Українські військові досі не отримали обіцяні в липні 48 нових бронетранспортерів БТР-4Е через те, що державний завод закупив не ту сталь.
Про це йдеться в програмі "Наші гроші з Денисом Бігусом".
Міністерство оборони замовило БТРи ще в 2016 році. Їх мало виготовити Харківське конструкторське бюро машинобудування (входить до складу держконцерну "Укроборонпром").
Спочатку корпуси для БТРів планували робити з українського металу - сталі марки 71, яка є базовою для БТР-4. Але завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов'язань і поставити готові корпуси на харківський завод, відправивши лише 20 недороблених замість майже 50 готових.
Тому в грудні 2018 року Харківське конструкторське бюро машинобудування замовило 33 тонни фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів. Метал замовили в офіційного дилера виробника - польської фірми Texprotect. Сталь прибула в Україну в березні, але спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту забракував її через проблеми з маркуванням, супровідними документами, а також - через хімічний склад, який не відповідав українським вимогам.
"Наші гроші" відзначають, що хімічний склад сталі повинні були обговорити з постачальником на самому початку, але в договорі цього пункту не було. Тому вийшло, що завод закупив сталь, хоч і якісну, але не ту, яка є оптимальною для виготовлення БТРів.
"Однак замість того, щоб визнати і виправити помилку, керівництво заводу вирішило умовити Міноборони використовувати вже куплену партію сталі. Зокрема, наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабич, який підписував "неправильний" договір, і який на той момент уже був відсторонений від посади через скандал з розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці, оскільки виявився одним із фігурантів. Бабич, незважаючи на те, що не мав ніяких повноважень на заводі, все ж провів нараду, де переконував працювати саме з фінською сталлю", - йдеться в сюжеті.
Після переговорів конструктори та військові вирішили провести нові дослідження і "відстріл" як цілих шматків купленої сталі, так і в подальшому зварних швів для того, щоб вирішити, що робити далі. Але цю перевірку досі не завершили.
В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків цієї сталі, перевірили шви на міцність і дійшли висновку, що цей метал можна використовувати для корпусів БТРа, але тільки за умови, що вздовж усього шва додатково приварять підкладку з бронесталі. Це знову призвело до затягування робіт.
Таким чином терміни поставки було зірвано, а Міноборони досі не отримало БТРи. Заводу за зрив контракту виставили штраф на 82 млн гривень. ХКБМ хоче оскаржити штраф у суді, а також судиться з Міноборони через рішення про відбракування металу.
Нагадаємо, в серпні керівництво ТОВ "Лозовський ковальсько-механічний завод", який виробляє броньовані корпуси для БТРів, звернулося з відкритим листом до президента Володимира Зеленського, в якому поскаржилося на дії "Укроборонпрому", що призводять до фінансових втрат підприємства та зниження якості військової техніки.