То треба чи не треба дітям податковий номер, аби обслуговували сімейні лікарі?
Поясніть, бо я заплуталася навіть в офіційних комунікаціях. Наприкінці вересня була спершу заява, що з 1 жовтня НСЗУ не платитиме сімейним лікарям і педіатрам за дітей, яких не верифікували в системі. Для цього діти нібито повинні мати РНОКПП, тобто номер платника податків. Але він не обов’язковий для дітей до 14 років. Потім була заява, що оплати подовжать. Але без пояснень, що ж робити батькам і лікарям, до чого готуватися. Це викликало публічні заяви окремих медзакладів, що якщо батьки терміново не вироблять дітям цього номера, лікарі їх не обслуговуватимуть. Це сімейна медицина перестраховує себе чи батькам справді треба бігти й виробляти?
Цей номер обов'язковий для дітей з 14 років. До 14 не обов'язковий.
У постанові на поточний рік, у програмі медичних гарантій, була норма на вимогу Мінфіну верифікувати всіх пацієнтів — і дорослих, і дітей — до 1 жовтня. Це щоб не платити кошти тим, кому не слід, і щоб не було зловживань. І вимагався перевірений РНОКПП. НСЗУ верифікувала дорослих пацієнтів шляхом обміну з реєстром податкової, трішки більше ніж 1,5 млн не пройшли верифікацію. Це означає, або в них є помилки в даних, які треба виправити, або певні зловживання.
Відповідно, з 1 жовтня за таких пацієнтів оплати зупинили. Якщо вони виправлять дані, пройдуть верифікацію, відновляться, немає проблем.
Для дітей верифікація не відбулася до 1 жовтня, бо в багатьох немає РНОКПП, навіть у дітей від 14 років, які вже мусили б мати його.
Тому були дискусії, і медзаклади хвилювалися. І постановою 1 жовтня продовжена верифікація дітей до 1 лютого 2025 року між ЕСОЗ (Електронна система охорони здоров'я) і ДРАЦС за свідоцтвом про народження.
І в цю постанову додана ще одна норма: ЕСОЗ повинен провести верифікацію ще з Мінфіном, який має ще окрему верифікацію. У них ширша база інтеграції систем і реєстрів у країні, вони ще хочуть з ними провести інтеграцію.
Коли запрацюють електронні медвисновки для майбутніх водіїв і черги на засоби реабілітації
В останні місяці говорили, що посилять інтеграцію Електронної системи охорони здоров’я з іншими державними інформаційними системами. Скільки таких інтеграцій вже є і що вони дали?
Коли реалізовують міжвідомчий проєкт, такі найскладніші. Інтеграція потрібна, щоб автоматизувати певні процеси, щоб людині не бігати там між медичною та соціальною сферою, наприклад. Тому взаємодіють, щоб був обмін даними між різними реєстрами, щоб дані автоматично передавалися за запитом і згодою пацієнта. Успішний приклад тут — електронні лікарняні: лікар формує медичні висновки про тимчасову непрацездатність, далі відомості з висновків, не весь документ, передають у реєстр Пенсійного фонду, а там автоматично формується електронний лікарняний. Людина вже не бігає з довідками, роботодавці мають е-кабінети, у яких бачать дані, щоб оформити всі необхідні далі процеси.
Серед міжвідомчих проєктів зараз працюємо над медичним висновком для водійського посвідчення. Ми хочемо спростити і цифровізувати процес, бо багато корупційних ризиків навколо медоглядів. Є активна співпраця з МВС і їхніми структурами, щоб також автоматизувати процеси.
Я ще не маю водійських прав. Як це має запрацювати?
Ми хочемо це зробити через сімейного лікаря. Якщо сімейний лікар буде бачити, що людині потрібне дообстеження інших фахівців, то може скерувати. Потім він формує електронний медвисновок, як для лікарняних. Далі вже сервісний центр перевіряє за запитом у базу, чи людина має допуск з медичної точки зору.
Коли приблизно це можуть реалізувати?
