ГлавнаяОбществоЖизнь

Переміщені права. Як в Україні допомагають ВПО?

Біженці, внутрішньо переміщені особи, вимушені переселенці – за майже шість років бойових дій на Донбасі люди, які покинули свої домівки, чули різні варіанти назви свого статусу. Факт переміщення особи в зв'язку з бойовими діями, окупацією території чи масовими порушеннями прав людини підтверджує довідка, яка передбачає соціальні виплати та забезпечення. 

Серед найпоширеніших проблем внутрішньо переміщених осіб – відсутність житла, складність із пошуком роботи чи школи для дітей. Загалом через те, що в країні немає механізму виплати компенсацій за втрачену квартиру/будинок, переселенцям доволі складно адаптуватись на новому місці. Частина – повертається назад на окуповані території. В результаті, понад мільйон людей залишається "за бортом", бо в законодавстві досі не прописано ні їхнього статусу, ні прав, ні стратегії надання допомоги. 

Фото: Макс Требухов

Де пенсія?

На сьогоднішній день в Україні зареєстровані як внутрішньо переміщені особи (ВПО) 700 тисяч людей, з них отримують пенсію майже 500 тисяч. У листопаді цього року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт авторства Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, щодо реалізації права на пенсію для переселенців. Головна ідея – скасувати обов’язкову реєстрацію для ВПО на отримання пенсій і виплачувати заборгованість пенсій без терміну давності, у той час як сьогодні діє обмеження на три роки. 

– Якщо ти не зареєстрований як ВПО і проживаєш на окупованій частині Донбасу, то взагалі не можеш претендувати на отримання пенсії, не зважаючи на те, що ти – громадянин України, – пояснює аналітикиня фонду “Право на захист” Анастасія Одінцова. – Якщо ж внутрішньо переміщена особа перебуває на тимчасово окупованій території більше 60 днів, то довідку про ВПО скасовують і, відповідно, втрачається можливість отримувати пенсію. 

Анастасія Одінцова
Фото: vpl.com.ua
Анастасія Одінцова

Влітку президент Володимир Зеленський пропонував спростити процедуру виплати і дозволити пенсіонерам перебувати на окупованій території не 59 днів, а рік. 

– Відв’язання отримання пенсії від необхідності реєстрації у якості переселенців означатиме, що пенсіонери з окупованих територій більше не будуть отримувати довідки про те, ким вони не є, – пояснює голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Дмитро Лубінець. – З одного боку, це дасть нам побачити реальну картину щодо кількості переселенців, а так значно ефективніше планувати державні програми підтримки тих, хто перемістився. З іншого – пенсіонери з окупованих територій зможуть звертатися до органів Пенсійного фонду України, ставати там на облік і за умови періодичної, раз на півроку верифікації, отримувати свою пенсію. 

Дискусій навколо законопроєкту багато, наприклад голова Донецької обласної адміністрації Павло Кириленко вважає, що "доставку" пенсій жителям окупованих територій може здійснювати ОБСЄ. Про можливість виплати пенсій за підтримки міжнародних організацій також говорила в інтерв'ю LB.ua міністерка у справах ветеранів Оксана Коляда: "Мені казали, що Червоний Хрест пропонував свою допомогу у доступі до цих територій. Ми будемо також працювати, шукати ці шляхи і механізми". 

Натомість віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба зазначає, що "питання реально може бути вирішене тільки в контексті деокупації". Врешті, поки питання пенсійної виплати в ОРДЛО висить "в повітрі і не голосування не виносилось.

Постраждалі від конфлікту 

За даними Моніторингової місії ООН, за весь час збройного конфлікту загинуло 3 345 цивільних осіб, близько 9 000 цивільних отримали поранення, зруйновано понад 50 тисяч будинків. Попри те, що цифри зростають і вражають своїми масштабами, в українському законодавстві статусу “постраждалий від конфлікту” досі немає. Хоча міжнародне гуманітарне право, яке застосовується до ситуації на Донбасі, захищає всіх осіб, які не беруть безпосередню участь у воєнних діях – цивільних, в тому числі поранених та хворих, медичний та релігійний персонал сторін в конфлікті, зниклих безвісти, осіб, свобода яких обмежена у зв'язку із конфліктом тощо.

