Після скандального з’їзду адвокатів, де переобралися на посаду членів ВРП нинішні її представники – Павло Гречківський і Олексій Маловацький, обов’язок делегувати своїх представників наполовину виконали представники юридичних вишів. 14 березня вони обрали до ради Віктора Грищука, головного співробітника відділу організації наукової роботи Львівського університету внутрішніх справ, в минулому – проректора цього ВНЗ. Він також керівник Західного регіонального наукового центру, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України.
І все б нічого, якби не юридична колізія, котра спричинила дискусію довкола з’їзду науковців.
З’їзд відбувався у два етапи. Перший раз – 28 лютого – науковці не дійшли згоди, чи можуть у виборах членів ВРП брати участь делегати від вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які готують кадри для Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, СБУ та ін.
У перерві до 14 березня науковці зібрали листи з усіх відомств, що мають хоч якесь відношення до процесу оновлення складу ВРП від вчених: ВРП, МВС, Мін’юсту і Міносвіти.
Позиція ВРП і Мін’юсту полягала у тому, що у виборах членів не можуть брати участь делегати від вищих військових навчальних закладів, а також ВНЗ, які готують кадри для МВС, Нацполіції, СБУ і т.д.
«Визначення «вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання)» міститься у пункті шостому частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту», згідно з яким це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», - фактично в унісон з Мін’юстом сказав секретаріат ВРП, до якого з’їзд звертався для отримання роз’яснення.
Секретаріат ВРП двічі звертався із застереженням до з’їзду науковців, попереджаючи про загрозу делегітимізації їхнього рішення у випадку порушення законодавства. Другий лист був підписаний головою ВРП Ігорем Бенедисюком (призначеним, до речі, за квотою президента).
Частину делегатів з’їзду обурював той факт, що секретаріат – допоміжний орган при ВРП – так би мовити «вчить» академіків, як їм трактувати законодавство. А тим паче голова секретаріату – Сергій Пушкар, що немає жодних наукових ступенів. Хоча фактично погоджувалися, що вищі навчальні заклади в системі МВС мають інший статус. Зокрема, їхнім викладачам присвоюють звання органів внутрішніх справ, а це впливає на їх так би мовити академічну свободу, а, отже, й рішення вони не можуть приймати незалежно.
Як пише «Судово-юридична газета», міністерство освіти і науки також направило кілька листів оргкомітету з’їзду науковців. В одному були вказані 57 вишів, які могли висувати своїх делегатів на з’їзд, в іншому – 38 (без вишів МВС). Документи були підписані різними чиновниками. У третьому листі за підписом міністра Лілії Гриневич йшлося в загальному, що виші системи МВС до військових не відносяться.
Така позиція дає підстави провести паралель між Лілією Гриневич та Арсеном Аваковим – обоє були нардепами від «Народного фронту» до міністерських посад.
Політичне забарвлення з’їзду науковців підтвердила поява Іллі Киви – колишнього співробітника поліції, голови профспілки МВС. Він не лише був присутній, а й отримав можливість виступати перед тими ж кандидатами і докторами юридичних наук.
Виступ Киви здебільшого складався з популістських фраз про «кулуарівщину», «спланований результат» тощо. Особливу увагу він приділив Сергієві Пушкарю, голові секретаріату ВРП.
Кива зазначив, що у 1991 році останній закінчив військово-юридичний факультет Військового Червонопрапорного інституту у Москві. «Він є кадровим російським військовим!» — сказав він. І в притаманній йому манері крикнув: «Я вас закликаю не стати маріонетками в руках Москви!»
Так, Пушкар дійсно навчався у військовому виші в Москві до набуття Україною незалежності. Але з того часу працював в Україні.
За словами одного з делегатів з’їзду, ніхто особливо не протестував проти виступу Киви, хоч і особливої ролі на вибори його заяви не зіграли. В більшості його сприйняли досить «іронічно».
Чим пояснити вибір науковців на користь представника вишу із системи МВС?
Припущень кілька. По-перше, наукове середовище – тісно пов’язане між собою: хтось у когось був (є чи буде) керівником дисертації, опонентом, рецензентом. Тим паче, що у вишах МВС захищається чимало цивільних (не лише військових) науковців.
До речі, 69-річний Віктор Грищук, що здобув перемогу на виборах члена ВРП серед дев’яти в кінцевому списку претендентів, є головою вченої ради Львівського державного університету внутрішніх справ, що проводить захист кандидатів юридичних наук зі спеціалізації кримінальне право і філософія права.
По-друге, дехто зі співрозмовників LB.ua, що брали участь у з’їзді, зауважує, що з делегатами «добре попрацювало» міністерство освіти, що має безпосередній вплив на виші.
До слова, на посади в ВРП претендували і двоє нинішніх членів Вищої кваліфкомісії суддів (ще одного органу суддівського самоврядування, хоч і менш впливового за ВРП) – Сергій Прилипко і Андрій Василенко. І хоч в першому турі виборів Прилипко обігнав усіх конкурентів, в тому числі Грищука, але в другому – останній значно відірвався вперед.
Співрозмовник LB.ua серед науковців припускає, що його колеги не хотіли «пересаджувати з одних теплих місць членів ВККС в інші – до ВРП». Зважаючи на рівень заробітної плати у близько 200 тисяч гривень, ці посади стали ще більш ласими.
«Мене не так цікавить, кого саме вибрали. Мене насторожує, які органи тепер заповнюють ВРП – з’їзд адвокатів, МВС… Видно «старі» хвороби держави дають про себе знати», - каже співрозмовник. І додає, що з’їзд науковців був так би мовити «останнім бастіоном», де донедавна не було політичних впливів.
***
На цьому епопея зі з’їздом науковців не завершена. Залишається ще одне крісло в ВРП за їхньою квотою. Крім того, зберігається вірогідність оскарження рішення про допуск делегатів від вишів МВС до з’їзду, а отже, і його результатів. Особливо після вступу вчених на нові посади та ухвалення перших рішень.
Поставити крапку в цій ситуації може суд. Скільки до того буде ухвалено/оскаржено рішень ВРП? Не відомо.