Генштаб і Міністерство оборони України опрацьовують низку концептуальних документів, спрямованих на визначення сценаріїв агресії проти України і варіантів протидії їм. Про це під час круглого столу Інституту Горшеніна розповів Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії "Дефенс Експрес", член Правління Українського інституту безпекових досліджень (УІБД).
На підставі документа “Майбутнє безпекове середовище 2030: стратегічне передбачення” визначені ймовірні сценарії виникнення та розвитку ситуацій воєнного характеру в Україні. “Ці сценарії є вихідними даними для Міністерства оборони та Генштабу, яким чином реагувати потім на ці сценарії, якими силами та заходами”, - зазначив експерт.
Як повідомив Сергій Згурець, сценарії були сформовані на основі методів експертного опитування та із застосуванням програм штучного інтелекту. “Як би це гучно не звучало, але ми дійшли до рівня, коли на основі штучного інтелекту можемо опрацьовувати і прогнозувати великі обсяги даних і таким чином виокремлювати сценарії, які будуть найбільш імовірні в перспективі десяти найближчих років”, - сказав він.
Фахівці виокремили чотири типи сценаріїв, в яких ключову роль відіграють збройні сили, і ще чотири - в яких ключова роль належить складовим сектору безпеки і оборони, а збройні сили відіграють допоміжну роль.
“Сценарії можуть бути реалізовані окремо, або таким чином, що один провокує розвиток іншої, більш складної ситуації”, - зазначив Сергій Згурець.
Серед сценаріїв збройного конфлікту найбільш імовірний - збройний конфлікт усередині держави, інспірований і підтриманий ззовні. Інспірування конфлікту здійснюється за допомогою закордонних структур і сил спеціальних операцій і скероване на дестабілізацію ситуації в країні. Конфлікт спрямований на те, щоб влада в Україні прийняла рішення, які потрібні агресорам.
Другий сценарій, що вважається ймовірним і найбільш небезпечним, - повномасштабне застосування військової сили Російською Федерацією. Сценарій спрямований на знищення військової і економічної потужності нашої країни. Причому реалізація такого сценарію передбачає заходи, що здійснюватимуться в короткий проміжок часу, аби мінімізувати ризики протидії і ризики (для агресора) зовнішньої допомоги Україні. Цей сценарій передбачає, що Україна буде здійснювати оборону, спираючись лише на власні сили й можливості. Військова допомога ззовні можлива лише в тому випадку, якщо наш спротив буде розтягнутий на деякий час, і в закордонних партнерів буде час оговтатись від такої дії Російської Федерації", - зазначив експерт.
Третій сценарій, відзначив Сергій Згурець, - менш імовірний, але не менш небезпечний. Це - втягування України в конфлікт між іншими державами, одна з яких є суміжною з нашою державою. Або виникнення глобальної війни між Російською Федерацією та Заходом. Україна опиняється в центрі такого протистояння, з усіма негативними наслідками для населення та військової і економічної потужності країни.
Четвертий сценарій вважається ймовірним, середнього рівня небезпечності. Це - прикордонний конфлікт на окремих напрямках, скерований на захоплення окремих плацдармів. Цей конфлікт також може бути першим етапом для широкомасштабного вторгнення, як найбільш небезпечної загрози.
З огляду на оцінку цих сценаріїв, Генеральний штаб зараз опрацьовує варіанти протидії їм, зазначив Сергій Згурець.
Своєю чергою Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), член правління Українського інституту безпекових досліджень (УІБД), відзначив, що вибухова ситуація всередині країни, яка підтримується ззовні Росією - є перманентною загрозою. “Росія здатна мобілізувати парамілітарні групи, здатна використовувати ДРГ для того, щоб завдати ураження нашим базам і поставити під сумнів відповідь України на військову агресію”, - наголосив він.
Також він підкреслив: “Щодо військової агресії, то Росія здатна здійснити близько трьох тисяч високоточних пусків різноманітних ракет і застосувати авіацію проти українських збройних сил, забезпечивши знищення стратегічних об’єктів Збройних сил і держави. Але цей сценарій аналітики вважають можливим за умови, що ідея політичного реваншу в Україні зазнає провалу”.
Круглий стіл "Ключові військові виклики для України і можливості реагування держави" відбувся 7 серпня 2019 року в Києві, в Інституті Горшеніна. Організатори круглого столу - Інститут Горшеніна, Український інститут досліджень безпеки (УІБД).