ГлавнаяПраво

Прострілюються чи ні? Справа про закупівлю бронежилетів

Печерський райсуд Києва продовжив термін досудового розслідування справи щодо закупівлі бронежилетів Міністерством оборони до 5 травня.

За версією Державного бюро розслідувань, посадовці Міноборони могли з порушенням проводити прийом товарів для забезпечення армії. Самі військові це заперечують, оскільки до їхніх повноважень входить лише перевірка документів. І вони керуються лабораторними дослідженнями, проведеними до отримання товару.

Під час розслідування слідчі почали перевіряти закупівлю не лише бронежилетів, але й наметів, спальних мішків, літніх шкарпеток, зимової спідньої білизни тощо. Саме через незавершені експертизи щодо цих товарів і продовжений термін розслідування.

У чому суть претензій ДБР та яка роль підозрюваних у «справі бронежилетів», – у матеріалі LB.ua.

Підозрювані

На початку листопада минулого року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру генерал-майору Збройних Сил України, начальнику Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Дмитру Марченку, двом його заступникам Сергію Почтаренку і Ользі Капінус, а також начальнику відділу розробки речового майна Василю Саковцю і начальнику управління контролю якості Михайлу Каморянському.

Михайло Каморянський під час засідання суду в Києві, 29 січня 2020 р.
Фото: Вікторія Матола
Михайло Каморянський під час засідання суду в Києві, 29 січня 2020 р.

Їх підозрюють у тому, що вони, перебуваючи у змові, не виконали дії, передбачені їхніми службовими обов'язками, і провели закупівлю бронежилетів неналежної якості за завищеними цінами.

Згодом Марченка, Почтаренка і Каморянського арештували з альтернативою – заставою у 75 млн. грн. Капінус та Саковця суд залишив під нічним домашнім арештом. А вже через кілька тижнів апеляційний суд відпустив з-під варти двох підозрюваних - Почтаренка і Каморянського. Марченкові зменшили розмір застави до 20 мільйонів гривень. За нього пізніше сплатили цю суму, і він також вийшов із СІЗО.

У цій же справі згодом оголосили підозру Юрію Євтушенку, заступнику директора та засновнику ТОВ «Науково виробниче підприємство «Темп-3000», що постачало бронежилети. Його підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах. Він перебуває під нічним домашнім арештом.

Юрій Євтушенко під час презентації зразків засобів індивідуального бронезахисту ВСУ.
Фото: Укрінформ
Юрій Євтушенко під час презентації зразків засобів індивідуального бронезахисту ВСУ.

Як повідомив LB.ua прокурор Микола Середа, у справі ще не проведено близько дев’яти експертиз, не допитані всі свідки. 

«Ми збираємо докази як винуватості, так і невинуватості. Як тільки зберемо достатню їх кількість, що свідчитиме про вину чи невинуватість, приймемо відповідні рішення», – зазначив він. 

Під час одного з судових засідань Середа озвучив, що працівники Міноборони в одній з розмов між собою стверджували, що приймати бронежилети, хоч вони нібито прострілюються, їх заставляє колишній заступник міністра оборони Шевчук. На запитання LB.ua, чому він не є підозрюваним у справі, прокурор відповів: «Досудове слідство триває. Якщо будуть наявні докази, пред'явимо підозру».

Фото: Макс Левин

Після продовження досудового розслідування усім підозрюваним заново обиратимуть (продовжуватимуть) міру запобіжного заходу. У п’ятницю, 31 січня, Печерський райсуд Києва пом’якшив міру запобіжного заходу для Сергія Почтаренка, обравши для нього нічний арешт. Ще двох - Саковця і Каморянського також відпустили під нічний арешт.

Варто зауважити, що функції працівників Управління контролю якості в системі підрозділів Міноборони та ЗСУ зводиться до перевірки наявності усіх документів, які підтверджують відповідність речового майна технічній документації та договорам.

Зокрема, під час постачання бронежилетів для цих посадовців достатня наявність протоколів їх випробувань на замовлення виробника.

 Сергій Почтаренко
Фото: Макс Левин
Сергій Почтаренко

«Бронежилети приймаються на відповідність технічним умовам, які є власністю виробника. Він прописує всі параметри, за якими їх перевіряє незалежна акредитована лабораторія. Остання дає свій висновок. Якщо він – позитивний, ми змушені приймати бронежилети. Підстав не приймати їх, в такому випадку, немає», – сказав LB.ua підозрюваний Почтаренко. 

