Для підриву авто Павла Шеремета використали речовину, залишки якої знайшли в міні, вилученій у підозрюваного в його вбивстві Андрія Антоненка. Такі результати вибухотехнічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мін'юсту опублікували в пресслужбі Нацполіції.
"Згідно з висновками експертів, вилучений під час обшуку в підозрюваного речовий доказ є кустарним способом вихолощеної промислово виготовленої протипіхотної осколкової міни спрямованої дії МОН-50", - заявили в поліції.
Корпус міни був виготовлений 1987 року на заводі "Дунарит" у болгарському місті Русе. Його спорядили вибуховою речовиною ПВВ 5-А на Самарському заводі вибухових речовин 1987 року.
За даними поліції, в корпусі міни експерти знайшли залишки вибухової речовини на основі гексогену.
"Саме цей матеріал і був в основі саморобних вибухових пристроїв, за допомогою яких скоїли замах на вбивство косівського підприємця і підірвали авто журналіста Павла Шеремета. На корпусі і всередині предмета експерти також знайшли змішані біологічні сліди", - повідомили в поліції.
У НПУ уточнили, що підозрюваний відмовився пояснювати походження і мету зберігання вилученого предмета, посилаючись на ст. 63 Конституції. Також він відмовився від проведення слідчих експериментів і дачі показань.
Нагадаємо, під час підготовки до обшуку головного підозрюваного у вбивстві Павла Шеремета Андрія Антоненка за адресою його проживання в центрі Києва оперативники встановили, що, очікуючи початку процедури, він по телефону зв'язався з товаришем, який проживав з ним в одній квартирі, і попросив його "терміново винести з квартири зелену річ", що лежала в його шафі. Цей предмет був візуально схожий на протипіхотну міну МОН-50.
14 грудня Печерський районний суд Києва заарештував на два місяці головного підозрюваного у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета - музиканта і військового Андрія Антоненка. Запобіжний захід чинний до 8 лютого 2020 року. Апеляційне засідання було призначено на 20 грудня, однак його перенесли на 23 грудня.
За версією слідства, саме Антоненко керував діями членів групи, розподілив між ними ролі, купив боєприпаси, забезпечив транспорт і вибрав час убивства. За Шереметом довго стежили, при цьому підозрювані для маскування нібито використовували перуки, сонцезахисні окуляри і змінний одяг.
За кілька днів до злочину одна з підозрюваних - Яна Дугарь - нібито двічі приходила на вулицю Івана Франка, щоб установити, де Шеремет паркує автомобіль. Після чого вночі 20 липня 2016 року Кузьменко в присутності Антоненка прикріпила до днища машини саморобну бомбу, для виготовлення якої була використана вибухівка "гексоген" з елементами ураження протипіхотної міни МОН-50 і електродетонатором із дистанційним управлінням.