Міністерство закордонних справ України засудило насильство в Казахстані і висловило співчуття в зв'язку з гибеллю людей. Водночас міністерство сподівається, що війська країн-членів ОДКБ не затримаються в Казахстані надовго.
Про це повідомляється на сайті МЗС.
"Засуджуємо насильство, яке спалахнуло у низці казахстанських міст та призвело до численних жертв. Висловлюємо співчуття у зв'язку із загибеллю казахстанців, з якими українців пов'язують багаторічні зв'язки дружби і взаємної поваги", - йдеться в заяві міністерства.
МЗС України сподівається, що ситуація в Казахстані стабілізується, нових жертв більше не буде, права людини будуть дотримуватися і країна повернеться до нормального життя.
"Взяли до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану. Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого часового терміну", - сказано також у повідомленні.
Міністерство запевнило українців в Казахстані, що буде захищати їх інтереси та за необхідності сприяти поверненню на Батьківщину.
Поки що їм рекомендують залишатися в місцях тимчасового проживання та тримати зв'язок із українським посольством, яке інформуватиме про можливі шляхи виїзду з країни.
Нагадаємо, на тлі масових протестів, що подекуди супроводжувались вандалізмом, мародерством і нападами на казахстанських військових і правоохоронців, Токаєв 5 січня звернувся до ОДКБ з проханням "допомогти". До складу ОДКБ, крім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан.
Організація вирішила спрямувати туди своїх військових. Росія відправила своїх десантників. Керувати операцією призначили російського генерала, який командував окупацією Криму.
Масові громадянські повстання почалися як реакція на подорожчання автомобільного газу, але не вщухли після того, як влада погодилась розслідувати підняття цін і знизити їх. До економічних вимог мітингарів додалися й політичні, зокрема остаточне усунення від політики першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
Як наслідок Назарбаєв перестав бути очільником Ради безпеки – ці повноваження перебрав на себе Токаєв. Під час протестів влада вимикала звʼязок та Інтернет, а по всій території Казахстану оголосили надзвичайну ситуацію. Боротьбу з протестами називають "антитерористичною операцією". Токаєв дозволив військовим вбивати людей без попередження.
З початку протестів у Казахстані затримали близько 8000 людей. Точна кількість жертв невідома.