18 травня Білорусь оголосила про початок навчань, в ході котрих відпрацьовувалися питання перевірки готовності, вдосконалення навичок, організація застосування ядерних боєприпасів з непланових районів, скритність переміщень. Було заявлено, що навчання планові та «не спрямовані проти третіх країн». Ага, вам повірили!
Основна фаза спільних дій ЗС Білорусі та Росії – 19-21 травня. 22 травня навчання завершилися. Білорусь тренувалася у доставці, отриманні, підготовці спеціальних (тобто ядерних) боєприпасів для ракетних комплексів «Іскандер» та імітувала нанесення ядерних ударів авіацією (штурмовиками Су-25). У Росі відбулися масштабні навчання стратегічних ядерних сил із залученням РВСП, підводних човнів та стратегічної авіації. Загалом по полях і лісах гасали понад 64 тисячі військових, більше 7,8 тисяч одиниць озброєння і техніки, зокрема понад 200 ракетних пускових установок. З них білоруських – аж вісім. Тобто всі.
Для розуміння того, що відбувалося в Білорусі, коротко опишемо теоретично придатний для застосування ядерних боєприпасів потенціал:
- 465-а ракетна бригада (два дивізіони по чотири пускові установки (ПУ) 9к720 «Іскандер-М». У стандартній російській ракетній бригаді – 12 ПУ, до військ постачаються бригадні комплекти по 12 ПУ та всі спецмашини, загалом 52 одиниці, включно з вартовими приміщеннями, їдальнями, тощо). Наявність тактичних ракетних комплексів «Точка» міжнародні джерела не підтверджують, але ж раніше наявні кудись мали ж подітися;
- 51-а змішана артилерійська група (36 152 мм САУ 2с5 «Гіацинт-С», 36 152 мм гаубиць 2а65 «Мста-Б»);
- 11-а та 231-а артилерійські бригади оперативних командувань та артилерія механізованих бригад (125 САУ 2с3 «Акація», 71 САУ 2с5 «Гіацинт-С», 72 гаубиці 2а65 «Мста-Б»).
Формально сухопутний компонент має достатньо засобів застосування спецбоєприпасів. Але далеко не все так просто.Свого часу ум Білорусі народилася ідея мати власний носій ядерних бомб. Похмурий білоруський геній обрав на роль стратегічного бомбардувальника Су-25 на 116-й штурмовій авіабазі в місті Ліда.
Цей літак не є сертифікованим носієм ядерної зброї, завжди був носієм звичайних бомб, некерованих ракет та ракет «повітря-земля». Росія, генеруючи хаос і паніку по світу, провела модернізацію частини білоруських Су-25 (згідно з заявами – 10 літаків, тобто неповну ескадрилью). Ці штурмовики тепер формально є носіями тактичних ядерних бомб, ймовірно, типу РН-40/РН-41 або аналогічних вільнопадаючих.
Су-25 – дозвуковий штурмовик з малою висотою і невеликою дальністю польоту. Як носій ядерної зброї він вкрай вразливий для сучасної ППО армій НАТО, а про нашу годі й говорити. Це більше політичний та психологічний інструмент, ніж ефективна бойова система. Тобто щось на кшталт кремлівських іграшок – дзвону, котрий не дзвонить, та гармати, котра не стріляє.
Отже, якщо тверезо дивитися на ситуацію, то реальна загроза – 8 ПУ «Іскандер», потенційна – 340 152 мм гармат та 10 штурмовиків.
Тепер про головне – про боєприпаси.
Основне (загалом – єдине) місце зберігання – 1405-та артилерійська база боєприпасів біля села Большая Горожа Осіповицького району Мінської області. Там зафіксоване значне посилення охорони, нарощування системи інженерних загороджень (кілька рядів дротяної огорожі, спеціальні ворота, характерні для ядерних сховищ). Поблизу – військове містечко 465-ї ракетної бригади. Від радянських часів залишилися ще декілька об’єктів, котрі перебували у сфері управління 12-го головного управління радянського Міноборони, але всі вони достатньо занедбані та для відновлення потребують значних ресурсів та часу.
Ядерні боєприпаси перебувають під контролем Росії (12-е головне управління МО РФ), білоруські військові можуть лише застосовувати її носії. Та сама ядерна валізка, коди, які необхідні для активації боєприпасів, перебувають в управлінні все того ж 12-го ГУ в Москві, тобто навіть якщо Лукашенку бахне в голову лупанути кудись, то нічого не вийде. Заяви про передачу тактичних ядерних боєприпасів від Росії Білорусі – лише заяви. Водночас, створена передова інфраструктура у вигляді спецсховища 1405-ї бази.
Повернімось до навчань. Відомо, що Росія демонстративно доставила тактичні ядерні боєприпаси до польових сховищ у Білорусі (слід думати, до району Осиповичів), а білоруські обслуги ОТРК відпрацьовували стиковку спеціальних бойових частин з ракетами-носіями.
Як виглядає доставка ядерної БЧ з арсеналу 12-го ГУ МО до позиційного району ракетного підрозділу, призначеного для нанесення ядерного удару? Отже з об’єкта типу «С» або «Б», де такі боєприпаси лежать у мирний час (у Борисоглібську, наприклад, куди «Вагнер» з його лисим лідером цілком міг і завітати під час свого пам’ятного маршу, бо недалеко проїздив), бойові частини їдуть:
а) у спеціалізованому вагоні-термосі, обладнаному системами контролю середовища;
або б) на спеціальних транспортно-заряджаючих машинах 12-го ГУ;
або в) літаком чи вертольотом, знову ж таки спеціальним.
Такий процес транспортування супроводжується не те щоб масштабними, але дуже серйозними заходами: формують спеціальний конвой під охороною підрозділів 12-го ГУ МО та Росгвардії або ФСБ, здійснюють радіоелектронне. фізичне та оперативне прикриття маршруту, постійна координація з білоруською стороною. Будь-яка несанкціонована спроба отримати доступ до такого вантажу вважається актом ядерного тероризму.
У Білорусі ешелон прибув на спеціальну залізничну гілку і далі – на платформу біля 1405-ї бази. Там бойові частини перевантажили за допомогою кранів та іншого спеціального обладнання (в районі бази були помічені крани вантажопідйомністю 3,2 т). Далі ЯБЧ були переміщені на польовий пункт зберігання і пізніше – до ракетно-технічної батареї 465-ї ракетної бригади. Зберігання та стиковка боєголовок та ракет-носіїв виконувалися спеціалістами 12-го ГУ МО РФ.
У мережі промайнули фото з характерним для підриву великої кількості вибухівки ознаками – гриб. Є інформація, що під час перевантаження ракети на пускову «Іскандера» відбувся вибух. Тобто навчання успішно завершені. Інформації про зміни радіоактивного фону поки не було.
Загалом вся ця російсько-білоруська псевдоядерна метушня – перша спроба розміщення російської ядерної зброї за межами Росії з 1990-х. Формально це виглядає як «ядерний шеринг» (за аналогією до складування американської ядерної зброї на передових складах в Європі), але під повним контролем Москви. Метою всього цього, зокрема й навчання, – стримування НАТО, тиск на Захід та Україну, демонстрація єдності союзної держави. Тобто все це для Білорусі виглядає, як збагачена картопля.
Вся ця інформація в статті базується на відкритих джерелах.