Де взяти гроші? Версія МОЗ
Отже, виконати доручення президента уряд вирішив за допомогою двох постанов, проєкти яких зараз винесено на громадське обговорення. Одна постанова – для бюджетних лікарень, яких ще трохи лишилося в країні і з якими все простіше. Інша постанова – для решти 2300 закладів, що отримують гроші через Національну службу здоров’я України (НСЗУ). Очікується, що постанови будуть прийняті плюс-мінус у такому вигляді. МОЗ уже активно проводить онлайн-консультації з керівниками департаментів охорони здоров’я та лікарень.
Як же МОЗ комунікує підвищення зарплат?
Його позиція: всім закладам охорони здоров’я вистачить грошей на зарплати у 20 тисяч, тому що на Програму медичних гарантій на 2022 рік закладено на 33 млрд грн більше, ніж торік. Програма медичних гарантій – це документ, у якому прописано, скільки грошей і за які послуги отримують лікарні від НСЗУ.
«Наступний рік – це рік, коли заробітні плати медикам мають стати ринковими. У збільшенні Програми медичних гарантій уже закладено можливість виконати Указ Президента України щодо підвищення базового рівня зарплат медичним працівникам. Головний лікар повинен раціонально та справедливо розпоряджатися коштами лікарні згідно з фінансовим планом", – заявляє міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
Тобто ще раз: грошей безпосередньо на зарплати уряд не виділяє (законодавчо це було б дуже складно оформити, оскільки, як ми вже написали вище, лікарі не бюджетники). Але додав до Програми медичних гарантій 33 млрд. Було 125,5 млрд грн, стало 157,3 млрд грн. Тобто видатки збільшено трохи більше ніж на ⅕.
Ці додаткові 33 млрд дозволять збільшити тарифи на послуги, які надають лікарні, відповідно, вони отримають більше грошей від НСЗУ. Як запевняє МОЗ, цих грошей має вистачити на підняття зарплат.
Чи справді вистачить грошей?
Середня зарплата медсестри в країні– 11,9 тис. грн (дані за червень), середня зарплата лікаря – 13,6 тис. грн для спеціалізованих закладів, а на первинці – 17,8 тис. грн (дані за вересень). Але з усереднених даних висновки зробити складно, оскільки ситуація дуже відрізняється від лікарні до лікарні. В одних платять лікарям по 7 тис. грн, в інших – по 40 тис. грн (ні, це не жарт).
Тепер подивимося, на що піде збільшений бюджет Програми медичних гарантій. Нагадаємо, він збільшився на п’яту частину. Не всі додаткові гроші підуть саме в лікарні, частина з них, наприклад, на реімбурсацію (відшкодування вартості ліків).
На лікування серцево-судинних захворювань, інфарктів та інсультів передбачено 4,8 млрд грн – це на 1,8 млрд більше, ніж торік. На лікування онкохвороб – 8,3 млрд замість торішніх 4,8 млрд.Також збільшується суттєво тариф на пологи – 15 тис. замість 10 тис. (за одні пологи). На неонатальну допомогу – зі 113 до 135 тис. грн.
Також з 2022 року ставка для сімейного лікаря зросте з 651 до 786 грн за одного задекларованого пацієнта. Решта тарифів також буде індексована. Остаточно Програма медичних гарантій-2022 ще затверджується.
Отже, тарифи зростають суттєво. Заклади, які мають велику кількість пакетів, дійсно отримають більше грошей, і це, вочевидь, дозволить їм, за бажання та вміння, підняти зарплати персоналу. Правда, вони мали б підняти ці зарплати і без постанови уряду. Ба більше, успішні заклади можуть підняти зарплати значно вище, ніж до 20 тисяч (і подекуди це робиться, як ми вже писали).
Проте для деяких закладів, які законтрактовані з НСЗУ на невелику кількість послуг/пакетів, грошей не стане аж настільки, щоб виконати постанову уряду і обіцянку президента. Деякі з цих закладів мають борги із виплат зарплат навіть цього року, без підвищення.
Скільки закладів не зможуть підняти зарплати?
Існує моделювання МОЗу, яке міністерство зараз представляє на онлайн-зустрічах з регіонами (беруть участь департаменти та керівники закладів). Відео є у відкритому доступі.
