ГоловнаСуспільствоЗдоров'я

Парламент схвалив у першому читанні законопроєкт про громадське здоров'я, але без положень про вакцинацію

Передбачається створення Координаційної ради з питань громадського здоров’я. 

Парламент схвалив у першому читанні законопроєкт про громадське здоров'я, але без положень про вакцинацію
Фото: Макс Левин

Парламент розглянув у першому читанні проєкт закону про громадське здоров'я. Цей документ викликав обурення серед деяких нардепів та громадськості, оскільки встановлював обов'язкову вакцинацію за певних умов.

Однак під час підготовки до першого читання усі положення щодо вакцинації прибрали. За документ проголосували 242 народні депутати. 

Голова профільного комітету Михайло Радуцький повідомив, що з законопроєкту вирішили виключити всі положення щодо вакцинації. Також вирішили не скасовувати закон "Про захист населення від інфекційних хвороб", не створювати окремий орган у сфері громадського здоров'я (служби з боротьби з біологічними загрозами), а зробити на базі Центру громадського здоров'я голову експертну установу в сфері громадського здоров'я. 

Водночас пропонується створити мережу територіальних центрів контролю та профілактики захворювань. Функціонал центрів не передбачає видачу дозволів, застосування санкцій чи погодження перевірок підприємтсв.

Законопроєкт загалом:

  • вводить на законодавчому рівні поняття "громадське здоров’я" як сферу знань та організовану діяльність суб’єктів у системі громадського здоров’я щодо зміцнення здоров’я, запобігання хворобам та збільшення тривалості життя;
  • визначає суб’єктів правовідносин у системі громадського здоров’я;
  • визначає і розмежовує повноваження Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в системі громадського здоров’я;
  • передбачає створення Координаційної ради з питань громадського здоров’я як постійного консультативно-дорадчого органу Міністерства охорони здоров’я України щодо питань громадського здоров’я;
  • визначає поняття компетентного органу у сфері громадського здоров’я;
  • визначає оперативні функції громадського здоров’я, тобто основні напрямки діяльності, які здійснюються в державі для забезпечення максимально високих показників здоров’я і благополуччя населення, а також найбільш повного дотримання принципу справедливості щодо здоров’я;
  • визначає основні засади здійснення оперативної функції епідеміологічного нагляду, у тому числі формування інформаційного фонду громадського здоров’я як державного інформаційного ресурсу, що містить дані про стан здоров’я, благополуччя населення і показники середовища життєдіяльності;
  • визначає основні засади здійснення оперативної функції моніторингу, готовності і реагування на небезпечні чинники та надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я, у тому числі положення щодо виконання Міжнародних медико-санітарних правил та своєчасність реагування з метою локалізації та ліквідації таких загроз;
  • закладає основні засади кадрового, наукового та фінансового забезпечення системи громадського здоров’я.

Перша редакція законопроєкту давала можливість уряду право на ухвалення рішення щодо додаткових профілактичних щеплень населення за умови загрози епідемії інфекційної хвороби. 

У 2018 Міністерство охорони здоров'я України оприлюднило для громадського обговорення проект Закону "Про систему громадського здоров'я". Цей законопроєкт був наступним етапом системних змін, які МОЗ вводило у сфері охорони здоров'я.

Передбачалося, що після ухвалення закону "Про систему громадського здоров'я" буде впроваджено 10 оперативних функцій громадського здоров'я ВООЗ, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я населення, збільшення тривалості та поліпшення якості життя, запобігання захворюванням, продовження активного, працездатного віку та заохочення здорового способу життя.

Також йшлося про введення моделі управління системою громадського здоров'я за принципом субсидіарності, коли повноваження прийняття рішень надаються органам місцевої влади. Це означає, що вищі ланки управління повинні бути додатковими або другорядними при вирішенні завдань, що виникають на нижчих щаблях.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram