Рахункова палата виявила недоліки при використанні Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» коштів державного бюджету на 29,5 млн грн.
Про це йдеться у звіті за результатами аудиту, повідомляє Рахункова палата.
Згідно зі звітом, Міністерство культури та стратегічних комунікацій не забезпечило повною мірою створення та функціонування цілісної нормативно врегульованої організаційної системи управління охороною культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Заповідник був забезпечений фінансуванням лише на половину від потреби, а на реставрацію пам’яток виділялася незначна частина від необхідного обсягу коштів.
У період із 2020 по 2023 роки за чотирма бюджетними програмами Міністерство виділило 556,4 млн гривень. При цьому потреби Заповідника у фінансуванні були забезпечені лише на 51,2 %, зокрема поточні видатки – на 82,3 %, капітальні – на 9,7%.
Міністерство також не використало наявних можливостей щодо перерозподілу видатків бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів, що створило ризики незбереження нерухомих пам’яток архітектури національного і місцевого значення.
Загалом через неефективні управлінські рішення Заповідником не використано та повернено до бюджету 25,2 млн грн із затверджених бюджетних коштів. Це свідчить про несистемний підхід до планування та оперативного коригування заходів і бюджету.
Також аудитори встановили, що у 2020-2023 роках неекономно та неефективно Заповідником було використано 29,5 млн гривень:
- 21,2 млн грн спрямовано на виплату надбавок штатному персоналу, хоча така потреба не визначалась;
- 500 тис. грн сплачено незаконно звільненому у 2016 році старшому науковому співробітнику Заповідника за вимушений прогул;
- 7,8 млн грн спрямовано на надбавки працівникам, які не виконували творчих, музейних чи наукових функцій.
Щодо ремонтно-реставраційних робіт, станом на початок 2024 року зі 140 пам’яток, що перебувають на обліку Заповідника, 38 знаходяться у незадовільному стані, а 4 — в аварійному, що створює ризики їх руйнування.
Через недофінансування капітальних видатків, у 2020–2021 роках та 2023 році Заповідник провів ремонтно-реставраційні роботи лише на сімох об’єктах, на що витратили 29,1 млн гривень.
Подальше незабезпечення Заповідника капітальними видатками в обсягах, необхідних для виконання ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах культурної спадщини Заповідника, посилює ризики їх пошкодження та руйнування, що призведе до збільшення обсягу видатків, необхідних для їх збереження.
Також Рахункова палата повідомляє, що аудитори виявили порушення у складанні кошторисів Заповідника, зокрема, неналежно обґрунтовані показники видатків на суму 1,9 млн гривень.