Ми технічну розробку вже завершили, очікуємо розробки від колег з МВС. Але крім технічної розробки, є низка складників, по-перше, законодавство. Щоб змінити процес для водіїв, ми аналізували. І виявили, що треба ще й через парламент зміни в закони вносити. Це теж певний шлях, тут можливі затримки з точки зору змін у законодавство.
Була ще інтеграція електронної системи охорони здоров'я з базою померлих, що вона дала для системи?
Тут інтеграція допомагає забезпечити якість даних. У 2022-му парламент ухвалив закон про публічні електронні реєстри, де визначив сім базових реєстрів у країні, які є по суті першоджерелом. Наприклад, демографічний реєстр — там наші паспортні дані, унікальний ідентифікатор, який поки що не в усіх є, тому не можемо використовувати реєстр.
У реєстрі юридичних осіб є дані про всіх юросіб, податковий реєстр — це дані про РНОКПП, тобто реєстраційний номер облікової картки платників податків і так далі.
Ми будуємо інтеграцію з цими ключовими реєстрами, щоб від них, від першого джерела, отримати інформацію про людину.
У ДРАЦС — реєстрі актів цивільного стану — інформація про народження, смерть; звідти беремо дані пацієнтів і бачимо, що в системі внесено некоректно, що потрібно виправити. У тих реєстрах також можуть бути певні неточності, але там рівень якості даних вищий. Інтеграція з ДРАЦС дозволяє виявити, коли є певні зловживання в системі. Наприклад, пацієнт помер, а йому надають медпослуги.
Віктор Ляшко ще говорив про запуск електронної черги на допоміжні засоби реабілітації й ендопротезування. Вони вже запрацювали?
Для допоміжних засобів реабілітації з нашого боку технічно все розроблено, чекаємо розробки колег з Мінсоцполітики. Паралельно там необхідна зміна в підзаконні документи. Це вже легше, ніж змінити закон. Зараз ми їх узгоджуємо.
Розробку електронної черги на ендопротезування також завершено, триває погодження наказу. Десь на початку січня запустимо її.
З анонсованого на саміті вже запущена система обліку канабісу. Це теж був челендж, бо ми часто в таких умовах, коли щось проголосують у парламенті, поставлять терміни — умовно, три місяці — на виконання. Для проєктів, особливо складних, інколи треба більше часу й шукати ресурси, адже більшість проєктів у нас реалізовують за донорські кошти. Але на це не дуже часто хтось зважає. Дають завдання — і ти маєш встигнути виконати його.
Коли запрацює кабінет пацієнта і що там буде
Я в цьому сенсі пригадую обіцянку запустити кабінет пацієнта ще 4 січня 2024 року. Зараз уже середина жовтня, і кабінет досі в розробці. Яка там ситуація?
Важко сказати дату релізу, але точно цього року. Це наш найскладніший проєкт, бо охоплюватиме мільйони пацієнтів. Він більший, ніж ковід-сертифікати. Побудувати там підтримку тощо складно.
Розробка з нашого боку завершена, триває розробка з боку медичних інформаційних систем і Дії, бо вона також залучена. Пацієнт матиме вибір зайти через інтерфейс МІСу чи Дії, кому як зручно.
Також у нас ще для кабінету пацієнта постанова Кабміну прийнята, на фінальному узгодженні наказ, є дискусія про нього з Мінфіном і Податковою службою, але до кінця жовтня її завершуємо. Паралельно триває побудова саппорту й останнє безпекове тестування.
Запуск буде в три етапи:
-
Альфа-тестування — для умовно кількохсот людей;
-
Бета-тестування — для більшої кількості людей, котрі зареєструються;
-
Для всіх охочих.
Через кабінет на другому етапі [розгортання системи] хочемо зробити інформування пацієнтів не тільки про те, які послуги вони отримали, але й скільки держава сплачує за цю послугу. Це хороший антикорупційний момент.
