавленням їх можливості будь-якої участі в політичному житті України на наступні 10 років. Водночас робоча група пропонує конкретизувати склади злочинів і збалансувати відповідальність.
Також в березні 2022 року Рада ухвалила закон, згідно з яким доповнила Кримінальний кодекс статтею 111-1 (колабораційна діяльність) про максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Докладніше про те, як карали за колабораціонізм різні держави та чому цей термін досі неоднозначний навіть в Україні, читайте в мтеріалі LB.ua.