Слово ДБР

Розслідування справи почалося 23 квітня 2019 року. Презентацію його результатів згодом провів ще тоді голова Державного бюро розслідування Роман Труба.

За його словами, 31 січня того ж року було оголошено тендер, а у подальшому проведено закупівлю 20 тисяч бронежилетів на суму 176 млн грн. 

Правда, підозра стосується дев'яти із 11 тисяч вилучених бронежилетів та збитків у 96 млн 921 тис грн.

«За попередньою змовою ці особи здійснили закупівлю неякісного речового майна для ЗСУ за завищеними цінами, а також майна, яке не відповідає технічним вимогам. Мова йде про бронежилети першого та четвертого класу захисту, які прострілюються. Підозри оголошено», – сказав Труба.

Він також запевнив, що посадовці Міноборони, котрі приймали бронежилети, нібито знали про те, що за умов намокання всі бронежилети пробиваються наскрізь. За версією слідства, це підтверджують дані прослуховувань з кабінетів посадовців.

Фото: facebook/dbr.gov.ua

Бронежилет і технічні умови

Мова йде про бронежилети «Корсар М3с-1-4», виробництва ТОВ «Науково-виробничого підприємства «ТЕМП-3000», що є основним постачальником Міноборони з 2003 року.

Цей бронежилет має рівень захисту від 1 до 4: по всій площі бронежилету – 1 клас захисту, в основних летальних зонах – 4 клас. 

1 клас захисту витримує пістолет Макарова, набій 57-Н-181с, 315 м/с, 5 м. 

4 клас – автомат Калашникова-74, набій 7Н-10, 910 м/с, 10 м та снайперську гвинтівку Драгунова, набій 57-Н-323с, 850 м/с, 10 м.

Бронежилет складається з п’яти окремих захисних частин – грудної і спинної частини торса, плечей, шиї та захисту пахової зони. Має систему швидкого скидання, тобто при висмикуванні спеціальної стрічки бронежилет розпадається на чотири елементи. 

Бронежилет виготовлений із параарамідної тканини (з міцного від розривів та вогнестійкого матеріалу), а також металокерамічних бронепластин.

Василь Саковець
Фото: radiosvoboda.org
Василь Саковець

«Параарамід призначений для захисту від короткоствольних пістолетів і уламків. У випадку намокання міцність матеріалу знижується на 30%. Але це не означає, що він точно може бути пошкоджений», – пояснив підозрюваний Саковець.

Бронежилет виготовляють за технічними умовами – нормативним документом, який розробляє виробник, і який повинен відповідати державному стандарту (ДСТУ). Технічні умови перевіряють раз на п’ять років або частіше при потребі. 

Технічні умови на вищезгадані бронежилети були затверджені підприємством «ТЕМП-3000» у 2003 році. Вони стосуються розміру деталей виробу, типу тканини для їх виготовлення, правил зберігання, випробування тощо.

Фото: public.docs.openprocurement.org

У технічних умовах на ці бронежилети йдеться, що спочатку компанія-виробник проводить так звані пред’явницькі випробування – перед передачею товару замовнику. Далі – представник замовника відбирає 20% виробів від партії для проведення приймально-здавальних випробувань (хоча на практиці це здебільшого один бронежилет з партії в тисячу). Якщо принаймні один бронежилет не відповідає хоча б одному з параметрів технічних умов, замовник повертає виробнику партію виробів. Після усунення недоліків товар проходить повторне випробування. 

«Виробник надсилає листа, таким чином запрошує замовника перевірити якість виготовлених бронежилетів. Я віддаю розпорядження своїм підлеглим, вони відбирають необхідну кількість бронежилетів, запечатують їх, і виробник відправляє товар в лабораторію, де й проводиться відстріл бронежилета. Документи про результати випробування надсилають виробнику. Наші офіцери перевіряють комплектність товару і відповідність документів тим вимогам, які передбачені технічними умовами», – сказав Каморянський. 

Існують ще й інші (періодичні та кваліфікаційні) випробування, що проводяться у випадку, якщо були позитивні результати приймально-здавальні випробування, щоб визначити готовність виробництва до серійного випуску продукції. 

