«Ми усвідомлюємо, що треба фактично будувати нову резервну систему теплопостачання міста Києва. І бачимо це пріоритетом.
Критична інфраструктура Києва дуже зацентралізована. З погляду екології це класно, супер. Але з погляду безпеки це погано. Не хочу зараз розкривати чутливу інформацію, але ми бачимо великі ТЕЦ. Захистити їх цілком неможливо — багато вразливих елементів. Ми працюємо над фізичним захистом. Ключові об'єкти будуть захищені, але якщо говорити про те, що треба переосмислити згідно з аналізом цієї зими, в першу чергу потрібна побудова нових резервних потужностей для тих об'єктів, які захистити стовідсотково ми не можемо. Це амбітні проєкти, непрості. Але я переконаний, що спільно з урядом (йдеться навіть не про гроші, а про мобілізацію технічних, організаційних ресурсів) реалізуємо їх. Адже, крім побудови нової, нам треба ще відновити паралельно те, що пошкоджено», — заявив Петро Пантелеєв.
За його словами, під час підготовки до минулого опалювального сезону, щоб відновити пошкоджене обладнання, витратили близько 3 млрд гривень. Після цієї зими стан обʼєктів такий, що «серце кровʼю обливається», зазначив Пателеєв.
План стійкості для Києва (який поки що не затвердили, бо необхідно доопрацювати. — Ред.) передбачає побудову резервної мережі теплопостачання. І вже є конкретне рішення про зону, близьку до Теремків, джерелом теплопостачання для яких є ТЕЦ-5, каже заступник голови КМДА.
«Узимку там були проблеми, тому що в ланцюжку теплопостачання ця територія остання, з відповідними наслідками. Для неї є конкретне рішення — прокласти трубопроводи, підключити до котельні «Теремки», яку модернізують: ставлять додаткові котли, котлоагрегати. Ціна питання — мільярд. Ця робота триває. Проєкт реальний, його можна реалізувати.
З рештою території зони ТЕЦ-5, скажу відверто, складніше. Це пов'язано з рельєфом, з потужністю ТЕЦ-5. Це найпотужніша станція в Україні. Тому для неї будуть окремі рішення, окремі роботи з побудовою нових котелень (на 90 % фінансуватиме місто. — Ред.). І, очевидно, побудовою фактично нової резервної системи теплопостачання», — розповідає Петро Пантелеєв.
Крім того, місцева влада також встановлює когенераційні установки, які за потреби повинні заживити критичну інфраструктуру міста. Повністю замістити споживання за допомогою когенерації в Києві нереально, вважає Пантелеєв.
«Ми першими, хто памʼятає, порушували питання розподіленої енергетики і затвердили концепцію. Закупівлі когенераційних установок почали ще у 24 році. Чи достатньо їх? Недостатньо. Треба більше і більше. Ми розвиватимемо цей напрямок», — додав він.
І третє — місто активно розвиває програми співфінансування для житлових будинків.
«Їх пʼять. Кияни ними активно користуються не один рік. І саме ті, хто скористався такими програмами — таких будинків понад 1000, достатньо комфортно почували себе [минулої зими]. Деякі будинки дві доби були абсолютно автономними від міських мереж.
До того ж уряд запровадив нову програму зі встановлення генераторів за кошти держави в будинках, де система опалення залежить від електричної енергії (докладно читайте в Лесі Падалки)», — зауважив Пантелеєв.
З огляду на всі виклики бюджет міста вимагає перегляду, констатує заступник голови КМДА.
«Місто готує перегляд бюджету для того, щоб виділити додаткові кошти до тих, які є. А зараз заходів виконують на близько 10 млрд, але цього недостатньо. Бюджет переглядатимуть для того, щоб максимально додати коштів для виконання заходів», — відзначив Петро Пантелеєв.









