Більш ніж три тижні Київ у підвішеному стані щодо майбутньої співпраці з урядом: після засідання РНБО 3 березня, присвяченого планам стійкості, президент України зазначив, що Київ підготувався слабко й повинен допрацювати документ. А також висловив побажання, щоб Олександр Кубраков (його радник) допоміг Києву з цим.
Що з планом зараз
14 березня голова держави підписав указ, яким увів рішення РНБО про затвердження планів стійкості регіонів України й алгоритмів роботи органів влади над ними. Указ знову рекомендував Києву в тижневий термін створити, затвердити і подати свій план.
Насправді на той момент Київ домашню роботу виконав: план стійкості обговорили в сесійній залі міськради, прийняли зауваження й побажання і ще 10 березня проголосували. Опісля підписує київський міський голова — і це вже офіційний документ. Саме такої процедури — підписання документа мером Києва, а не начальником КМВА — від Віталія Кличка вимагали в уряді. Умову він виконав.
20 березня прем'єрка Юлія Свириденко заявила, що київський план представили на засіданні Координаційного центру. І що це останній регіон, чий план ще має затвердити РНБО.
Що каже Київ
У коментарі LB.ua перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв висловлює нерозуміння, які ще зауваження стоять на перепоні затвердженню плану.
«Столиця представила найбільш деталізований і пропрацьований план, з конкретними рішеннями й практичним баченням, рівнем критичного значення проєктів, термінами, потребою у фінансуванні тощо, — пояснює нам заступник Кличка. — Ми включили до плану не лише короткострокові роботи, а й ті проєкти, що впроваджуватимуть два-три або й більше років. Об’єктивно частина критично важливих проєктів — це проєкти, які неможливо реалізувати за один міжопалювальний сезон. Але їх треба починати робити. Вони складні, дороговартісні, але життєво необхідні».
«Працюючи над планом, ми опиралися на ту структурну й ідеологічну рамку, що була сформована державою, оскільки ці плани повинні стати загальною доктриною енергостійкості. То чому, попри всі фактори, наведені вище, план Києва лишається єдиним досі не акцептованим на рівні держави? Які саме є зауваження до плану Києва, що потрібно додати, змінити чи допрацювати?» — дивується Петро Пантелеєв і підкреслює, що перебуває в постійній комунікації з урядом.
«Київ чекає на відповідні кроки відносно плану, адже цей план є проєктом національного масштабу і, на нашу думку, ресурсна й фінансова участь держави обов’язкова», — зауважує профільний заступник голови КМДА.
Що передбачає план
Як ми писали, загальний кошторис київського плану складає понад 61,6 млрд грн. З них Київ уже заклав і фінансує комплекс заходів на 10 млрд грн. А решту коштів ще потрібно знайти. У Київраді говорили про те, що ще 13 млрд грн місто планує вишукувати з перерозподілу свого бюджету і зовнішніх надходжень. Коли про кошторис говорила очільниця уряду Свириденко, вона просто зазначала: потреба Києва в додатковому фінансуванні складає 51 млрд грн (тобто вся решта від 61 млрд).
Плани всіх регіонів складаються з однакових базових блоків: це відновлення об'єктів, які постраждали, їхній захист, створення додаткової генерації для живлення об'єктів критичної інфраструктури. Усе це є і в київському плані, плюс розвиток стійкості житлового фонду (джерела альтернативного живлення будинків).
Документ передбачає захистити 57 об’єктів критичної інфраструктури і встановити понад 200 МВт додаткової генерації, аби заживити об’єкти тепло- і водопостачання, водовідведення й інші до кінця року, йдеться в повідомленні уряду. Київ запевняє, що вже створює додаткову генерацію (КГУ і промислові генератори для критичної інфраструктури). А от хто і в яких пропорціях буде реалізовувати захист об'єктів, досі офіційно ніде не декларували.
Що роблять порадники
За час, який минув після заяви президента про доцільність участі Кубракова в роботі над київською стійкістю, так і не прояснилася його роль у цьому процесі. Усі співрозмовники в КМДА, задіяні до роботи над планом, стверджували, що радник голови держави ще ніяк не долучався до нарад. Один учасник Координаційного штабу, де отримали план Києва, зазначив, що Олександр Кубраков не включався на це засідання. Сам радник теж заяв не робив. І найголовніше: поки що він не має ніяких адміністративних повноважень щось блокувати, коригувати або ухвалювати. Формат такої співпраці для всіх досі лишається незрозумілим.
Водночас Київ дійсно не стоїть на місці в роботі над планом і його реалізацією. Наприклад, концепцію розподіленої когенерації зі створенням енергоостровів усередині міста в Київраді затвердили ще два роки тому. Коригування схеми теплопостачання столиці замовляли тоді, і, ймовірно, зараз знову будуть оновлювати. Ідуть активні наради з науковцями цього профілю.
І найголовніше: київська адміністрація ще взимку почала активно створювати резервну схему теплопостачання столиці. Що це означає? Що, крім відновлення всім відомих великих об'єктів теплогенерації (ТЕЦ), місто нарешті шукає і відновлює локальні об'єкти й мережі для них. Які фактично можуть дублювати схему теплопостачання. Децентралізовано й більш диверсифіковано.