За словами народного депутата України, голови підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Лесі Василенко, ті реформи, які зараз запроваджуються, як на рівні міністерства, так і на рівні парламенту, є вкрай важливими. Проте їх підтримка залежить саме від усвідомлення українцями того, навіщо вони потрібні та до чого в результаті можуть призвести. Про це політикиня заявила під час Презентації результатів соціологічного дослідження, проведеного Інститутом Горшеніна та Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, “Екологічні тренди в Україні: погляд громадян” 15 квітня.
“Питання, яке ставлять нам на комітеті найчастіше - “скільки це коштуватиме?”. Скільки коштуватиме реформа сміття, скільки коштуватиме запровадження очисних споруд на великих підприємствах. І не тільки скільки це коштуватиме для бізнесу, а й скільки це коштуватиме для звичайних українців. І, на жаль, у відповіді дуже бракує інформації, яка надходить не від великих промисловців та підприємців, а яка б надходила від держави, зокрема, від міністерства охорони здоров'я. Тому що у нас дуже недооцінений той вплив, який довкілля сьогодні має на людину. І це підтверджується дослідженням — понад 80% українців відчувають вплив довкілля на життя та здоров'я", - сказала Леся Василенко.
"Але коли ми спілкуємося на рівні державної влади, від МОЗ у нас даних немає. Єдині дані, на які доводиться опиратися — це спорадичні дослідження, які проводить Всесвітня організація охорони здоров'я, яка показує зв'язок між довкіллям і впливом на здоров'я українців, а також витратами, які несуть українці на лікування і витрати, які покладаються на МОЗ, яких можна було б уникнути, якби було вчасно проінвестовано в екологічні заходи в різних сферах. Таких даних сильно бракує. Це не є завданням громадських організацій, це завдання держави. Окрім МОЗ, я також згадаю міністерство фінансів, адже від перерозподілу коштів в бюджеті залежить як розв'язання екологічних проблем, так і глибинне розуміння важливості екологізації держави та суспільства”, - додала депутатка.
На думку проєктної координаторки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Марії Коваль-Гончар, результати соціологічного дослідження говорять про те, що екологічна свідомість українців рік від року зростає.
“Чого очікують громадяни від влади у розв'язанні екологічних проблем? Це контроль, заборони та штрафи. Не дивлячись на сумнівну ефективність штрафів, в усіх містах у фокус-групах говорили так: у нас є штрафи, але, якщо говорити про практику, то порушників ніхто не притягує до відповідальності. Але люди все частіше думають і про свою екологічну свідомість, і називають низьку екологічну свідомість однією з головних причин проблем на місцях. І люди поряд з підприємствами-забруднювачами все частіше звертають увагу на себе і свою власну поведінку", - вважає Марія Коваль-Гончар.
"Це гарний сигнал і говорить про те, що наше суспільство не є патерналістським та таким, що звинувачує в усьому лише владу. Проте, 64% вважають, що нести відповідальність за екологічну ситуацію має місцева влада. І 72% вважає, що місцева влада приділяє цьому питанню недостатньо уваги. 30% людей вважає, що центральна влада має нести відповідальність за екологічні питання. І тут можна побачити зв'язок із контролем та заборонами, які може впроваджувати центральна влада. Цікаво, що у південному регіоні лише 17% населення покладають відповідальність на центральну владу. А на півночі нашої країни - 46%, тобто розрив досить великий. Лише 3% громадян знають про громадські організації, які займаються екологічними питаннями та екологічні ініціативи — це катастрофічно мало”, - підкреслила експертка.
Повний звіт за результатами дослідження “Екологічні тренди в Україні: погляд громадян” дивіться за посиланням.
Дослідження “Екологічні тренди в Україні: погляд громадян” було проведено Інститутом Горшеніна спільно з Представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні у листопаді-грудні 2020 року. У ході дослідження було проведено п'ять фокус-групових дискусій у центральному (м. Київ), західному (м. Львів), східному (м. Дніпро), Південному (м. Одеса) та північному (м. Чернігів) регіонах України, а також особисті інтерв'ю (face-to-face) відповідно до місць проживання респондентів. Усього було опитано 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (без урахування окупованих територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, міста Севастополя) за квотами: регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/- 2,2%.