“Має серйозні побічні ефекти”
Плаквеніл (діюча речовина – гідроксихлорохін) – препарат проти малярії та деяких аутоімунних хвороб. Застосовується з 1955 року, проте доказової бази щодо ефективності цього препарату в лікуванні Covid-19 наразі не існує. Хоча медики в світі активно використовують його в спробах врятувати хворих на коронавірусну інфекцію.
Популярність як засобу проти коронавірусу хлорохін та споріднений з ним гідроксихлорохін отримали завдяки дослідженню марсельских вчених: вони провели експеримент, в якому брали участь 36 пацієнтів, з яких 20 приймали хлорохін. 70% тих, хто приймав хлорохін, на шостий день одужали. Однак згодом стало відомо, що стан шістьох пацієнтів у рамках лікувального експерименту погіршився – до трьох застосовували інтенсивну терапію (реанімація), один пацієнт помер, двоє припинило лікування через блювоту. Детальніше про ситуацію з дослідженнями та альтернативними ліками в лікуванні Covid-2019 в нашому тексті Рятуємо, як можемо. Чим рятуватись від коронавірусу?
Плаквеніл може викликати низку побічних ефектів – від розладу імунної системи до психозу, шуму в вухах і порушення зору. Про них в інтерв’ю ТСН також розказала головна лікарка Олександрівської лікарні в Києві Людмила Антоненко: “Є певні питання до призначення деяких препаратів, які не мають на сьогоднішній день доказової бази і мають дуже велику побічну, серйозну дію. Наприклад, препарат “Плаквеніл”, який має застосовуватись в лікуванні Covid-19, має великі побічні дії у хворих, особливо які мають серцево-судинні захворювання, і може викликати серйозні проблеми з порушенням ритму (серцевого – LB.ua)”.
Вона також зазначила, що в Олександрівській вже використовується Плаквеніл, але ефекту лікарі поки не спостерігають: “Плаквеніл ми застосовуємо при легких стадіях захворювання, середніх і важких. У нас немає такого особистого враження, наскільки цей препарат дає нам позитивний результат. Пацієнти, які не приймали Плаквеніл і приймали, одужували або погіршувався стан абсолютно однаково”, – сказала Антоненко.
Ліки від ВІЛ та Ебола
Окрім Плаквенілу Міністерство охорони здоров’я України в протокол лікування хворих на Covid-19 внесло деякі антиретровірусні засоби – лопінавір та ритонавір як варіант лікування в комбінації із гідроксихлорохіном дорослих пацієнтів з середньо тяжким перебігом хвороби. Про побічні наслідки препаратів з вмістом цих речовин Людмила Антоненко зазначила так: “Також препарати, які застосовуються при лікуванні хворих на ВІЛ – Калетра та Актемра, які застосовуються при лікуванні артриту, серйозні препарати, які можуть викликати імуносупресію і вони рекомендовані в протоколі. Тому треба виважено підходити до призначення цих препаратів”.
Калетра містить у собі лопінавір і ритонавір та застосовується при синдромі набутого імунодефіциту людини (ВІЛ-інфекції). Побічні ефекти препарату – головний біль, кашель, кон’юнктивіт, зуд, висип на шкірі, реакцію гіперчутливості. Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я вказувала, що користі від застосування антиретровірусних препаратів у лікуванні коронавірусу досить мало.
– Деякі препарати дуже погано переносяться, виникає блювота, особливо при застосування Калетри, – зазначила головна лікарка Олександрівської лікарні в Києві. – Блювота, нудота і в одного пацієнта ми були вимушені зняти цей препарат за дуже важкої побічної дії, – додала Людмила Антоненко.
Окрім антиретровірусної терапії в протоколі рекомендовані такі препарати, як Ремдесивір та Тоцилізумаб. Перший препарат застосовували для лікування лихоманки Ебола і він також став “відомим” завдяки виступам Дональда Трампа. Однак, у США лише проводять клінічні дослідження з людьми, раніше препарат показав активність проти SARS-CoV-2 лише в лабораторних умовах. Імуносупресор Тоцилізумаб (він же Актемра, який застосовують при лікуванні хворих на Covid-19 в Олександрівській лікарні міста Києва) брав участь лише в китайському дослідженні з 20-ма пацієнтами. Препарат Актемра рекомендований для лікування ревматоїдного артриту, як і інші медикаменти, має низку побічних ефектів. В українських аптеках флакон цих ліків можна купити від 200 гривень, однак ми ще раз наголошуємо, що його ефективність в лікуванні коронавірусу не доведена, а самолікування – дуже небезпечне.
Українське “ноу-хау” – спиртова настоянка
Поки лікарі тестують ліки від Covid-19, Президент Академії меднаук Віталій Цимбалюк у листі до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля запропонував лікувати хворих спиртовою настоянкою Протефлазід. Головний аргумент – препарат Протефлазід (він же “Флавовір” для лікування дітей) на ринку з 2001 року та рекомендований МОЗ для “профілактики та лікування грипу і гострих респіраторних вірусних інфекцій”. Проте рекомендований – не означає ефективний. Як у випадку з грипом, так і у випадку з коронавірусом.