Ще плануємо зробити таке інформування поза кабінетом, от як зараз вам приходять смс про запис до лікаря. Поки що не можемо запустити таке, бо такі розсилки смс дуже дорогі, тому взяли альтернативні канали, зараз доробляємо функціонал, де буде сповіщення або через Дію, або через альтернативні канали на кшталт Viber. Не Telegram (сміється).
Був анонс про електронні медичні висновки для процесів усиновлення. Вони запрацювали?
Ще ні, також чекаємо розробку від колег із соціальної сторони і також маємо тут блокери в зміні законодавства.
Технічно вдасться виправити неможливість записатися до лікаря?
Пацієнти скаржаться, що не можуть записатися до лікаря. Зазвичай вони це адресують Helsi, бо Київ найчастіше користується нею. Скарга така: якщо держава нам каже, що є право на безоплатні послуги, можна записатися онлайн, на практиці не виходить, що в такому разі може зробити держава? Я розумію, що Helsi — приватний сервіс. І кожен медзаклад обирає зараз, яким приватним сервісом користуватися. Але чи можливе якесь ІТ-рішення, щоб обіцянки держави й права пацієнтів зійшлися?
Трішки здалека почну. Коли створювали Електронну систему охорони здоров'я, брали двокомпонентну модель, коли є центральна база даних, що перебуває у власності держави, і є приватний ринок — медичні інформаційні системи. Медзаклади можуть обрати ту медичну інформаційну систему, яка їм більше підходить.
Таку модель обрали з погляду, мабуть, і певних ресурсних можливостей держави, тому що є певний функціонал, який забезпечується на центральному рівні, але те, що стосується безпосередньо роботи закладів: і медичні записи, і господарські питання, і так далі, — забезпечують МІСи. Коли архітектуру системи будували, ринок багато вклав своїх ресурсів, щоб це запустити.
Ви вже частково відповіли на наступне питання про скарги пацієнтів. Я неодноразово чую, що їх дістали різні сайти і сервіси для запису до різних лікарів. Якраз питали, чому не можна зробити один зрозумілий для всіх.
Якби ми все робили централізовано, думаю, в держави не вистачило б на це ресурсів. Навіть для саппорту треба величезний штат, щоб кожен медзаклад обслуговувати.
Ми як держава можемо давати певні вимоги до медичних інформаційних систем на центральному рівні, але саме запис до лікаря централізовано не регулюється.
Під час пандемії ми моделювали запис на вакцинацію проти ковіду, тоді також розглядали можливість централізованих рішень для черги.
Вивчивши питання, зрозуміли, що це надто складно, бо потрібно управляти графіком роботи кожного медзакладу й кожного лікаря, щоб централізовано менеджерити. Це нереальна історія.
Щодо скарг — треба зрозуміти, в чому саме скарги.
Що на безоплатний прийом за направленням усі віконця зайняті, а коли обираєш платний, то відразу багато опцій.
Думаю, тут не в технічній частині питання, а більше в графіку роботи, який побудував заклад. Якщо фахівці на платних засадах можуть надати послугу, то вони мали б бути вільні і на безоплатних.
Нам таких скарг не надходило, пацієнтам варто звернутися. Якщо це масові скарги, зможемо встановити певні правила з точки зору регулятора або розібратися, чому так відбувається.
Наскільки захищені електронні медичні дані
Як зараз працює оця інтеграція Електронної системи охорони здоров’я, її центрального компонента, і різних медичних інформаційних систем, у яких працюють лікарі? Пацієнти чують від лікарів, що краще ходити до фахівців, які використовують один і той самий сервіс. Бо якщо будуть різні, то або зникнуть медичні записи, або їх не побачить лікар, який використовує інший медсервіс. Наскільки я пам'ятаю, центральний компонент будували так, що на ньому мала зберігатися вся інформація.
Так. У нас є певний функціонал у центральній базі, він ідентичний і в медичних інформаційних системах.
Тобто все, що є в центральній базі даних, обов'язково мають виконати МІСи, підключені до неї.