Відповідно до моделювання, на первинці 667 закладів спроможні платити зарплати по 20 тисяч, а ще 238, як це називає МОЗ, “потребують додаткової уваги”. Тобто не спроможні.
Спеціалізована допомога: 1141 лікарня спроможна, ще 267 “потребують уваги”. У Києві таких “потребуючих” лікарень 24.
Як пояснює заступник міністра охорони здоров’я Олексій Яременко, який проводить зустрічі з регіонами, “потребує уваги – це означає потребує залучення додаткових коштів або оптимізації витрат всередині закладу для того, щоб привести у відповідність видатки на заробітну плату”.
Тобто є ризик, що 505 закладів по країні не зможуть з першого січня підняти зарплати до нового мінімального рівня.
Але насправді таких лікарень більше, ніж 505. Моделювання МОЗ враховує підтримку від місцевої влади на рівні 40%. “Зараз усередині по країні місцеві бюджети покривають до 40% до ПМГ. Також є додаткові надходження, і вони також враховані в моделюванні”, – говорить Яременко.
Реально ж лікарні не мають такої підтримки в жодному регіоні. Дані з дашбордів НСЗУ свідчать, що підтримка місцевої влади складає близько 10%, подекуди 20%. Але аж ніяк не сорок. Тобто насправді “потребує уваги” значно більше лікарень, які не зможуть виплатити збільшені зарплати за січень.
Що буде з лікарнями, які не виплатять підвищених зарплат?
Ані МОЗ, ані НСЗУ не дають відповіді на це питання. У МОЗ говорять, що шукають шляхи оптимізації для закладів. Відповідаючи на питання LB.ua, Олексій Яременко підтвердив, що йдеться саме про оптимізацію всередині закладів. І що грошей вистачить у разі проведення такої оптимізації.
“Ми йдемо до закладів і шукаємо шляхи оптимізації. Або в них неправильний баланс бюджетів, або вони використовують кошти не за призначенням, або в них занадто багато персоналу, який фактично не є медичних персоналом. Є різні причини, ми зараз їх шукаємо і будемо активно комунікувати”, – говорить Яременко.
Під час трансляції МОЗ представники лікарень ставили свої питання. Зрозуміло, найбільше всіх цікавило, де взяти гроші. От приклад питання: “При проведенні штатного розпису на вимогу НСЗУ фінансування пакетів покриває 70% заробітної плати. Де взяти ще 30%?”
Заступник міністра у відповідь порадив рахувати краще: “Тут ключове питання, як ви рахували ці 70%. Бо для того, щоб зрозуміти, скільки вам насправді потрібно, ви маєте не просто проаналізувати поточну ситуацію, а порівняти зі своїми колегами, які вже здатні забезпечити новий рівень оплати праці. Подивитися, чи на достатню кількість пакетів ви подали заявки в НСЗУ, чи правильно ви звітуєте про надані послуги, чи оптимізований у вас немедичний персонал, чи залучаєте ви кошти від місцевої влади. Треба дивитися, чому вашим колегам усього вистачає, а у вас є певні проблеми”.
Тобто, позиція МОЗ зрозуміла. Якщо сотні лікарень по країні не виплатять підвищених зарплат за січень і буде соціальний вибух, уряд буде казати, що це місцева влада винна, а грошей в Програмі медичних гарантій достатньо.
Місцева влада буде у свою чергу казати, що винен уряд. Але, зрештою, саме їй вирішувати, що робити із закладами, які не виплатять підвищених зарплат. Тягнути? Закривати?
У лікарнях тим часом обговорюють варіанти, як зекономити на зарплатах. Варіанти: скоротити персонал або переводити лікарів і медсестер на пів/чверть ставки. З урахуванням того, що в лікарнях процвітають феодальні відносини, скаржитися на такі дії свого керівництва медики не будуть. Тільки на уряд або реформу.
Хитрий план – закрити неефективні лікарні?
Можна подумати, що це такий хитрий план уряду – нарешті скоротити мережу лікарень (а вона потребує скорочення), довівши їх до банкрутства шляхом скорочення зарплат. Але це дуже соціально небезпечний план – казати про збільшення зарплат, коли насправді хочеш закрити лікарні.