Екс-міністриня МОЗу Уляна Супрун написала у своєму Facebook про препарат Протефлазід так: “Якщо коротко, цей препарат – суміш трав, розчинених у спирті. Ці “ліки” не мають доказової ефективності, не досліджувалися у реальних наукових дослідженнях, а здебільшого у тих, які оплачували виробники цього чудо-препарату. У складні для країни та всього світу часи, такі “ноу-хау” впарюють керівники наукових установ, які існують на чималі кошти платників податків, і десятиліттями наживаються на імітації наукової діяльності. Це лише один приклад, як НАМНУ займається псевдонаукою”. Поки препарат у лікуванні коронавірусу не застосовують, в протоколі МОЗ його також не має, однак за інформацією джерел LB.ua – зараз розглядається можливість Протефлазід в протокол внести.
Лікує все, що дає результат
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю ТСН пояснив, що в основу українського протоколу взяли протоколи лікування проти Covid-19 в США, Китаю та Великої Британії.
– На сьогоднішній день у світі не існує жодного лікарського засобу в якому були в написані покази Covid-19. Дійсно все це виключно доказова сучасна медицина, так як весь світ у пошуках, – каже Степанов. – Але якщо в нас є хоч один шанс рятувати наших громадян і щоб менше було в нас летальних випадків, ми будемо лікувати тими засобами, які дають результати в різних країнах.
Лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта в коментарі LB.ua пояснив, що через неврегульованість українського законодавства щодо застосування ліків у нестандартних ситуаціях (поза зазначених в інструкціях показань) сам протокол є корисним, оскільки легалізує застосування таких ліків.
– У той же час протокол є директивним документом, до якого б мали бути додані обґрунтування та пояснення. Останніх не вистачає. Наприклад, на що може очікувати лікар застосовуючи Плаквеніл – на скорочення заразності, зменшення частоти ускладнень, зниження ризику переведення на ШВЛ? – говорить Володимир Курпіта. – У той же час NEJM опублікував огляди по Лопінавіру (він же Калетра), де зазначено, що препарат не впливає на жоден із цих показників, проте підвищує виживання критичних пацієнтів на 28 день захворювання. Проте невірне трактування та завищені очікування можуть відіграти негативну роль у оцінці результативності”.
На запитання про препарат Протефлазід Курпіта відповів: “Наразі у світі публікується сотні даних про застосування препаратів, можу стверджувати, що вивчення Протефлазіду серед них немає”.
Надія на австралійське чудо
Тим часом австралійські дослідники заявили про те, що проти коронавірусу може бути ефективним інший препарат – антипаразитарний Івермектин (Ivermectin), який раніше застосовувався для лікування від вошей, гостриків, нематодів (підвид круглих черв’яків в організмі людини). Його застосовували також для лікування великої рогатої худоби, свиней, овець, коней.
Австралійські вчені з Інституту біомедичних досліджень університету Монаша в Мельбурні провели дослідження з івермектином і з’ясували, що медикамент спричиняє зменшення вірусної РНК в 5 000 разів вірус за 48 годин: “Результати демонструють, що івермектин має противірусну дію проти SARS-CoV-2 in vitro, за допомогою однієї дози, здатної контролювати реплікацію вірусу протягом 24-48 год у нашій системі. Цей короткий звіт розкриває можливість того, що івермектин може бути корисним противірусним засобом для обмеження SARS-CoV-2”, – зазначено в результатах експерименту на платформі ScienceDirect.
Наразі експерименти проводились лище in vitro – в пробірці, однак сам препарат на ринку з 1980-их років, походить із виду бактерій Streptomyces avermitilis. У 2015 році за його винахід та препарат артемізин для лікування гельмінтів (глистів) була навіть присуджена Нобелівська премія з фізіології та медицини. Івермектин рекомендований ВООЗ та Управлінням продовольства і медикаментів (FDA) та не має обмежень для вікової категорії (як і будь-які медикаменти не рекомендований дітям до 3-х років та вагітним жінкам, а також людям, які приймають антикоагулянти - медикаменти, які гальмують процес згортання крові): “Ми виявили, що навіть одна доза може по суті видалити всю вірусну РНК за 48 годин, і навіть через 24 години було дійсно значне зниження. Івермектин дуже широко використовується і сприймається як безпечний препарат. Наступний крок – з’ясувати, чи ефективна доза, з якої ми можемо використовувати її для людей” – зазначила доктор Кайлі Вагстафф, яка очолювала дослідження в Інституті біомедичних досліджень університету Монаша.
У Австралії Івермектин в основному застосовують у кремах та лосьйонах проти вошей; він також застосовується для лікування корости та розацеї – захворювання, яке викликає почервоніння шкіри та висипання (видимі судини) на обличчі. Раніше, медикамент показав успішні результати in vitro в боротьби з вірусами такими як ВІЛ, лихоманки Денге, ЗІКУ та грипу. Попри те, що препарат доступний в українських аптеках, самостійно його вживати не можна, по-перше, це може призвести до несподіваних наслідків, по-друге, його ефективність проти коронавірусу доведена поки лише в пробірках.