Питання можуть виникати, коли, наприклад, лікар зберігає медичний запис у своїй МІСі й не передає його в центральну базу даних. Може забути натиснути «передати в центральну базу даних», може забути синхронізувати. Були такі скарги.
Також є певні МІСи, які зробили собі більше функціоналу, ніж має центральна база даних. У такому разі вони зберігають ці дані локально, їх нема куди передавати, бо в центральній базі ще немає цього функціоналу. Наприклад, цифровізували певні паперові форми.
У всіх інших випадках не варто переживати. Якщо лікар коректно вніс і передав на центральний компонент, то дані будуть доступні.
Уже є практика відключення МІСів — проходили її з медзакладами, оскільки виявили порушення. До прикладу, відключили 13 МІСів через порушення безпекових питань. Відповідно, медзаклади, які ними користувалися, переходили на інші медично-інформаційні системи.
І трагедії не відбулося.
На форумі цифровізації ви казали, що були спроби атакувати медсистему. Що трапилося, що пробували атакувати?
Кібератаки відбуваються постійно, фактично за день можливі сотні різних атак. Є різні види. Серед найпоширеніших — зловмисники пробують підібрати паролі до облікових записів і медпрацівників, і користувачів МІСів. Є ддос-атаки, фішингові розсилки. Атаки відбуваються і вдень, і вночі. Буває, що служба безпеки телефонує, бо треба відреагувати.
Ми вживаємо відповідних заходів, щоб система була стійкою, але докладно розповідати про це не варто.
Спитаю по-іншому. Коли моделювали Електронну систему охорони здоров’я, то, наскільки пригадую, робили так, що навіть якщо хтось спробує зламати центральну систему, то не отримає точних даних. Бо особисті дані пацієнта там роз’єднані з медичною історією. Якщо раптом центральну систему таки хтось хакне, наскільки будуть захищені такі чутливі дані мільйонів українців?
У нас є більш ніж 10 рівнів захисту на центральному компоненті, і архітектура системи дійсно передбачає, що дані медичні й персональні зберігаються окремо, це один з хороших рівнів захисту. Наскільки можливо зламати… У житті все можливо, але за весь період у нас не було масштабних збоїв, як у великих приватних гігантів країни.
Найвразливіші місця — локальний рівень.
Якщо місцеву медичну інформаційну систему якоїсь лікарні зламають, то…
Ми їх теж тестуємо, і ще й навчаємо лікарів і заклади, бо там можуть бути певні вразливості.
Були звернення пацієнтів, які говорять про те, що прийшов до лікаря за направленням, лікар на них майже не дивився, послухав дві-три хвилини, а потім сидів і решту прийому вносив дані в комп'ютер. Лікарі паралельно кажуть, що електронні медичні документи створювали, щоб їм стало легше і швидше, але купа часу йде на внесення даних. Де тут нюанси?
Оскільки через систему дані використовують для мільярдних оплат, упроваджують додаткові заходи верифікації, захисту, перевірки. І це постійні дискусії між потребою точності даних і зручністю для користувача.
До того ж залишається велика кількість паперової документації. Часто навіть дані, які вносять у систему, дублюються ще в папері, і це величезна проблема для медичної сфери.
Ви казали на форумі, що вся боротьба з переведенням усіх форм у цифру займе кілька років.
П'ять-сім. Ми ще не встигаємо одні форми цифровізувати, а вже 10 нових додалося. Я хочу зробити для всіх паперових форм шаблони в МІСах і дозволити не вести їх у паперовому вигляді. А друкувати лише за потреби для пацієнта.
Такий формат дозволить спростити роботу, над цим зараз працюємо. Готуємо величезний наказ, де всі ці форми будуть врегульовані. Ми нарахували понад 600 форм, думаю, буде ще більше.
Це один наказ для всіх 600 + форм буде?
Так. Я розумію біль медичних працівників.
Коли ці зміни зможуть запрацювати?
Перший крок юридично це дозволить. Другий крок — щоб МІСи шаблони поробили в себе, я вже з деякими МІСами проговорила, вони готові зробити це.