Ініціатором події став благодійний фонд «Таблеточки».
«Ми ще тільки вчимося жити без Макса. Але для мене неймовірно цінно, що про сина пам’ятають, бо він цього гідний: у свої сім показав нам величезний приклад сили і мужності. Тепер ми маємо місце, куди можна прийти, просто побути поруч, не шукаючи правильних слів. Тут тебе розуміють на рівні серця», — поділилася Наталя, мама семирічного Максима, який помер у травні цього року.
Для багатьох родин цей мінісад став місцем зустрічі й спогадів, особливо для тих, хто не має змоги відвідати могилу дитини — зокрема, через те, що частина територій України досі окупована.
«У час війни та постійних втрат пам’ять стає громадянською практикою: ми буквально садимо й укорінюємо її. Алея нагадує про надію: цвіт повертатиметься щороку», — зазначила Наргіс Водуд, менеджерка програми ментального здоров’я фонду «Таблеточки».
Фахівчиня з ментального здоров’я Катерина Іванова додає: «Коли навесні дерева розквітають, це нагадує, що любов не зникає — вона набуває іншої форми. Сам процес посадки має велику терапевтичну силу: через дотик до землі та турботу про дерево батьки можуть висловити свою любов і біль».
Незабаром поруч з’явиться ще спільна табличка, що розповідатиме, кому і чому присвячений цей мінісад.
Щоб підтримати родини, які втратили дітей, «Таблеточки» організовують групи підтримки у горюванні. Програма передбачає 12 зустрічей у Києві, Львові або онлайн, під час яких досвідчені психологи допомагають батькам ділитися пережитим і поступово вчитися жити далі.