Рада бізнес-омбудсмена, озвучуючи підсумки роботи у другому кварталі 2023 року, заявила про поступове збільшення запитів від компаній.
Таку тенденцію Рада пов'язує, з одного боку, з пожвавленням підприємницької діяльності, а з іншого - намаганням державних органів нав’язати бізнесу свою волю.
Так, упродовж квітня-червня Рада бізнес-омбудсмена отримала 361 скаргу і закрила 182 справи. Станом на кінець липня розслідування 185 справ триває. При цьому у другому кварталі сума фінансового ефекту, яку РБО допомогла повернути бізнесу, склала 105 млн. грн. Із початку діяльності Раді вдалося заощадити для фірм майже 25 млрд. грн.
Серед найпоширеніших скарг від бізнесу - щодо податкових питань (70% від усіх звернень) і на недобросовісну поведінку державних органів (9%),
В РБО кажуть - з огляду на часткове впровадження рекомендацій Ради, які та видала Мінфіну та ДПС України за результатами розслідування за власної ініціативи, кількість випадків блокування накладних дещо зменшилась (з 34% у I кв. 2023 року до 21% у II кв. 2023 року). Також бізнес-омбудсмен Роман Ващук позитивно відзначив запровадження з липня цього року процедури адміністративного оскарження рішень про ризиковість платників та неприйняття таблиць даних, яка була однією з основних рекомендацій для полагодження СМКОР.
Крім того, за сприяння Рада бізнес-омбудсмени та співпраці зі стейкхолдерами можливим нарешті стало застосування податкових пільг як для підприємців з тимчасово окупованих/деокупованих територій, так і вітчизняних виробників БпЛА.
Щодо недобросовісної поведінки державних органів, то підприємці повідомляли Раді про процесуальні зловживання і бездіяльність Національної поліції та органів прокуратури. Ващук зазначив, що представники держави продовжують використовувати кримінальні провадження як інструмент тиску на бізнес.
РБО також повідомила, що посилює взаємодію з усіма стейкхолдерами, які залучені до відбудови нашої держави. Поступово набирає обертів співпраця Ради з Агентством відновлення України. Тож РБО готова братися за скарги бізнесу щодо порушень, пов’язаних зі втіленням перших інфраструктурних проєктів із відбудови.
Нагадаємо, нещодавно міністр економіки Юлія Свириденко повідомила, що бізнес скаржиться на зволікання державних органів з розглядом звернень щодо визначення підприємств критично важливими. Це заважає планувати роботу, оскільки працівників можуть мобілізувати і таке зволікання не дозволяє їх забронювати від призову.