Законопроєкт пропонує близько 40 податкових новацій, головні з них:
|
Пропозиція проєкту 5600 щодо збільшення доходів бюджету |
Втрати бізнесу та громадян, млрд грн |
|
1. Обмеження права платника ПДВ щодо включення до складу податкового кредиту податкових накладних, складених через більш ніж 180 днів з моменту здійснення операції (чинна норма – 1095 днів) |
12
|
|
2. Запровадження мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара сільськогосподарських земель для їхніх власників/користувачів |
10,3 |
|
3. Обмеження для великих платників податків права на перенесення збитків минулих років (заборона на перенесення 50% збитків) |
4 |
|
4. Коригування бази оподаткування рентної плати та запровадження диференціації ставок оподаткування руд заліза (залежно від розміру фактичної ціни реалізації) |
4 |
|
5. Обмеження права на бюджетне відшкодування ПДВ для окремих категорій платників |
3 |
|
6. Скасування пільги з ПДВ для платників, які здійснюють продаж житла (об’єктів житлового фонду) на вторинному ринку |
2,3 |
|
7. Скасування мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки земель для цілей оподаткування платою за землю (крім с/г угідь) |
2,2 |
|
8. Скасування пільги з акцизу для «зеленої» електричної енергії (виробленої когенераційними установками та з відновлюваних джерел енергії) |
2,1 |
|
9. Підняття ставок екологічного податку (поряд з індексацією): – за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 до 30 грн/тонну (у 3 рази) – підняття заниженої ставки за відходи для підприємств гірничої промисловості (з 0,49 до 1,5 грн/тонну) – за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти з 01.07.2021 збільшити в 1,6 разу та поступово підвищити у 8 разів до 2029 р. |
2,1 0,3 0,1 |
|
10. Перенесення на виробників/імпортерів обов’язку сплати так званого «місцевого акцизу» – 5% з роздрібного продажу тютюнових виробів |
1,5 (втрати місцевих бюджетів) |
|
11. Сплата акцизу з коефіцієнтом 1,5 за форестолінг (штучне збільшення реалізації сигарет перед підвищенням ставки акцизу) при продажу/ввезенні в країну тютюнових виробів у обсягах, що перевищує 115% середньомісячного обсягу реалізації/ввезення за попередні 9 місяців (чинна норма – 3 місяці) |
1,4 |
|
12. Заборона державному сектору економіки формування резервів під майбутні витрати та сумнівні борги, що призведе до зростання: – плати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету – зобов’язань з податку на прибуток підприємств |
1,2 0,1 |
|
13. Оподаткування ПДФО операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомості протягом року за ставкою 18% (чинна – 5%) |
0,6 |
|
14. Індексація ставок: – акцизного податку на алкогольні напої – рентної плати за користування радіочастотним ресурсом – екологічного податку |
0,78 0,58 0,22 |
|
15. Заборона застосування єдиного податку 4-ї групи птахівниками |
0,1 |
Спробуємо оцінити.
1. Більшість норм робить законопроєкт надто фіскалізованим, агресивним щодо економіки країни. В уряді, мабуть, не знають (або забули) відому парадигму «що вищий податковий відсоток ВВП (частка доходів бізнесу і громадян, яку уряд збирає як податки), то нижчі темпи економічного зростання». Водночас комплекс запропонованих зростань ставок і збільшення баз оподаткування окремих податків та зборів коштуватиме бізнесу та громадянам 48,28 млрд грн на рік, або 1,15% від ВВП. Це надзвичайне зростання податків і найвище збільшення податкового навантаження за останні роки.
2. Поряд з анонсованим збільшенням податкового навантаження на великий бізнес та олігархів законопроєкт в акцентованому вигляді утискає права та інтереси малого та середнього бізнесу, зокрема платників єдиного податку – фермерів і громадян, бо чотири з шести найбільш фіскально вагомих ініціатив уряду стосуються саме зазначених категорій (див. пункти 1, 2, 5 і 6 таблиці):
– більшості платників податку на додану вартість – дискримінаційне обмеження прав на відшкодування податку з бюджету (за ознакою ступеня переробки товару) та урізання часу на право віднесення сум до податкового кредиту, тобто в рахунок зменшення зобов’язань бізнесу перед бюджетом (відповідно +12 та +3 млрд грн до бюджету);
– населення та бізнес, що купує житло на вторинному ринку, яким доведеться сплачувати ПДВ внаслідок скасування пільги (+ 2,3 млрд грн);
– власників/користувачів сільськогосподарських земель, зокрема мікровласників з площею земель від 0,5 га, через запровадження так званого мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ), що є спробою реінкарнації законопроєктів №№ 3131, 3131-1, 3131-2 та 3131-д щодо детінізації виробництва с/г продукції, які отримали багато негативної критики.
