Тимчасова слідча комісія Верховної Ради щодо розслідування справи "вагнерівців" (ТСК) дійшла до висновку, що безпосередньо санкціонованої спецоперації щодо примусової посадки турецького літака з найманцями ПВК Вагнера в Україні не було. Натомість проводився "спеціальний розвідувальний захід".
Про це заявила голова ТСК Мар'яна Безугла (фракція "Слуга народу"), повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Безпосередньо санкціонованої спецоперації щодо примусової посадки турецького літака з "вагнеровцамі" в Україні не було. Але був спеціальний розвідувальний захід, що проводився в рамках постійної роботи Головного управління розвідки", - сказала Безугла на брифінгу в п'ятницю.
За її словами, Україна з 2014 року веде роботу щодо документування, збору інформації про осіб, які були залучені до російської агресії. В рамках цієї роботи в 2018 році був створений фейковий сайт, на якому співробітники ГУР Міноборони України проводили "співбесіди" з метою отримання інформації про те, як діють ПВК і хто є їх учасниками.
Цей спеціальний захід завершився 6 липня 2020 року.
Проте, за даними ТСК Ради, в липні минулого року до ГУР Міноборони звернулася Служба безпеки України "з ідеєю використовувати цю інформацію для певних активних дій, а саме - щоб спробувати витягнути частину передбачуваних учасників збройних конфліктів, перш за все, на сході України, з території Росії в Україну".
В подальшому СБУ "було відібрано кілька десятків осіб, що представляють оперативний інтерес, з яких в подальшому було відібрано 33".
У ТСК також дійшли до висновку, що посадку літака в Україні не планували. Натомість бойовиків мали затримати у Стамбулі турецькі силовики за участь у воєнних діях в Сирії. Втім кооперації з Туреччиною не було.
За оцінками ТСК, цей захід був "доволі амбітний, і мав недоліки в плануванні й роботі".
"Наша спецслужба програла у цій боротьбі між трьома спецслужбами – України, Білорусі й Росії, але тим не менше, не була спровокована на щось гірше, і це не призвело до реально відчутних міжнародних наслідків, а тим паче катастрофічних”, - заявила Безуга.
Нагадаємо, 29 липня під Мінськом було затримано 33 членів ПВК "Вагнер". 12 серпня Офіс генерального прокурора звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видачу 28 затриманих, оскільки їх підозрюють в участі у війні на Донбасі на боці бойовиків. Дев’ятеро з них – громадяни України. 14 серпня стало відомо, що Білорусь віддала Росії 32 із 33 затриманих "вагнерівців". Після чого низка українських ЗМІ повідомили, що СБУ та Головне управління розвідки Міноборони готували операцію затримання членів ПВК "Вагнер".
Про операцію нібито було відомо українській владі, а внаслідок витоку інформації про неї довідалися білоруські спецслужби.
У Головному управлінні розвідки Міноборони цю версію спростували, заявивши, що поїздка бойовиків ПВК "Вагнер", під час якої їх затримали в Білорусі, є спецоперацією російських спецслужб. Глава Офісу президента Андрій Єрмак назвав це спланованою дезінформацією.
Спростовував українську операцію і президент Володимир Зеленський: "Це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ідея цієї операції – це була ідея, скажімо так, інших країн, точно не України. І те, що Україну максимально втягували в це питання – це правда. І те, що цього не сталося, я вважаю – слава Богу, що ми проявили питання суб'єктності в цьому важливому питанні".
15 вересня на засіданні Ради генеральний прокурор Ірина Венедіктова повідомила, що у справі "вагнерівців" відкрито три кримінальні провадження.
8 вересня американський телеканал CNN оприлюднив розслідування про справу “вагнерівців”. У ньому говориться, що затримання планувалося 18 місяців як "продумана розвідувальна операція з боку України з відома та, ймовірно, за підтримки США".