Cімейна пара з Китаю приїхала до України, щоб скористатися послугами програми сурогатного материнства, які надає столична приватна клініка.
Сурогатне материнство – це коли жінка погоджується виносити чужу генетично дитину і передати її після народження юридичним і зазвичай генетичним батькам.
У 2022 році з біоматеріалу для китайської пари створили та зберегли ембріони, а у 2024 році їх перенесли сурогатній матері.
Вона у травні 2025 року народила для пари двійнят – хлопчика та дівчинку.
Щоб іноземці офіційно могли стати батьками дітей та зареєструвати їх, провели генетичну експертизу. Однак вона встановила, що чоловік не є батьком дівчинки, рідним йому є лише хлопчик, повідомляє Офіс Генпрокурора та поліція Києва.
Як так сталося, правоохоронці не повідомляють. Вказують, що, знаючи це, представники клініки намагалися передати дівчинку сімейній парі, допомагаючи їм через суд визнати батьківство. Правоохоронці вказують, що вони “готувались до оформлення фіктивного удочеріння в обхід служби у справах дітей та сім’ї”.
Поки процес триває, подружжя повернулося до Китаю з народженим в Україні сином. Дівчинку керівники клініки залишили на няню в орендованій квартирі у Києві, поки тривають судові процеси.
Правоохоронці кажуть, що представники клініки мали офіційно передати таку дитину під опіку держави, однак не зробили цього.
Дівчинку вилучили і зараз вона у медзакладі. Правоохоронці встановлюють, хто її батьки.
Співробітники управління міграційної поліції столичного главку спільно зі слідчими Печерського управління поліції та за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури повідомили про підозру співвласнику та менеджеру цієї приватної клініки.
Їх підозрюють у незакінченому замаху на торгівлю малолітньою дитиною та незаконній посередницькій діяльності щодо удочеріння дитини, за попередньою змовою групою осіб. Це статті Кримінального Кодексу України. Їм загрожує строк до п’ятнадцяти років.
Нагадаємо, в Україні роками точаться дебати стосовно етичності сурогатного материнства. Уряд навіть розробив законопроект про репродуктивні технології, за яким пропонує заборонити в Україні сурогатне материнство для іноземців.
У коментарі LB.ua МОЗ пояснювив, що у Директиві (ЄС) 2024/1712 додано експлуатацію сурогатності до переліку форм торгівлі людьми. Резолюція Європарламенту також називає сурогатне материнство однією з форм експлуатації, що охоплюються законодавством ЄС про боротьбу з торгівлею людьми. Вказано, що транскордонні домовленості про сурогатне материнствоможуть призвести до торгівлі людьми та продажу дітей. Тобто експлуатація сурогатного материнства чітко визначена як форма торгівлі людьми. Але лишається ряд проблем, які і в ЄС ще не розв'язані. Наприклад, що вважати торгівлею людьми, а що ні.
Європейський суд у справах людини у справі Mennesson v. France і в Консультативному висновку (P16-2018-001) вказав на обов’язок держав забезпечити механізм визнання правового зв’язку дитини з батьками, що підсвічує правові колізії в транскордонних угодах. На рівні приватного міжнародного права Гаазька конференція веде окремий проєкт батьківства/сурогатності через ці колізії.
Таїланд після скандалів 2014–2015 років заборонив комерційну сурогатність для іноземців (з 2015 р.), Індія протягом 2015–2021 років послідовно закрила комерційні й іноземні програми (дозволила лише альтруїстичні для своїх громадян).
«Україна пережила гучні кризи безпеки/документування: у 2020 році десятки немовлят застрягли в київському готелі через COVID-локдауни, а в березні 2022 року немовлята перебували в укриттях Києва, бо іноземні батьки не могли приїхати. Документ знімає з України тягар репродуктивного туризму в умовах війни. Це практичні підстави урядової обережності до міжнародної комерційної сурогатності», — коментував заступник міністра Євгеній Гончар.
Водночас існує й інша точка зору: що якщо є родини, які готові платити за сурогатне материнство, і є жінки, готові за фінансову компенсацію виносити дитину іншим батькам, це їхнє право.
Детальніше про законопроєкт уряду, його плюси і ризики, читайте тут.