У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №1210, який передбачає кардинальні зміни підходу до визначення бази оподаткування рентних платежів для залізорудних гірничо-видобувних підприємств, що викликало дуже серйозне занепокоєння металургів України.
"З незрозумілих причин у новій редакції п.14.1.150 проєкту Закону у категорію первинної обробки включено також і технологічний процес виробництва концентрату, агломерату та обкотишів, що не має під собою жодного логічного чи економічного обґрунтування", – йдеться у листі ОП "Укрметалургпром" і Федерації металургів України до Державної регуляторної служби, пише "Обозреватель".
Металурги наголошують, що по своїй суті це вже не рента на видобування корисної копалини, а податок з обігу для залізорудних ГЗК. Такий підхід не застосовується у жодній іншій видобувній галузі.
При цьому вітчизняні підприємства з видобування залізної руди є одними з найбільших в Україні платників до бюджетів всіх рівнів та у Пенсійний фонд. Так, у 2018 р. ними було перераховано більш ніж 19,4 млрд грн податків та зборів. Будь-який додатковий фіскальний тиск на ці підприємства призведе до відповідного зниження інвестицій, втрати конкурентоспроможності та ринків збуту. Як наслідок, спостерігатиметься значне падіння обсягів виробництва, що, у свою чергу, матиме довгостроковий негативний ефект для відрахувань у бюджети всіх рівнів.
"Запропонований підхід до визначення рентних платежів не стимулюватиме розвиток подальших технологічних переділів та підвищення якості продукції – простіше буде виробляти та продавати найпримітивніший продукт з низькою додатковою вартістю, ніж металопродукцію третього переділу, оскільки собівартість останнього стане неконкурентною", – йдеться у листі організацій.
Окрім того, впровадження дискримінаційного підходу до оподаткування гірничорудних підприємств України призведе до відмови від своїх намірів з боку потенційних інвесторів.
"Український ГМК є традиційним нетто-експортером, і завдяки саме цьому він забезпечує більш ніж 30% валютних надходжень до України. Проте суттєве зниження конкурентоспроможності внаслідок впровадження нового підходу до рентних платежів, що, як вже йшлося вище, негативно позначиться на собівартості продукції, призведе до того, що українські ГЗК втратять світові ринки збуту, зокрема, ринок Китаю, на який припадає понад 20% українського експорту залізорудної сировини", – наголошено у зверненні.
За їхніми даними, втрата китайського ринку для країни еквівалентна закриттю двох таких підприємств, як Інгулецький ГЗК і Центральний ГЗК, а це 10 тис. працівників, безпосередньо зайнятих у залізорудному виробництві, і ще 10-15 тис. працівників суміжних галузей. Рівень скорочення доходу сягне 4 млрд грн на рік, що автоматично трансформується мінімум у 3 млрд грн недоотриманих платежів до бюджету.
"З огляду на вищевказане, з метою недопущення катастрофічних наслідків впровадження змін до Податкового кодексу, що пропонуються, просимо вас надати експертний висновок щодо регуляторного впливу зазначеного проєкту Закону та ініціювати його публічне обговорення", – резюмували представники ОП "Укрметалургпром" і Федерації металургів.