“Порізи склом” і відсутність технічних втрат під Саками
Своє найкраще привітання із професійним святом російські ПКС вже отримали напередодні – у вівторок в нашому Криму, коли на аеродромі біля Сак (у 200 км від південної лінії фронту) раптово почали “детонувати боєприпаси”. Там, за даними Повітряних сил ЗСУ, ворог зберігав літаки Су-30 СМ, Су-24, Іл-76 та інші.
Звісно ж, Росія про наслідки “хлопків” сказала не багато. Тільки що авіатехніка лишилась неушкодженою, одна людина загинула, ще 12 отримали “легкі травми”, четверо з них – “порізи склом”.
Генштаб ЗСУ у традиційному зведенні був більш конкретним: він повідомив про те, що в день детонації боєприпасів у Криму армія ворога позбулася одразу девʼяти літаків. У Міноборони України додали, що таке відбувається, якщо курити в невстановлених місцях.
Дані з супутникових знімків дозволяють припустити, що втрати були значно більшими: 8 Су-27 та 4 Су-30, 5 Су-24, 6 вертольотів Мі-8.
За даними військового оглядача Кирила Данильченка, ця разова втрата – найбільша для Повітряних сил Росії та навіть СРСР з часів Другої світової. Аналогічну версію озвучили й аналітики CNN: вони теж переконані, що більшої кількості літальних апаратів Москва не втрачала з часів Другої світової війни.
Реальні втрати серед особового складу внаслідок “детонації боєприпасів” поки невідомі. Що відомо достеменно – так це те, що російська військова еліта з ПКС успішно гине у війні проти українців.
Останній політ генерала Боташева. Як під Попасною зі “стінгера” ліквідували льотчика-снайпера
Два місяці тому в Росії з усіма можливими для цієї країни почестями поховали 63-річного генерала військово-повітряних сил Канамата Боташева. Якщо вірити бравурним повідомленням росмедіа, Боташев, попри завершення карʼєри, не витримав і добровільно пішов воювати. Його трупу в закритій труні присвоїли найвищу нагороду – Зірку Героя Російської Федерації – навіть попри те, що з військової служби у 2012 році його звільнили через обвинувачення в катастрофі літака Су-27 під Петрозаводськом. Тоді генерала було засуджено до умовного чотирирічного позбавлення волі та пʼятимільйонного штрафу.
Колеги Боташева в соцмережах обговорювали, що його Су-25 підбили зі “стінгера”. Це відбулося наприкінці травня в районі Попасної Луганської області, де в той час йшли запеклі бої, звертає увагу Російська служба Бі-бі-сі.
“Стінгер” на виході з атаки, вибух у повітрі і… Все”, – ділився деталями генеральської загибелі один із його товаришів-окупантів.
Боташев вважається найбільш високопоставленим російським льотчиком, який загинув на війні проти України. Він мав кваліфікацію льотчика-снайпера, а на підготовку такого фахівця в Росії потрібно 10, а то й 12 років.
Тоді ж, у травні, BBC на основі відкритих даних повідомляло, що в Україні загинув щонайменше 31 російський військовий льотчик. До серпня ця кількість, очевидно, збільшилася, але офіційно можна знайти тільки поодинокі повідомлення, переважно від регіональної влади, що хизується “бойовими заслугами” мешканців своїх республік і округів.
Загинув у квітні, закопали у серпні
Не поспішають росіяни не тільки повідомляти про смерті, а й забирати рештки.
У серпні влада Північної Осетії повідомила про прощання з 36-річним штурманом-оператором вертолітної ескадрильї Олегом Фарнієвим. У офіційному повідомленні зазначено, що похорон окупанта призначено на 6 серпня, а от загинув він ще в квітні, але з 21 квітня був у російських офіційних списках як зниклий безвісти.
Родичі Фарнієва розповідали, що тіло повернули в рамках обміну.
Завдання "не здатися живим" виконав
Іще одна безповоротна втрата зі складу ПКС, про яку спромоглись написати російські ЗМІ, – це льотчик-ас Володимир Фетісов. Він є, чи то вже був, випускником Краснодарського вищого військового училища – одного з 12 навчальних закладів, які готують поповнення в ряди Повітряно-космічних сил Росії.
Фетісов служив у 303-й дивізії 11-ої Краснознамьонної армії ВПС і ППО Східного округу. Цей 26-річний військовий був ліквідований 18 травня, під час свого 64 бойового вильоту. Історія смерті льотчика-аса рясно прикрашена героїчними деталями: після потрапляння ракети в корпус літака він, мовляв, вирішив не катапультуватись, аби не потрапити в полон, і хотів натомість дотягнути до російського кордону з Харківщиною, але “йому зі штурманом не вистачило буквально пʼяти секунд”.
“Прошу вас одуматься и прекратить это все”
А от колега Фетісова, військовий льотчик Вадим Алаєв, який бомбив українські міста, у полон все ж таки потрапив. Після того, як його вертоліт Мі-8 збили, а сам він потрапив у полон, Алаєв записував звернення до росіян та співслуживців. "Любі друзі, я прошу вас припинити ці дії та повернутись додому. Гине мирне населення – діти, жінки. Ще раз прошу вас одуматися, повернутися додому і припинити це все", – говорив тоді він.
Алаєва обміняли 19 квітня, але батьківщина не змогла надати йому необхідне лікування – в травні він помер.
“Скорбная весть” про смерть лейтенанта Козлова
24-річний уродженець Брянська Максим Козлов – чи не єдиний військовий, у повідомленні про смерть якого підкреслюється приналежність до ПКС. Локальне видання 14 липня опублікувало новину про “скорбную весть” – загибель лейтенанта Повітряно-космічних сил. Утім скупа на деталі влада Курська, куди він переїхав підлітком, ні деталей, ні навіть дати похорону не повідомила.
У середині липня Юрій Ігнат в інтервʼю НВ говорив, що на початку великої війни Росія скерувала на фронт близько 700 літаків і гвинтокрилів. Станом на ранок 12 серпня відомо про ліквідацію 233 літаків та 193 гелікоптерів, що разом становить 425 апаратів, тобто більш ніж половину.
Чи зможе Росія оперативно відновити такі втрати – питання навіть не риторичне, адже через західні санкції спроможність до ремонту літальних апаратів у окупантів впала настільки, що вони розбирають на запчастини навіть цивільну авіацію.
До втрат ПКС можна зарахувати і системи протиповітряної оборони, яких ЗСУ знищили або забрали на потреби української армії вже 136 одиниць. І ця цифра зростатиме: нещодавно Україна отримала від США протирадіолокаційні ракети для знищення ворожих систем ППО.
Що ж до загальної кількості втрат військових зі структури Повітряно-космічних сил, то таку статистику відкрито не веде ані українська, ані тим більше російська сторони. Єдине зведення про повʼязані з ПКС втрати росіяни оприлюднили 25 квітня – тоді під час пожежі в науково-дослідницькому інституті військ Повітряно-космічної оборони у Твері загинули 17 осіб. Цей інститут, серед іншого, займався розробкою ракетних систем “Іскандер”. Причиною пожежі назвали коротке замикання.