Зокрема, у технічних умовах йдеться, що умови для періодичних випробувань наступні: температура повітря – мінус 40⁰, плюс 40⁰ та дощування.

«Ці бронежилети не розраховані на занурення в воду. Лише на дощування – до 3 мм, терміном на 5 хв, відповідно до держстандарту. Ми ж не для морських котиків робимо бронежилети… Я вважаю, що це (кримінальне провадження – LB.ua) – наслідки нечесної конкуренції, щоб вибити підприємство з цього ринку. Ми пропонуємо якісний товар за найнижчу ціну», – стверджував LB.ua Юрій Євтушенко.

Спеціальна комісія міноборони провела дослідження бронежилетів «Корсар» за нормальних умов, при -40 і + 40 градусів тепла та умовах 'дощування'.
Фото: inforesist.org
Спеціальна комісія міноборони провела дослідження бронежилетів «Корсар» за нормальних умов, при -40 і + 40 градусів тепла та умовах 'дощування'.

«Виробник зобов’язаний самостійно перевіряти цей показник – дощування. І давати підтверджуючі документи. Згідно з сертифікатами, які він надавав, товар пройшов випробування», – зазначив Саковець. 

Разом з тим, держстандартом передбачено, що перед перевіркою балістичної стійкості зразки бронежилетів підлягають так званому кондиціонуванню:

  • перевірку при температурі від 15⁰ до 25⁰С та відносної вологості від 65 до 80% протягом не менше 12 годин (під час проведення кваліфікаційних, пред'явницьких, приймально-здавальних, періодичних та типових випробувань);

  • дощування інтенсивність 1,5 мм/хв у горизонтальному положенні зовнішньої поверхні складових частин бронежилета протягом 60 хв та їх внутрішньої поверхні протягом 5 хв водою при температурі від 10⁰ до 25⁰ або витримування у вертикальному положенні у воді, температура якої від 10⁰ до 25⁰ протягом години (кваліфікаційні, періодичні та типові випробування);

  • перевірки за температури 40⁰ протягом не менше 3 годин (кваліфікаційні, періодичні та типові випробування);

  • перевірка при температурі мінус 40⁰ протягом не менше 3 годин (ті ж самі види випробувань).

Початок слідства

Слідство почалося з рапорту старшого оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції Олега Моргуна, датованого 23 квітня 2019 року (така ж дата відкриття провадження). 

За його словами, Департамент зібрав докази того, що посадові особи Міноборони, Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України та Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ сприяють окремим підприємствам під час тендерів та поставки товарів. А підприємці, в свою чергу, нібито вступили в змову з державними підприємствами та установами для отримання документів, що їхні товари пройшли перевірку та відповідають стандартам.

Фото: Укринформ

У судових рішеннях щодо арешту майна, документів в рамках цієї справи зазначено, що мова йде про наступні експертні установи, котрі нібито дають неправдиві висновки щодо продукції, котру закупляє Міноборони:

Аналітично-дослідна випробувальна лабораторія «Текстиль-ТЕСТ» Київського національного університету технології та дизайну; 

ДП "Всеукраїнський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації та захисту прав споживачів"; 

Науково-технічний центр підтвердження відповідності та випробувань продукції легкої промисловості і засобів індивідуального захисту; 

ДП "Криворізький науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"; 

ДП "Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації";

Науково-випробувальної лабораторії зброї та спеціальних захисних матеріалів університету, науково-методичного центру організації наукової та науково-технічної діяльності, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;

ТОВ "Академтест".

Далі слідчі кажуть, що після тендеру та підписання угоди про поставку бронежилетів Головне управління ЗСУ прийняло чотири партії по тисячі в кожній 11 квітня минулого року. Тоді було виявлено недоліки товарів (вони нібито не відповідали технічним умовам). Втім, попри це, 16 квітня Міноборони провело оплату товару – 17 млн 620 тис грн. (по 8811 грн за кожен бронежилет). Разом з тим, за даними досудового розслідування, вартість одного бронежилета становила на 2 тис грн менше.

Фото: Укринформ

«За встановленою досудовим слідством інформацією службові особи Міністерства оборони України спільно із третіми особами, маючи на меті отримання неправомірної вигоди уклали договори на поставку бронежилетів (Корсар МЗс-1-4) за ціною, яка перевищує їх фактичну вартість на 2000 грн., з метою передачі вказаної різниці від вартості посадовим особами Міністерства оборони України», – йдеться в одному з судових рішень.