– За оцінками гуманітарної спільноти в Україні, 5,2 мільйона людей отримали негативні наслідки збройного конфлікту на сході країни, з них 3,5 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги та захисту через значне мінне забруднення, посилення психологічних травм та ускладнення доступу до прав та основних послуг, - пояснює керівниця відділу захисту та адвокації Норвезької ради у справах біженців Крістіна Нечаєва. – Більшість людей, які потребують допомоги, проживають у постраждалих внаслідок конфлікту районах Донецької та Луганської областей, розділених “лінією зіткнення” протяжністю 427 кілометрів.

Фото: Макс Левин

Сьогодні на базі комітетів Верховної Ради – з питань прав людини та з питань соціальної політики – створена спільна робоча група з напрацювання законопроєктів про статус та соціальний захист цивільного населення, яке постраждало внаслідок бойових дій чи збройного конфлікту.

– Досі українське законодавство не визначає ані статусу постраждалих, ані певних прав чи пільг, - каже юристка благодійного фонду “Право на захист” Еліна Шишкіна. – Лише в 2018 році були внесені зміни до чинного законодавства, а саме до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", де було передбачено отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Тим не менше, в українському законодавстві вже існує поняття дитини, постраждалої від конфлікту. 

У 2017 році Кабінет Міністрів затвердив порядок надання послуг дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №268, право на отримання статусу має дитина, яка отримала поранення, зазнала фізичного, психологічного чи сексуального насильства, утримувалась в полоні або незаконно була вивезена з території України. 

 Жінка показує частину снаряда поруч зі своїм зруйнованим будинком після обстрілу бойовиками, села Старомихайлівка недалеко від Донецьку, 24 травня 2016.
Фото: EPA/UPG
Жінка показує частину снаряда поруч зі своїм зруйнованим будинком після обстрілу бойовиками, села Старомихайлівка недалеко від Донецьку, 24 травня 2016.

– Різниці між мешканцями на сході та в Криму немає, це все окуповані території. Єдине, на відміну від сходу, в Криму РФ визнає свою присутність та контроль цієї території, – каже заступниця представника Президента України в АРК Дарія Свиридова. – Питання скоріш в тому, від чиїх дій та як саме постраждала та чи інша жертва (від катувань, незаконного позбавлення волі, руйнування майна, обмеження свободи слова та свободи віросповідання, депортації чи вимушеного переміщення, інших форм переслідувань).

Відшкодування

Компенсація за шкоду, завдану внаслідок збройного конфлікту, є одним з основних елементів перехідного правосуддя, і є також правом постраждалої особи. Найголовніше питання – хто має здійснювати виплату цивільним постраждалим? Це індивідуальна практика, бо насправді це має робити Росія як держава-агресор і Україна – у випадках відповідальності, якщо саме з її вини були порушені права громадян. 

Еліна Шишкіна пояснює, що компенсацію як таку варто розділяти – за матеріальну шкоду (наприклад, за житло, пошкоджене, зруйноване під час бойових дій, чи те, яке було залишене на окупованій території) і компенсацію за поранення чи інші ушкодження здоров'я внаслідок конфлікту. З квітня 2018 року діє постанова Кабінету Міністрів №306 “Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я”, яка врегульовує питання встановлення статусу особі з інвалідністю внаслідок війни на Донбасі. 

Люди переходять з окупованих територій на підконрольну Україні територію через відновлений міст у Станиці Луганській
Фото: EPA/UPG
Люди переходять з окупованих територій на підконрольну Україні територію через відновлений міст у Станиці Луганській

– Для розгляду заяв і встановлення відповідних фактів ще у грудні 2018 року при Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників АТО (сьогодні ці обов’язки передано МінветТОТLB.ua) була створена відповідна комісія. Вона розглянула 68 заяв, з яких 51 заява була задоволена, - зазначає Шишкіна. – Іншим питанням є компенсація за втрату члена сім'ї внаслідок бойових дій, однак тут є складнощі у зв'язку з тим, що законодавством така компенсація не передбачена.

Еліна Шишкіна
Фото: interns.org.ua
Еліна Шишкіна

Загалом в українських судах майже на різних стадіях розгляду перебувають 150 справ щодо вимоги виплати компенсації за зруйноване або пошкоджене житло. Наприклад, у 2017 році позивачка звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя із позовом до Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України, де просила відшкодувати за пошкоджене терористичним актом торгівельне приміщення. Місцевий суд рішення задовольнив, апеляційна інстанція підтримала його позицію. Однак, після касаційної скарги Кабінету Міністрів, 13 грудня Верховна Палата Верховного Суду скасувала всі попередні рішення та направила справу на новий розгляд.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter