ГлавнаяОбществоОбразование

Новий закон про середню освіту: що зміниться для батьків, учнів та вчителів

16 січня Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №0901 «Про повну загальну середню освіту». Він переважно закріплює і розширює норми закону «Про освіту», але впроваджує і деякі нововведення. Хоча чинності закон ще не набув, ми розібралися у змінах, які чекають на батьків, учнів та працівників шкіл. Детальніше — у нашому тексті.

Фото: НУШ

Безпечне середовище, цінності, доступність

Новий закон зобов’язує усіх учасників освітнього процесу (учнів, педагогів, інших працівників закладу освіти, батьків і асистентів дітей з особливими освітніми потребами) дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства, які деталізуються в концепції Нової української школи. Простіше кажучи, усі, хто мають стосунок до навчання дитини в школі, у тому числі й сама дитина, мають поважати одне одного, формувати простір довіри, взаємодії та підтримки.

Безпечне освітнє середовище — це широкий термін, який впливає на різні елементи навчального процес, починаючи від захисту дітей від різних форм насильства та булінгу до безпеки харчових продуктів. Важливим кроком для формування такого середовища є закріплення асистентів в інклюзивних класах, як повноцінних учасників освітнього процесу. Ними можуть бути як соціальні робітники, так і один з батьків дитини. Також вчителів зобов’яжуть володіти навичками з надання домедичної допомоги.

Крім того, особи, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканості дитини, не зможуть працювати в школах. Однак як це перевірятиметься та фіксуватиметься, у законі чітко не визначено.

Закон гарантує кожній дитині навчатися у найбільш доступному та наближеному до місця проживання закладі освіти. Відвідувати школу за місцем проживання без конкурсів на вступ — це право, а не обов'язок. Тобто батьки можуть віддати дитину до будь-якої школи, але гарантовано першокласник або першокласниця отримують місце у тому навчальному закладі, який територіально закріплений за місцем проживання (не прописки). 

Фото: Макс Требухов

Такі правила діють з 2018 року, проте досі невідомо скільки в дітей шкільного та дошкільного віку проживає на території районів та територіальних громад. Відтепер місцеві органи влади зобов‘язані вести облік, аби контролювати наповненість навчальних закладів і створювати додаткові класи, за необхідності. Крім того, перелік документів, які можуть підтвердити місце проживання не є вичерпним, а тому керівники шкіл у деяких випадках, наприклад, коли немає жодного документу про підтвердження місця проживання, можуть ухвалювати рішення про зарахування на свій розсуд. Місцеві органи влади мають вести облік дітей шкільного та дошкільного віку, аби контролювати наповненість навчальних закладів і створювати додаткові класи, за необхідності. 

У сільській місцевості продовжать формувати опорні школи. Коштом місцевих бюджетів мають організовувати підвезення учнів і працівників шкільними автобусами, які, за необхідності, повинні обладнати для дітей з особливими освітніми потребами.

Вперше окремою категорією виділяються діти, які тривалий час лікуються у медзакладах. Є різні варіанти, за якими учні можуть здобувати середню освіту в лікарнях. Відповідне положення, яке було прийняте ще у 2018 році, регулює цей процес для шкіл, за територією обслуговування яких закріплений стаціонар. Школа може організовувати індивідуальні та групові заняття, додаткові класи та філії на території лікарень. Батькам достатньо лише написати відповідну заяву. Та часто школи нехтували навчанням дітей в лікарнях через брак матеріальних ресурсів та вчителів. Новий закон дозволяє іншим освітнім закладам, наприклад, приватним, працювати на території лікарень.

Урок інформатики у Школі 'Супергероїв'
Фото: надано Євгенією Смірновою
Урок інформатики у Школі 'Супергероїв'

 Про те, як волонтери допомагають навчатися важко хворим дітям, читайте у тексті "Супергерої "Охматдиту".

Процес навчання

Багато нововведень з організації доступної освіти неможливо втілити без формування індивідуальної освітньої траєкторії учня. Це поняття, що раніше зустрічалося у концепції Нової української школи, тепер закріплене в законі. Індивідуальна освітня траєкторія (по суті стратегія навчання дитини) розробляється вчителями спільно з учнем та батьками. За потреби можуть коригуватися навчальні плани і програми, деякі предмети, форми і методи навчання, темпи засвоєння матеріалу тощо. З одного боку індивідуальні плани дозволять дітям з особливими освітніми потребами інтегруватися у школі. З іншого — дітям, які мають додаткові індивідуальні заняття, зможуть їх зарахувати формально після контрольного оцінювання. Це дозволить не відвідувати окремі предмети. Індивідуальний план мають схвалити педрада та керівник навчального закладу і підписати батьки. 

Старша школа стане профільною. Це означає, що школярі зможуть обирати одне з двох спрямувань навчання: або академічне, що передбачає поглиблене вивчення предметів з орієнтацією на вступ до університету, або професійне, яке буде орієнтоване на здобуття першої професії (не виключає можливості вступати у майбутньому до вищого навчального закладу).