Підозрювані не заперечують, що під час відбору зразків для лабораторних випробувань помітили недоліки бронежилетів, зокрема, порушення обробки бронеелементів. Каморянський направив листа на підприємство для усунення недоліків. І лише після другого забору зразків та не виявивши порушень Міноборони прийняло партію бронежилетів.

До слова, під час приймання, зокрема, бронежилетів представник Міноборони перевіряє лише пакування, маркування та виміри товару. 

Варто зауважити також, що фактично причиною того, що Міноборони проводили свою експертизу бронежилетів, була публічна заява директора компанії «Балістика» Олександра Довгого (22 квітня 2019 року), мовляв, усі бронежилети, які поставляються в ЗСУ, пробиваються наскрізь у разі намокання протиуламкового бронепакету (параараміду). 

«Ми не підіймали ґвалт з цього питання, тому що в проекті ТО (технічного опису, – LB.ua) на новий бронежилет, який уже третій рік розробляє ГУРСМЗ ЗСУ, цей недолік було враховано і була розписана методика його виявлення. Але між першим та другим туром виборів всі напрацювання були знищені та прийняті нові ТУ А01ХJ.29423-002:2019 від 17.04.2019 р. У цих ТО із 44 сторінок чітко прописаних вимог та конструкції залишилось лише 18 сторінок із зовсім іншим змістом та вимогами, які повністю прописані на вимогу монополіста ТЕМП-3000, про що свідчить їхня позиція на нараді та велика кількість листів скарг від них, щодо розробки ТУ на новий бронежилет. Фактично робота Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ за три роки була помножена на нуль», – написав він.

Зауважу, що технічний опис на дослідну партію бронежилетів – це перелік вимог, що розробляються для застосування їх під час експериментального носіння. Іншими словами, виробники, дотримуючись ТО, виготовляють певну партію бронежилетів, передають їх ЗСУ на визначений період. За відгуками військовослужбовців Міноборони визначає виробника, чиї бронежилети найбільш зручні і безпечні. 

«У 2018 році була приведена експериментальна носка. Міноборони вибрало, які елементи бронежилетів різних виробників варто визначити в ТО. Але в фінальній версії не описана навіть конструкція бронежилета. Більш того, термальний контроль визначений на рівні 180 градусів протягом 5 хв. Це – штучно змодельований параметр. У світовій практиці найвищий показник – 70 градусів», – зауважив LB.ua Довгий, додавши, що у напрацюванні ТО брали участь основні виробники бронежилетів. Утім, після видалення значної частини тексту документи вони вийшли з процесу.

«Фактично ми повертаємось на той же етап, з якого починали, коли в ТО закладене широке поле для маніпуляції. Чітко видно, що документ був сформований таким чином для зацементування процесу, а також, мабуть, для встановлення монопольного становища одного з виробників (ймовірно, мова йде про «ТЕМП-3000», – LB.ua)», – додав він.

Після заяви Довгого щодо прострілювання бронежилетів після намокання Міноборони провело публічні випробування, аби довести якість бронежилетів, що відправляють в армію.

Фото: Макс Левин

Прострілюється?

Претензії ДБР стосуються не цілого бронежилету, як виявилось, а його «м’якої» частини (м’якого балістичного пакету), тобто частини без бронепластин. 

За версією слідства, підозрювані дізналися, що бронежилети «ТЕМП-3000» прострілюються за умови намокання (дощування) після проведення відповідних випробувань 24 квітня минулого року у лабораторії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, але їхні підлеглі продовжували приймати товар.

Втім, за словами підозрюваного Каморянського, були проведені дослідження іншого бронежилету – не з партії, поставленої за тендером з «ТЕМПом» від 31 січня минулого року. 

Разом з тим, працівники Міноборони повідомили виробника про те, що бронежилет з іншої партії прострілюється після намокання. І 26 червня підприємство надало матеріали періодичних випробувань, згідно з якими бронежилети «Корсар М3с-1-4» відповідали вимогам навіть за умови дощування. 

Крім того, Каморянський зауважив, що кожен бронежилет повинен відповідати своєму класу захисту.

Фото: Макс Левин

«Не дивлячись на пробиття металевої пластини у висновку зазначено, що бронежилет витримав балістичні випробування, що відповідає 4 класу захисту, а без додаткових бронеелементів – 1 класу захисту, згідно вимог ДСТУ В 4103-2002», – йдеться в апеляційній скарзі, поданої адвокатом Каморянського. 

