Україні варто нормативно вдосконалити мобілізацію, але це має відповідати нормам Конституції та міжнародним угодам в галузі прав людини. Урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм, повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він зазначив, що загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли дев'ять сторінок.
“Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання”, – зауважив омбудсмен.
Також у законопроєкті йдеться про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права на виїзд з країни. Але ЗСУ та інші військові формування за Конституцією не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.
Лубінець наголошує, що обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста не відповідає низці положень законодавства України, отже має бути виключений із законопроєкту.
“Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста”, – підкреслив він.
Крім того, на думку Лубінця, право представників ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів також суперечать Конституції, оскільки таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Нацполіції та ДПСУ.
“У змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками”, – нагадав омбудсмен.
Він також зазначив, що норма про те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця перебування на військовому обліку, часто порушує право громадян на звільнення від призову. Це пов'язано із тим, що медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять.
Також є питання щодо альтернативної (невійськової) служби, оскільки чинна редакція Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Водночас є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов'язку. Це суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті.
- Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку 10449 та альтернативні до нього внесено на розгляд сесії.
-
Увечері 30 січня уряд вніс до Верховної Ради новий проєкт закону щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку. Які зміни внесли та коли його можуть прийняти – про це у матеріалі "Законопроєкт про мобілізацію. Дубль 2".
- Сьогодні, 6 лютого, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та мобілізації ще на 90 днів.