Лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко прокоментувала заяву Венеційської комісії при Раді Європи щодо проєкту закону Володимира Зеленського про розпуск Конституційного суду.
На своїй сторінці у Facebook вона відзначила, що на президентський законопроєкт терміново відреагували дві головні інституції Ради Європи, відповідальні за питання антикорупції та верховенства права.
"GRECO та Венеційська комісія у спільній заяві назвали президентський законопроєкт №4288, яким глава держави планує розпустити Конституційний Суд України, «кричущим порушенням Конституції та фундаментального принципу верховенства права», і закликали Верховну Раду не підтримувати його. Така заява – це принизливий сором для президента, а це означає і принизливий сором для держави", - висловилася Тимошенко.
Вона підкреслила, що безпрецедентною є і сама тональність звернення, й оперативність його появи.
"Європа попереджає президента про «несприятливі, глибокі та довгострокові наслідки» у разі грубого розгону ним Конституційного Суду. Президента України закликають отямитися і знайти альтернативний спосіб розв'язання колізії, яка виникла після юридично цілком обґрунтованого рішення КСУ. Альтернативний спосіб, що не знищує підвалини української державності й не порушує демократичних цінностей цивілізованого світу. Наша команда запропонувала саме такий шлях. І лежить він через ухвалення наших законопроєктів №4292 і №4293, які поновлюють всю систему електронного декларування, покарання за незаконне збагачення та інші важливі елементи антикорупційної системи", - заявила лідерка "Батьківщини".
На її думку, це дозволить розв’язати проблему із декларуванням та уникнути політичної кризи, до якої вперто штовхає країну Володимир Зеленський. Тимошенко закликала колег по парламенту збагнути усю відповідальність, яка нині лежить на кожному депутатові.
Нагадаємо, що 27 жовтня КС визнав неконституційними низку положень антикорупційного законодавства. На закритому засіданні було скасовано статтю 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування). Відповідне рішення ухвалене за поданням 47 народних депутатів фракції ОПЗЖ від 4 серпня про конституційність окремих положень закону "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та інших пов'язаних із ними законів України.
28 жовтня КСУ оприлюднив рішення, яким електронне декларування в Україні фактично було ліквідоване. НАЗК вимушено закрило доступ до електронних декларацій.
Очільник МЗС Дмитро Кулеба назвав рішення КСУ "серйозним ударом", але зазначив, що воно не руйнує взаємодію України із західними партнерами. За його словами, задача МЗС - спільно знайти оптимальні шляхи вирішення створеної проблеми і забезпечити, щоб антикорупційна інфраструктура в Україні діяла належним чином. Ситуацію, що склалася, міністр назвав неприпустимою і висловив підтримку НАЗК.
У Європейському Союзі заявили, що стурбовані рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів, і вони можуть стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму.
Президент Зеленський скликав термінове засідання РНБО. Він доручив зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає "відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні". Крім того, Уряд зобов’язав НАЗК відновити доступ до реєстру електронних декларацій. Після цього президент подав до парламенту проєкт закону, що передбачає повернення відповідальності за недостовірне декларування та розпуск складу суддів КС.
30 жовтня Дмитро Кулеба заявив, що МЗС залучить іноземних партнерів для відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні.
Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що ідею президента Володимира Зеленського щодо оновлення складу Конституційного Суду підтримав Європарламент. Її також погодили з послами країн "Великої сімки".
Проте у Раді Європи попереджають, що можливе припинення повноважень суддів Конституційного суду України буде "кричущим порушенням" основного закону країни і закликають розглянути інші варіанти для вирішення поточної ситуації.