Перевірка захисних властивостей бронежилету представником замовника в держстандарті прямо не передбачена. Більш того, Управління контролю якості уповноважене проводити лише приймально-здавальні випробування. Тоді як перевірка захисних властивостей проводиться лише під час кваліфікаційних, періодичних та типових випробувань.

За версією захисту підозрюваних, дощування під час експертизи слідства здійснювалось з вищою на 0,24 мм/хв інтенсивність, що “гарантує додаткових 14,4 мм на 1 м кв площі (14,4 літри води вище норми), що може бути спробою максимально досягнути варіанту просочення води всередину бронежилету”.

Своя експертиза

Під час презентації результатів розслідування Роман Труба у своєму Telegram оприлюднив відео, на якому відбувається відстріл бронежилета, нібито підтверджуючи, що він дійсно прострілюється.

Щоправда, військові експерти розкритикували подібну експертизу, зазначивши, зокрема, що на відео продемонстровано влучання у передню частину бронежилету без пластини, про що свідчить гнучкість зразка. 

Після скандалу з врученням підозри п’яти працівникам Міноборони самостійно вирішило перевірити якість вищезгаданих бронежилетів, адже їх поставка ЗСУ продовжується. 

«Комісією проведено дослідження за вказаних умов – в нормальних умовах, при мінус 40 градусів та при плюс 40, а також за умов «дощування». В усіх випадках зразки зберегли захисні властивості та не відбулось пробиття захисного шару», – поділився результатами дослідження народний депутат, секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ, «кіборг» Роман Костенко. Він увійшов до складу спеціальної комісії з перевірки якості бронежилетів у Міноборони.

Роман Костенко під час випробувань бронежилетів
Фото: inforesist.org
Роман Костенко під час випробувань бронежилетів

Після цього члени комісії вирішили провести перевірку за умов, які не передбачені технічними умовами. І на годину замочити бронежилети у воді.

«Було здійснено випробування бронежилетів як з бронепластинами (кулями 5.45 мм і 7.62 мм), так і без них (з м’яким кевларовим пакетом кулею 9 мм ПМ). У першому випадку бронежилети зберегли рівень стійкості «4», однак виявилося, що після замочування кевларовий пакет бронежилету «Корсар» втрачає захисні властивості. Це свідчить про те, що діючі технічні умови щодо вказаних бронежилетів недосконалі і потребують доопрацювання», – зазначив нардеп.

На сайті Міноборони йдеться: така перевірка підтвердила, що бронежилет не відповідає вимогам держстандарту.

Разом з тим, Костенко резюмував, що випробування показали, що усі вимоги, які могли перевірити працівники Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, відповідають технічним умовам, закладеним у договорі.

Щоправда, про результати цієї експертизи Міноборони офіційно ще не повідомляло.

Фото: Макс Левин

Шкарпетки, спідня білизна, намети, спальні мішки

Під час судового засідання з продовження терміну досудового розслідування виявилось, що в кримінальному провадженні є не лише бронежилети. ДБР перевіряє якість поставлених ЗСУ літніх шкарпеток (ТОВ «РОЗА ТРЕЙД»), спідньої білизни (сорочки та кальсонів зимових) – постачальник ТОВ «МІК ТРЕЙДОПТ», вітровологих зимових костюмів (ТОВ «Сплендер Текстиль Україна»), літніх польових костюмів (ТОВ «Мік»), спальних мішків (ТОВ «МОНІТОР»), наметів (постачальник ТОВ «Сівертекс»), чохлів балістичних шоломів (ТОВ «Олтекс») тощо. Саме незавершеними експертизами щодо цих товарів прокурор пояснював необхідність продовжити розслідування. 

«Бронежилет – це один із семи епізодів, який є в даному кримінальному провадженні. Управління забезпечення речового майна приймало не тільки бронежилети, але й шкарпетки, палатки і так далі. І в нас є підозри, що товари не відповідали вимогам держстандартів. До цього мали відношення ті самі підозрювані, крім виробника (бронежилетів, – LB.ua)», – пояснив LB.ua прокурор Микола Середа, додавши, якщо підозри слідчих підтвердяться, підозри будуть доповнені.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналіст, редактор відділу "Право"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram