Більшість реформ, проведених останнім часом в Україні, були здійсненні неліберально: їх проведення вимагали міжнародні інституції, а невпровадження загрожувало зупинкою фінансової допомоги або кредитних ліній. До того ж, ці реформи, зазвичай, не поліпшували соціальний баланс та добробут більшості українців. Саме ці дві причини, на думку Марселя Рьотіга, директора Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, стали на заваді позитивного сприйняття реформ українцями. Про це він заявив під час онлайн-круглого столу "Реформи в Україні. Можливі позитивні зміни в умовах економічної кризи та карантину?" та презентації соціологічного дослідження "Реформи в Україні: зміни на краще або імітація прогресу", проведеного Інститутом Горшеніна і Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.
"Я хотів би привернути увагу до деяких цифр, які ми побачили у дослідженні. Це - ставлення населення до того, як вони оцінюють вплив західних партнерів на реформи, які здійснюються в країні. Ми бачимо, що 33 відсотки населення ставляться позитивно до цього, але приблизно така сама цифра, 32 відсотки, ставляться до впливу західних партнерів або міжнародних організацій негативно. Я ставив собі питання: чому можна спостерігати таку тенденцію, і чому, коли ми, начебто, робимо добрі речі, вони так сприймаються? Значна частина населення вважає цей вплив негативним. Ну, напевно, найпростішим варіантом відповіді було просто сказати, що ці реформи погано комунікуються, але я думаю, що причина насправді є глибшою. Взагалі, якщо подивитися, велика кількість реформ, які здійснювалися за підтримки міжнародних партнерів або західних партнерів, були передумовою отримання наступного траншу грошей від Міжнародного валютного фонду. Або реформи, які здійснювалися, не були ліберальними, або те, як вони були здійснені, не відповідало ліберальній традиції. І часто такі реформи не сприяли підвищенню рівня добробуту населення, тобто не покращувати умов життя людей в Україні”, - зазначив Марсель Рьотіг.
Зокрема, він навів приклад розробки законодавства з питань праці. Існуючі законопроєкти в цій галузі, на думку експерта, суперечать нормам Міжнародної організації з питань праці та деяким нормам Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. "Те, що було запропоновано, не відповідає цим положенням. І я думаю, що можна було б, наприклад, підвищити мінімальну заробітну платню. Тобто є велика кількість реформ, які не беруть до уваги питання соціального балансу", - наголосив Марсель Рьотіг.
Згідно із результатами дослідження, лише у 37,1% українців виникають позитивні асоціації, коли вони чують про реформи в Україні (8,4% - точно позитивні, 28,7% - скоріш позитивні). У той самий час у 48,9% українців асоціації із реформами негативні (31,3% - скоріш негативні, 17,6% - точно негативні). 14 відсотків опитаних не змогли відповісти на це запитання. Про це повідомила Світлана Балюк, керівник департаменту досліджень Інституту Горшеніна.
На думку Марселя Рьотіга, такі результати дослідження можуть стати уроком, зокрема - для українського уряду. "Я думаю, що українському урядові в процесі здійснення реформ також треба зважати на дотримання так званого соціального балансу”, - зауважив директор Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.
Дослідження "Реформи в Україні: зміни на краще або імітація прогресу" було проведено Інститутом Горшеніна спільно з Представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні у вересні-грудні 2019 року. Було проведено п'ять фокус-групових дискусій в Центральному (м. Київ), Західному (м. Львів), Східному (м. Дніпро), Південному (м. Одеса) та Північному (м. Чернігів) регіонах України, а також особисті інтерв'ю (face-to-face) відповідно до місць проживання респондентів. Всього було опитано 2000 респондентів у віці від 18 років у всіх регіонах України (без урахування окупованих територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, міста Севастополя) за квотами: регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-2,2%.