Законодавчо закріпили також цикли повної загальної середньої освіти. Усього їх буде шість: адаптаційно-ігровий (1-2 класи), основний (3-4 класи), адаптаційний (5-6 класи), базовий предметний (7-9 класи), профільно-адаптаційний (10 клас) та профільний (11-12 класи). Збільшення кількості років на останній цикл навчання дозволить учням краще підготуватися до вступу в університети.

Фото: Lb.ua

Вперше законом частково регулюється репетиторство. Предмети, з яких учні мають проходити державну підсумкову атестацію (ДПА), діти зможуть підтягувати на консультативних заняттях у школах. «Цим повинні користуватися ті, хто має успішність нижчу за середній рівень з того чи іншого предмета», — пояснила міністерка освіти і науки України Ганна Новосад. Заняття оплачуватимуться коштом державного бюджету. Як будуть формуватися групи і хто їх проводитиме, законом не передбачено — ці питання ухвалюватимуться додатково.

Учні зможуть обирати предмети, які будуть вивчати. У річних навчальних планах мають з'явитися вибіркові освітні компоненти, тобто предмети, які вивчатимуться за вибором учнів. Для цих дисциплін законом передбачене створення міжкласних груп. Простіше кажучи, діти різного віку зможуть навчатися в одній групі, якщо для вивчення певної дисципліни не набирається група однолітків. Також змінюється гранична кількість дітей у класах: для початкової школи — максимум 24 дитини, для базової і профільної — максимум 30 дітей у класі. Однак ця норма вступає в дію лише з 1 вересня 2024 року, це означає, що уже створені класи розформовувати поки не будуть.

Закон гарантує справедливе, неупереджене, недискримінаційне оцінювання результатів навчання кожного учня незалежно від виду та форми навчання. Це право вперше закріплене на законодавчому рівні. Порушеннями принципів академічної доброчесності вважатимуться не лише плагіат, хабарництво або списування, а й необ'єктивне оцінювання. За це у школах передбачаються санкції. Викладачів можуть позбавити премій, нагород та навіть педагогічного звання. Такі рішення ухвалюватимуть педагогічна рада. За порушення академічної доброчесності учень може отримати зауваження. У серйозніших випадках педагогічна рада може ухвалити рішення про повторне оцінювання учня, або позбавити нагород (якщо мова йде про турніри, олімпіади тощо).

Закон вносить зміни у роботу учнівського самоврядування. Діти матимуть змогу обговорювати питання, що стосуються усіх аспектів освітнього процесу — від захисту прав та інтересів школярів до якості харчування у школах. Керівник учнівського самоврядування зможе невідкладно обговорити нагальні питання з керівником школи. Також самоврядування делегуватиме представника на засідання педагогічної ради. Це дозволить дітям обговорювати освітні процеси з вчителями та впливати на рішення безпосередньо.

Фото: Макс Требухов

Мовна політика

У новому законі, як і в законі "Про освіту", ще раз наголошується, що мовою освітнього процесу є українська, а її вивчення у школах регулюється державними стандартами. Однак для представників корінних народів України, національних меншин, мова яких належить до мов ЄС, та решти національних громад України у МОН розробили різні моделі навчання. 

Перша дозволяє навчатися рідною мовою паралельно з вивченням української з першого до останнього року в школі. У роз'ясненні МОН сказано, що ця модель в основному стосується кримських татар. Друга модель передбачає навчання державною мовою в обсязі не менше 20% річного обсягу навчального часу у 5 класі, із щорічним збільшенням такого обсягу — мінімум до 40% відсотків у 9 класі. У старшій школі цей відсоток має зрости мінімум до 60. Така модель може застосовуватися у школах, де навчаються діти представників національних меншин України, мови яких є офіційними мовами ЄС. Для інших передбачена третя модель, за якою навчання мовою меншини паралельно з українською буде проводитися лише у початковій школі, а з 5 класу не менше 80% навчального часу має бути українською. Третя модель стосуватиметься зокрема російської мови. Які саме курси викладатимуться українською, а які іншою мовою — визначає школа.

Педагогічна інтернатура та сертифікація вчителів

Вчитель отримає педагогічну свободу. Це означає, що викладачі можуть самостійно формувати і втілювати навчальну програму, якщо вона відповідає Державним стандартам. Наприклад, щоб провести відкритий урок, план не потрібно деталізовано покроково розписувати — замітки вчителя перш за все мають бути зрозумілими вчителю. Також викладачі матимуть змогу оцінювати і мотивувати учнів власними методами, але кожне заохочення матиме цифровий відповідник за 12-бальною шкалою. 

Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь
Фото: Дмитрій Єршов
Урок англійської мови у третьокласників ЗОШ 12, м.Ірпінь

Ще з 2017 року вчителями в українських школах можуть ставати люди, які не мають диплому педагогічного вишу. Достатньо просто вищої освіти за будь-якою спеціальністю та досвіду роботи з дітьми. Ці норми зберігаються і у новому законі. 

