УПЦ (МП) не має бажання розривати звʼязки з Російською православною церквою. На Соборі в Феофанії у травні вони оголосили себе "незалежними", але свій статут, з якого прибрали всі згадки про РПЦ, не опублікували – це було зроблено державними органами на запит мирянина.
Вони побажали тільки показати для суспільства, що розривають стосунки, але насправді за цією ширмою зберігається безпосередній зв'язок з Російською Православною Церквою, пояснив у інтервʼю LB.ua предстоятель Православної церкви України, Митрополит Київській та всієї України Епіфаній.
"Щодо унормування цього статусу, слід зауважити, що в Україні вже є визнана українська автокефальна Православна Церква, яка була створена на Об'єднавчому Соборі чотири роки тому, 15 грудня 2018 року, який відбувся в стінах нашої древньої Святої Софії Київської. Тому це питання ми повинні зараз унормовувати всередині. Всі вони, як ви знаєте, отримали запрошення від Вселенського Патріарха взяти участь в Об'єднавчому Соборі. Але відмовились і з того часу автоматично втратили свій канонічний статус", – зазначив він.
Митрополит додав, що зараз немає митрополита київського, є митрополит Онуфрій в Києві. Канонічно він не є предстоятелем Української Православної Церкви, бо в Україні є вже визнана Православна Церква України, яка має свого очільника, він внесений в диптихи і поминається предстоятелями інших помісних Православних Церков.
"Тобто їм зараз потрібно спілкуватись з нами, бо без нашої участі вони не зможуть вирішити своє майбутнє. Навіть говорити про мирні грамоти недоречно, тому митрополит Онуфрій і не розсилав їх. Якщо він навіть зробить це – піде шляхом почесного патріарха Філарета. 30 років боролися проти нього, а зараз обирають той шлях, який ним вже пройдений протягом останніх трьох десятиліть. Виглядає трішки дивно. Як ми бачимо, митрополит Онуфрій не обирає цього шляху, а надалі опирається в основному на проросійський, я б сказав, електорат у своїй структурі, бо розуміє, що без нього, без підтримки проросійських вірян в УПЦ він не має свого майбутнього. І, звичайно, що в нього є, як ми бачимо, певний страх перед Москвою. Він реально бачить, що відбулося з митрополитом Філаретом, і, напевно, це для нього стає певною перепоною в ухваленні якогось відповідного рішення. Тому зараз залишається тільки вести діалог щодо приєднання до Православної Церкви України", – наголосив він.
Епіфаній зауважив, що об'єднавчий процес розпочався із Собору, який відбувся 15 грудня 2018 року. Після цього громади з низів почали долучатися до об'єднаної Української Православної Церкви, і це вже є початком об'єднавчого процесу.
"Звичайно, що верхівка протистоїть, протидіє і протидіяла досить інтенсивно останніх чотири роки. Вони практично не визнають ці переходи. Хоча, можливо, деякі визнають, коли громада разом зі священником 100% прийняла рішення і доєдналися, тоді вже заперечувати немає аргументів. Тому процес триває – майже кожного дня по Україні в тій чи іншій єпархії громади збираються на збори і ухвалюють відповідне рішення. Тому говорити про якийсь ще один Об'єднавчий Собор немає сенсу. Собор відбувся, Томос виданий, існує Православна Церква України і її канонічною територією є українська держава", – пояснив митрополит.
Епіфаній додав, що канонічного права у Московського патріархату перебувати на канонічній території ПЦУ немає.
"Ми просто терпимо присутність Московського патріархату, якщо так сказати, бо вони не мають канонічного права перебувати на нашій канонічній території. Тобто відбувається певна канонічна аномалія. Але ви знаєте, що ми неодноразово зверталися – і архієрейський собор, і наші синоди, і я неодноразово наголошував – що закликаємо до діалогу (УПЦ МП. – С.К.) без жодних передумов. Бо говорити про спілкування, про діалог і ставити передумови, тобто перешкоди, то ми ніколи не розпочнемо такого діалогу", – вважає він.
Однак УПЦ (МП) на своєму Соборі в Феофанії фактично висунула ПЦУ ультиматум.
"Подібно до того, як Путін ставить зараз Україні, що ми повинні капітулювати, повинні здатися. Так само вони роблять щодо нас зараз. Вони пропонують нам умови, на які ми ніколи не погодимось, бо вони нас не визнають священнослужителями, не визнають, що ми є канонічною автокефальною Православною Церквою. Ми були готові сісти за стіл переговорів без жодних передумов. Але час змінюється, і тому у нас теж уже є певні умови", – наголосив він.
Митрополит зауважив, що слід аналізувати, яка саме ієрархи звертатимуться до ПЦУ щодо приєднання, аби серед них не було колаборантів.
"Ми відкриті і готові без жодних передумов перегорнути сторінку, бо в складі Московського патріархату в Україні є багато священнослужителів і архієреїв, які є патріотами, я цього не заперечую. Але вони мають страх перед Москвою, що Москва їх покарає. Поступово ситуація змінюється, бо держава почала сприяти цьому. До цього часу вони боялися, бо сприяння не було", – додав він.
Епіфаній гарантував, що нікого ніхто не буде принижувати.
"Навпаки, вони будуть певними героями, які ухвалили в такий відповідний час складне рішення, підтримали єдність українського православ'я. Тому не повинно бути страху, що священники втратять щось, бо їх лякають позбавленням звань, нагород тощо, це не відповідає дійсності. Ті священники, які долучилися, є в пошані, вони отримали відповідні нагороди. Ми приймаємо, ми відкриті, з любов'ю готові обійняти тих, хто хоче бути разом із нами. Ми повинні забути те, що було в минулому. Так, були різні моменти, були суперечності, боротьба, але заради нашого спільного майбутнього, заради нашої єдності ми повинні забути те, що було в минулому. Якщо до нас долучаються, ми відкриті, готові допомагати, сприяти і робити все, навіть краще, ніж було в минулому", – підсумував предстоятель ПЦУ.
Як відомо, 27 травня, через три місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, УПЦ (МП) заявила про ""повну самостійність і незалежність", а також висловила незгоду з позицією російського патріарха Кирила. Також вона "засудила війну" як порушення Божої заповіді.
Втім під час численних контррозвідувальних заходів на обʼєктах УПЦ (МП) у різних регіонах Служба безпеки України продовжує виявляти докази підтримки і війни проти українців, і наративів РПЦ.