При цьому в 4 рази звужується пільга з ПДФО для ведення особистого селянського господарства – з 2 до 0,5 га. Зазначене зі свого боку не відповідає духу статті 121 Земельного кодексу України, оскільки розмір земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам для задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, становить до 2 га (спочатку держава безоплатно дає землю селянину, а потім карає його за це податками). Загалом «земельна пропозиція» – звуження пільг, вимоги про подання нової податкової звітності та розрахунки контролюючими органами МПЗ для доплати податку для населення та суб’єктів малого бізнесу в поєднанні зі скасуванням мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки земель – формує базис для соціального обурення та «земельних бунтів».
Але на цьому сільське господарство не залишають у спокої, пропонуючи до застосування інститут «залучення до оподаткування земельним податком ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються». Для цього запроваджується потенційно корупціогенна процедура прийняття рішень органами місцевої влади про встановлення факту користування юридичною або фізичною особою земельною ділянкою. За так звану «самовільно зайняту земельну ділянку» податкові органи будуть нараховувати зобов’язання одразу в розмірі річної суми платежу, що може призвести до зловживань, а наслідками стануть чисельні банкрутства та судові суперечки.
Ще одним можливим наслідком новації стане стимулювання перерозподілу ринку земель на користь великих гравців (частина «малих» землевласників не зможуть дозволити собі дотримання всіх нових вимог законодавства і не витримають зростання земельного податку). Такий підхід виглядає ще більш неприйнятно, навіть цинічно через те, що уряд хоче зібрати із сільського господарства більше податків, ніж виділяє у вигляді фінансової підтримки – за кодом програмної класифікації видатків і кредитування державного бюджету 2801580 у Державному бюджеті передбачено надати 4,5 млрд грн, тоді як планують додатково вилучити до бюджету 10,3 млрд гривень. За кожну гривню підтримки уряд поверне собі 2,3 грн! Чудова математика.
3. Проєкт №5600 переповнений розширенням дискреційних повноважень і прав контролюючих органів, збільшенням штрафів для бізнесу, що закладає в діяльність податкової служби ще більш агресивну модель взаємодії з платниками податків, зокрема:
– контролюючі органи отримують право на письмовий запит про подання інформації не за умови виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства (чинна норма), а лише за наявності фактів, що можуть свідчити про такі порушення. На будь-які підозри податківців платникам податків потрібно буде відповідати письмово та нести адміністративний тягар;
– процедури встановлення місцевих податків і зборів з боку сільських, селищних, міських рад і рад об’єднаних територіальних громад виводяться з-під дії базового закону 1160 щодо регуляторної політики та регуляторної діяльності, що розв'язує руки місцевим чиновникам і фактично викидає громадськість з процесу контролю за діями влади;
– приховане збільшення штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних (ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом утискання строків, за які передбачено найбільші розміри штрафів (40% і 50% від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК): у першому випадку строки змінено в діапазоні від 61 до 180 календарних днів (чинна норма – до 365 днів), у другому – при порушенні більше ніж на 180 днів (чинна норма – на 366 і більше календарних днів);
– скарга платника податку щодо визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування податків і штрафів стає підставою для податкової застави. Тобто хоча податкові зобов’язання є неузгодженими, а платник вважає свої права порушеними та захищається, податківці отримують право на блокування його активів. Таким бачать в уряді реалізацію принципів справедливості та презумпції правомірності рішень платника податку.