Для молодих вчителів, які не мають досвіду викладання, законом передбачена педагогічна інтернатура. Протягом першого року роботи викладача має супроводжувати педагог-наставник, у якого, бажано, є не менше 5 років досвіду. У якості заохочення наставник може отримати 20% надбавку до зарплати. Педагогів пенсійного віку переведуть на строкові контракти терміном від одного до трьох років від 1 липня 2020-го.

Передбачені й інші додаткові виплати для вчителів, зокрема, 20-25% за класне керівництво, 10-20% за перевірку навчальних робіт учнів 15-20% за завідування майстернями або кабінетами інформатики, 10-15% — за спортивними залами, лабораторіями або майданчиками, 5-15% — за бібліотеками, 10-40% — за позакласну роботу тощо. Школа також самостійно може встановлювати надбавки. 

Згідно з планом упровадження освітньої реформи, у 2019 році розпочалася друга фаза розбудови НУШ. Відповідно до неї, до 2022 року МОН має сформувати нову систему підвищення кваліфікації вчителів і керівників закладів освіти на компетентнісній основі. Новий закон гарантує підвищення кваліфікації для вчителів у співфінансуванні державного та місцевих бюджетів. Заклади післядипломної освіти, відповідно до концепції НУШ, більше не мають монополії на курси підвищення кваліфікації, а тому вчителі можуть опановувати нові навички у недержавних провайдерів, за допомогою, онлайн-курсів, семінарів, вебінарів, конференцій тощо. Закон передбачає також створення центрів професійного розвитку педагогічних працівників — для розвитку локальних вчительських спільнот та підвищення педагогічної майстерності. 

Фото: надано EdCamp Ukraine

Раз на три роки вчителі мають право пройти безкоштовну сертифікацію. До 2022 року у концепції НУШ передбачено створення мережі установ, які експертно оцінюватимуть компетенції педагогічних працівників. Право пройти сертифікацію матимуть ті вчителі, які працюють у школах не менше двох років. Після отримання сертифікату, викладач зможе здійснювати супервізію (професійну підтримку) для колег та отримати нову кваліфікаційну категорію або звання. Закон також гарантує отримання 20% надбавки до посадового окладу за успішне проходження сертифікації. Вчителі вже можуть зареєструватися на сертифікацію у 2020 році.

Конкурс для керівників

Новий закон передбачає, що керівників закладів освіти обиратимуть на конкурсній основі. Одна людина займатиме посаду не більше двох термінів по шість років поспіль в одному закладі. До конкурсної комісії увійдуть від 6 до 15 осіб, серед яких можуть бути представники засновника навчального закладу, держадміністрації або Державної служби якості освіти та представники громадськості (незалежні експерти, громадські активісти тощо). А от батьки та вчителі відіграватимуть поки лише дорадчу роль. У МОН пояснюють — таким чином хочуть зменшити вплив адмінресурсу на відбір. Конкурс керівників обов'язково фіксуватиметься на відео.

Керівники, які працюють у школах зараз за безстроковими контрактами, перейдуть на трудові угоди терміном на 6 років з 1 липня 2020 року. Директори, що отримують пенсію за віком, матимуть контракт на рік з можливістю брати участь у новому конкурсному відборі.

Фото: НУШ

Батьківські гроші і комітети

Батьки зможуть, за необхідності ініціювати позапланову перевірку (інституційний аудит) у школі. Таке ж право має й освітній омбудсман. Перевірку проводять представники Державної служби якості освіти із залученням експертів.

Окрім цього у новому законі вкотре наголошується, що у державних і комунальних закладах освіти під час навчання не можуть проводитися жодні платні заходи чи надаватися платні послуги, навіть якщо це ініційовано батьками. Простіше кажучи, не можна піти на концерт в актовому залі, ярмарок у коридорі школи тощо замість уроків. Крім того у законі ще раз підкреслюється, що освітні послуги фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджету, або інших джерел. Однак жодне з джерел фінансування не повинно існувати за рахунок батьків. Наприклад, кошти до благодійного фонду можуть надходити від меценатів, підприємців тощо, а от батьки здавати гроші «на фонд школи» не можуть. Благодійний фонд також має звітувати про витрати. Як і раніше, батьки мають право подати запит, аби дізнатися за рахунок яких джерел фінансування живе школа, скільки які двері і вікна коштують тощо.

Батьківські комітети, відповідно до нового закону, не можуть ухвалювати рішення та проводити заходи, які надають учням або вчителям привілеї, або ж навпаки порушують їх права та обмежують за будь-якою ознакою. Тобто, дарувати чи не дарувати учням подарунки на Новий рік, має стати особистою справою батьків, а не вирішуватися на рівні класу. Виконувати чи не виконувати рішення батьківських комітетів — добровільна справа. 

Фото: nus.org.ua

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram