У новий корпус переїхала команда токсикологічного корпусу, зруйнованого прямим влучанням ракети, і весь хірургічний корпус, який після обстеження визнали аварійним.
За словами Чернишука, через ракетну атаку лікарня не може використовувати орієнтовно п’яту частину приміщень. Пощастило, що лише третина пошкоджених кімнат – палати для пацієнтів.
Переважно побило приміщення для персоналу, тому це дозволило Охматдиту “більш-менш в нормальному обсязі відновити роботу”.
Чернишук веде коридорами і показує, що здебільшого відділення або скомбінували – звели два в одне, або залишили на місці, якщо одне крило відділення було пошкоджене, а інше уціліло.
Наприклад, до відділення торакальної хірургії доселили відділення урології, бо другому пошкодило палати. Кожне має одне своє крило у відділенні, хоча ділять і спільні приміщення. Наприклад, сестринські, санітарські кімнати.
Пори “рукавичку”, в Охматдиті є відділення, які лишили в старій конфігурації. Наприклад, нейрохірургії. За словами Чернишука, це специфічне відділення, де є й онкопацієнти, і діти з ушкодженнями нервової системи: “Нейрохірургія – і пухлини, і серйозні травми – великий відсоток невідкладних пацієнтів. Вони не можуть чекати довго. Зменшувати їм ліжковий фонд небезпечно. Тоді як в урології чи торакальній хірургії більшість пацієнтів планові. Якщо вони тиждень-два почекають, це не критично”.
Так само не чіпали й відділення ортопедії та травматології, оскільки Охматдит є центром дитячої політравми: “Тобто всі ДТП, падіння з висоти, всі серйозні травми, які трапляються в Києві та області, везуть до нас, зменшувати ємність відділення не можемо”, – пояснює меддиректор.
Відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій, яке після прямого влучання в токсикологічний корпус залишилось без своїх приміщень, теж перевели в новий корпус. Це відділення для важких пацієнтів. Його ядро – інтенсивна терапія. Сюди поступають діти внаслідок інфекції, гострого порушення роботи нирок, печінки, гострих отруєнь, спроб суїциду медикаментамии, випивання побутової хімії тощо.
Завдяки тому, що в новому корпусі була обладнана невелика інтенсивна терапія, яку можна було віддати під потреби цього відділення, воно відновило роботу. Потужності тут менші, аніж були в корпусі до ракетного удару, але можливості працювати і рятувати дітей є. Хоча й не вистачає ще деяких девайсів.
Ізолятори в відділенні реанімації зараз не працюють через ушкодження. Вони тут потрібні дітям, які потребують інтенсивної терапії та ізольованості від усіх інших. Наприклад, онкохворим. Чи пацієнтам після пересадки органа. Це потрібно, щоб мінімізувати ризики інфекційних ускладнень.
Пошкодження тут помірні – немає вікон, обвалилась стеля, обладнання попадало. Але в цих умовах не можна лікувати пацієнта інтенсивної терапії. Охматдит знайшов тимчасовий вихід: в реанімації є кілька великих залів, не ізоляторів. Вони розраховані на двох-трьох пацієнтів, але за потреби використовуються під одного, якого треба ізолювати.
Загалом, реанімація і оперблок вистояли. За словами Чернишука, вони є центром корпусу, і якщо б щось із цього було пошкоджено фатально, це була б “катастрофа”. Бо тоді тут не змогли би надавати основні послуги, які надають саме в новому корпусі.
Він додає, що частина обладнання після удару мала ознаки механічного пошкодження, частина візуально виглядала цілою, але: “Я був здивований, що у високотехнологічного обладнання теж є такий термін як контузія. Вибухова хвиля пройшла, десь пошкодились візуально невидимі контакти в мікросхемах, і механічних пошкоджень нібито нема, але постійно якісь збої, перезавантаження і так далі”.
Загалом у відділенні пошкодилось переважно приміщення для персоналу. Поки тепло, каже меддиректор, киваючи на медиків усередині, тут ще працювати можна. Але коли буде холодно, уже не вдасться. Тому чекають на тендер по відбудові.
Відділенню трансплантації кісткового мозку доводиться “жити” між двома приміщеннями. Для онкопацієнтів, які потребують пересадки кісткового мозку, важливими є спеціальні стерильні бокси. Адже для трансплантації потрібно фактично вбити їхній імунітет, аби тіло змогло прийняти донорські клітини. Тому будь-яка інфекція для них може стати критичною.
Тому їх селять в одиничні старильні бокси. І якраз частину з таких боксів пошкодила вибухова хвиля 8 липня. “На око”, нічого страшного з приміщеннями не сталось – де-не-де пошкодило вікна, стеля трохи присіла. Але це візуальний обман.
Якщо в боксі порушена герматичність, для конкретних онкопацієнтів він не підійде. Тому “боксовані” пацієнти зараз перебувають у Київському міському центрі нефрології та діалізу. А ті, які амбулаторні - напівамбулаторні, що не потребують особливих умов, лишаються в Охматдиті, бо їхнє “крило” уціліло. Медики катаються між двома будівлями.