4. В умовах рецесії та світової економічної кризи проєкт 5600 запроваджує досить обтяжливі кроки з підняття податків, які призведуть до зростання ризиків банкрутств, втрати робочих місць і погіршення інвестиційного клімату:
– у сфері будівництва житла через чергову спробу запровадити оподаткування ПДФО доходів від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості за ставкою 18% (замість 5%), що, зокрема, суперечить новій редакції норми, передбаченої у президентському проєкті про нульове декларування (№ 5153), який прийнято в парламенті як закон 15.06.2021 року. Водночас пропонується почати оподатковувати ПДВ операції на вторинному ринку житла (наразі ці операції звільнено від оподаткування), що іманентно призведе до зростання вартості житла для населення та є порушенням пп. (j) пункту 1 статті 135 базової Директиви ЄС 2006/112 від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та, відповідно, євроінтеграційних зобов’язань України;
– в енергетичній сфері через скасування пільги з акцизного податку для «зеленої» електричної енергії, тобто виробленої когенераційними установками та з відновлюваних джерел енергії (пп. 213.2.8). Такий підхід на фоні хронічного невирішення питання «зеленого» тарифу на електроенергію фактично протиставляє Україну Зеленому курсу Європи та дає вкрай поганий сигнал інвесторам;
– у сфері зв’язку внаслідок зростання рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 0,58 млрд грн на рік, попри рішення уряду про мораторій на індексацію зазначених ставок ренти на 48 місяців (Розпорядження КМУ від 04.12.2019 року № 1272-р), що є однією з основних домовленостей у рамках роботи з відкриття діапазону 900 МГц для розширення покриття 4G українськими мобільними операторами. Ще один негативний сигнал, що свідчить про країну як ненадійного партнера для інвесторів;
– пивна галузь замість підтримки отримує зростання акцизів на пиво на 8% та обтяжливу заміну моделі оподаткування (від процентного вмісту спирту в кожній партії або сорті пива) з одночасним скасуванням проєвропейської ініціативи парламенту про розмежування ставок акцизу для великих і малих виробників пива, а також градації ставок для малих пивоварів залежно від їхніх обсягів виробництва відповідно до законодавства ЄС (законопроєкти 5118 і 5119, що були підтримані більш ніж 300 депутатами 20.05.2021 року в першому читанні);
– у сфері промисловості через зростання у 3 рази ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) – з 10 до 30 грн/тонну; в 1,6 разу екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти – та їхнє поступове підвищення у 8 разів до 2029 року; у 3,06 разу за відходи для підприємств гірничої промисловості (з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну). Ніхто не проти системного та послідовного підняття екологічного податку до рівня компенсації фактичних наслідків від забруднення (пігуанський підхід), але так різко і на стільки (вилучити до бюджету додатково 2,5 млрд грн). Скільки промислових підприємств «ляже» і скільки робочих місць ми втратимо?
5. Проєкт 5600 реалізує інші негативні для умов ведення бізнесу практики:
– не зможуть бути платниками єдиного податку 4-ї групи суб’єкти господарювання, діяльність яких, згідно з КВЕД-2010, належить до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) і 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці). Чому така дискримінація?
– норми Кодексу використовуються для вирішення поточних політичних завдань, наприклад порядку формування резерву сумнівних боргів НАК "Нафтогаз" (пп. 139.2.2), хоча втручання держави в облікову політику державних підприємств і товариств, у статутному капіталі яких більш ніж 50% акцій (часток) належить державі, є продовженням політики руйнування корпоративного управління (див. пункт 12 таблиці);
– повернення до практики обмеження права платників податків (поки що великих) на перенесення збитків минулих років (до зменшення фінансового результату до оподаткування можна буде віднести лише 50% збитків минулих років). Хоча така практика є досить поширеною у світі, але її використання, з огляду на економічну кризу та вибірковість застосування, потребує оцінки на відповідність принципу недопущення податкової дискримінації згідно з пп. 4.1.2 Податкового кодексу України;
– розширення бази оподаткування транспортним податком (так званий податок на дорогі авто в розмірі 25 тис. грн на рік) за рахунок зниження критерію вартості авто - з 375 МЗП до 200 МЗП (поріг вартості зменшиться з 2 250 до 1 200 тис. грн), наслідками такого «покращення» стане залучення до оподаткування авто поширених марок, наприклад SKODA та Hyundai (це друга спроба уряду після бюджету-2021 – проєкт 4101 від 15.09.2020 року).
Таким чином, законопроєкт № 5600 у разі прийняття стане одним з найважливіших факторів, який разом з війною, економічною кризою та пандемією гальмуватиме в майбутньому економічне зростання України.