“Так, є багато лікарень, які працюють неефективно, і ті гроші, які в них є, працюють неефективно. Треба закривати ці лікарні, а не казати: “Усім – по 20 тисяч, тримаємося з останніх сил!” – говорить ексзаступник міністра охорони здоров’я, лікар Олександр Лінчевський.
Він додає, що ідея підняти зарплати всім лікарям до 20 тисяч безглузда: “Уравніловка" не працює. Принцип має бути такий: "Как работал – так і заработал". Щоб кращі отримували більше. І це повинно бути не 20 тисяч, а мінімум 40. Бо 20 тисяч не вистачить на безбідне життя. З такою зарплатою лікар – як вовк, він не знає, чи буде їсти завтра. І мусить добирати нестачу хабарчиками. Підняти всім зарплати до однакового рівня – це в принципі хворий популізм”.
Божевільною також називає ідею ексголова НСЗУ Олег Петренко: “Але вона повністю вписується в концепцію бажання підняти рейтинг, оскільки людям подобаються розмови про підняття зарплат. Є заклади, які мають правильну штатну структуру, в яких оптимізовані відділення, вони виконують достатню кількість процедур, і вони можуть платити зарплати по 20 тисяч або навіть більше. Але робити зарплату однакову для всіх – це означає, що в нас не буде тих, хто працюватиме краще. Добре ти працюєш, погано – всім однаково. І це величезний ризик, тому що ефективність надання послуг буде знову стагнувати. Це повернення до тих часів, коли не було реформи”.
Зараз, наприклад, у Центрі екстреної медичної допомоги Києва зарплата лікаря становить 44 898 грн. У Черкаській міській інфекційній лікарні – 43 784 грн. У Малинській міській лікарні (Житомирська область) – 29 876 грн. Загалом у лікарів 119 спеціалізованих медзакладів України середня зарплата більша, ніж 20 тисяч гривень. Це результат упровадження реформи.
На думку Петренка, керівництво галузі та місцева влада можуть піти двома шляхами. “Перший – важкий і тривалий: оптимізація, покращення структури управління, пошук свого місця в структурі госпітального округу. Або можна зробити все дуже швидко і неправильно. Другий варіант: вереск, пошук додаткових ресурсів для того, щоб виконати вимоги до зарплат”.
МОЗ дійсно обіцяє проводити роботу з упровадження госпітальних округів. З такої роботи може розпочинатися оптимізація мережі, перепрофілювання закладів, закриття неефективних лікарень і так далі. Але на це потрібен час, а зарплати у 20 тисяч уже на підході.
Поки готувався до друку текст, з'явилася інформація, ніби постанови про підвищення зарплат не будуть прийняті через те, що парламент не проголосував за законопроєкт щодо удосконалення медичної допомоги, який стосується в тому числі кластеризації лікарень та госпітальних округів. Але голова профільного комітету ВР Михайло Радуцький запевнив LB.ua, що зарплати по 20 тисяч будуть.
"З 1 січня - все як планувалось, все я обіцяв президент, - сказав Радуцький. - Буде важко, але ми не можемо не підняти зарплати лікарям. Рішення є, і воно буде виконано".
Він, як і представники МОЗ, висловив упевненість, що грошей, закладених в тарифах НСЗУ, вистачить для підняття зарплат до потрібного рівня, якщо лікарні ефективніше господарюватимуть, а місцева влада буде активніше їх підтримувати.
"Відповідно до Закону про державні фінансові гарантії медичного обслуговування, лікарня мають витрачати гроші від НСЗУ на дві речі: оплата медичного персоналу і закупівля ліків. Все інше має оплачувати власник. Натомість є власники, які кажуть лікарні: от ви ж заробили багато грошей, то платіть комуналку за себе і ще за ту лікарню, яка не заробила", - говорить Радуцький.
Тож таки чекаємо протистояння по лінії центральна влада - місцева влада. І, звісно, скорочень в лікарнях.
Радуцький запевнив, що скорочувати мають зайвий адміністративний персонал: "Кумів, братів головних лікарів, які чомусь мають посади в лікарнях". Але також визнав, що всередині частини закладів головні лікарі зараз готуються саме до скорочення медсестер або лікарів.
Навіть без підвищення частина лікарень в Україні сьогодні має борги по виплатах зарплати. Щоб якось вирішити цю проблему, 13 грудня уряд своєю постановою виділив 312,25 млн грн "на підтримку окремих закладів охорони здоров’я".