Життя в борг
Видатки на обслуговування боргів держави в проєкті Держбюджету 2022 заплановано на рівні 181,4 млрд грн, що на 22,7 млрд грн, або на 12,5% більше за показник бюджету 2021 року. Це вже на 2,4% перевищує «зону комфорту – нижче за 10%» – у загальних видатках державного бюджету і становить 12,4% від їх загалу на 2022 рік.
Граничний обсяг «прямого» державного боргу заявлено на рівні не більш ніж 50,8% до валового внутрішнього продукту (2 725,3 млрд грн). Плюс обсяг гарантованих державою боргових зобов’язань (держкорпорацій і компаній) у 6,85% ВВП (367,98 млрд грн). Однак, по суті, це теж запозичені кошти. Відповідно, за підсумками 2021 року загальне боргове навантаження складе не менш ніж 3 093,28 млрд грн, або 57,6% до ВВП.
Зараз у нас діє обмеження рівня держборгу – не більш ніж 60% валового внутрішнього продукту. І проєкт 2022 стрімко наближає нас до цього порогу.
Ба більше, певні статті (16, 17 і 24 ) проєкту закону «Про Держбюджет 2022» фактично дозволяють збільшувати цей дефіцит без зайвих формальностей.
Додатково проєктом бюджету пропонується здійснити певні операції, які цілком можна іменувати як «квазідефіцит».
Зокрема, мова йде про надання державних гарантій на дорожнє будівництво – 100 млрд грн, випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) – на 10 млрд грн. Проєкт бюджету дозволяє здійснити ще й додатковий їх випуск у разі потреби, що цікаво – без визначення обсягу.
На 2022 рік дефіцит держбюджету передбачається в обсязі 188 млрд грн, що складає 3,5% ВВП.
Покривати дефіцит доведеться, знову ж таки, через запозичення коштів.
Наповнення інфляцією
Під час аналізу макропоказників, на яких ґрунтується проєкт, помітно, що прогнози основних економічних показників різняться в уряду і НБУ. Так, у бюджеті 2022 року враховується інфляційний прогноз у 6,2%, а в НБУ він 5%.
Це може означати, що урядовці розраховують на «інфляційний податок», коли зростання цін призведе до збільшення номінальних сум податків. Тобто вищі ціни – більші податки з продажу. Відповідно, це дозволить профінансувати більше видатків.
А ще Кабмін прогнозує обсяги зростання реального ВВП у 2022 році на 3,8%, а Нацбанк – на рівні 4,0%, номінальний валовий внутрішній продукт уряд оцінює на рівні 5 368,7 млрд гривень на рік, а от НБУ – 5 485 млрд гривень. Фактично оцінки різняться більш ніж на 100 млрд грн.
При цьому прогноз сальдо зовнішнього торговельного балансу не свідчить про нарощування експортного потенціалу і вихід на позитивні показники в зовнішній торгівлі.
Примарні пріоритети
Хоча прем’єр Шмигаль говорить, що охорона здоров’я, освіта та оборона є пріоритетами для уряду, їх у 2022 році профінансують у менших обсягах, аніж це передбачено.
Наприклад, бюджет Міноборони має бути не менш ніж 3% від ВВП. Однак у проєкті на 2022 рік передбачено лише 133,1 млрд, хоч 3% – це 161,6 млрд. Це порушення статі 35 Закону «Про національну безпеку». З необхідних 1,7% ВВП на освіту і науку – лише «мізерні» 0,25%, тобто уряд не додав 78 млрд грн.
Підтримка АПК має становити 1% ВВП – 9,7 млрд грн. Фактично ж заплановано менше від половини – 4,4 млрд грн.
З необхідних 5% ВВП на медичні гарантії передбачено лише 2,9% – уряд не додав 112 млрд грн.
Але водночас виконується умова про 5% ВВП на фінансування силовиків.