У середині червня ми, як і інші споживачі металопродукції, зітхнули з полегшенням. Відбулось те, на що ринок чекав більше року. Арматура в один день подешевшала на 2%, труба на 5%, а лист та рулон - на 6%. Втім, ніхто не поспішає передчасно радіти. Адже поки не ясно, чи це була разова акція, чи початок відкату цін. Ситуація з деревиною ще серйозніша. За рік ціна виросла в 4 рази і не зупиняється рости. Епіцентр виступає і продавцем, і споживачем металу та деревини. І в обох випадках ми відчули негативні наслідки підняття вартості цих продуктів.
По-перше, істотно зросла собівартість будівництва. А при наших планах розвитку нових торгових центрів це дуже суттєві витрати.
По-друге, якщо продажі деревини за рік продемонстрували ріст, то по металовиробам ми відчули падіння попиту на 20-30% в залежності від товару. Згідно з нашою політикою, щоб утримувати прийнятні ціни для покупця якомога довше, ми їх переглядаємо найчастіше раз на місяць. В умовах стрімкого подорожчання це було надзвичайно складно. Але давайте повернемось до моменту, з якого все почалося.
Що відбулось
Аби зрозуміти суть проблеми, поясню, як формується ціна для кінцевого споживача на металопродукцію. Оскільки вона підпорядковується законам сировинного ринку, а не кінцевої продукції, фактично коливання цін відбувається по аналогії з бензином. Більшість трейдерів продають метал з маржею всього лиш 2-3%. Багато угод проводяться з націнкою 1% і менше. Тому навіть несуттєві коливання відразу ж впливають на ціну.
До початку коронакризи металопрокат протягом 1,5 року в світі постійно дешевшав і компанії-виробники та металотрейдери не переставали рахувати збитки. Однак у квітні 2020 року ситуація кардинально змінилася. Розпочався небувалий ріст, причин якому було декілька:
-
коли Європа тільки почала вводити локдаун, Китай першим почав виходити з карантину. Усередині країни почав рости попит на руду. Ціни пішли вверх
-
щоб допомогти домогосподарствам пережити локдаун, США запустили додаткову емісію долара. Далі цим шляхом пішли й інші країни, підкріпивши інфляцію на сировинних ринках
-
Китай після погіршення стосунків з Австралією, яка була основним постачальником залізної руди, почав робити закупки на інших ринках
Власне, така міжнародна кон'юнктура сприяла скачку цін на сировину. Але були й локальні проблеми, які підливали масла у вогонь. За інформацією учасників ринку, минулого року декілька великих виробників рулону в ЄС зупинились на ремонт. Всі замовлення пішли в Україну, спровокувавши зростання вартості спершу рулону, а згодом і катанки. Україна займає лише 9-10 місце у рейтингу країн-виробників сталі в світі з обсягом виробництва 20 млн тонн. Для порівняння - найбільший виробник у світі Китай 800-900 млн тонн. Іншими словами, у глобальних масштабах ситуація в Україні ніяк не впливає на формування цін на міжнародних ринках.
Власний виробник не рятує. Більше того, користуючись ситуацією, деякі українські виробники та постачальники весь цей час спекулятивно підвищували ціни. В Україні дуже незначна кількість металопродукції іноземного походження. Внутрішнє виробництво забезпечує всі потреби країни і ще 85% відправляє на експорт. По суті, це експортоорієнтовані підприємства. А в умовах зростання попиту на міжнародних ринках і повного завантаження виробництва українських заводів, потреби України забезпечуються практично по залишковому принципу. Таким чином з'являється штучний дефіцит, який часто підштовхує до зростання ціни.
Що далі?
Будівельний ринок - один з ключових наших клієнтів, а тому ми пильно спостерігаємо за тим, як змінюється ситуація на ньому. Цикл будівництва житлового комплексу триває мінімум 1,5 роки. Ціни ж на метал за рік виросли більше ніж на 100%, на деревину - на 300%. Очевидно, що забудовники не могли спрогнозувати цього.
Як результат, ми вже бачимо зростання цін і падіння темпів будівництва у країні. Так, за даними Держстату, ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні за рік зросли більш ніж на 15%. Це спричинило зростання вартості житла на первинному ринку, хоча й не настільки різке. З початку року, за даними аналітиків, ріст вартості квадратного метра в новобудовах Києва склав 5% в гривнях і 7% в долларах США, і забудовники продовжують заявляти, що ціни й далі ростимуть.
При цьому скорочення обсягу виконаних будівельних робіт в Україні за 4 місяці 2021 у порівнянні з аналогічним періодом минулого року склало 5,3%. А якщо згадати, що у квітні-2020 відбулась практично повна зупинка будівництва через локдаун, то порівняння з ним й зовсім не відображає загальну тенденцію на ринку. Більш показові - січень-березень, темпи падіння обсягів будівництва в цей період склали приблизно 12%.
Що нас чекає попереду? Сьогодні ми увійшли у найактивніший будівельний сезон - літо. У цей період зростає й ціна на будматеріали. При цьому продажі квартир у найспекотнішу пору навпаки суттєво просідають. До чого це призведе - важко спрогнозувати. Не виключно, що може скластися ситуація, схожа до тієї що була у 2008 році. Тоді попит на будматеріали ріс такими самими швидкими темпами, як і будівництво. Але потім трапилась міжнародна економічна криза і собівартість вже проданих квартир різко виросла. В результаті забудовники не могли добудувати і банкрутували. Однозначно такий колапс на будівельному ринку відчують на собі й українські виробники будматеріалів. А тому вони мають бути, в першу чергу, зацікавлені в тому, щоб утримати ціни.
Учасники ринку схиляються до думки, що вартість рулону та труб вже досягнула свого максимуму. Під питанням лише можливість подальшого подорожчання арматури та катанки. У Китаї вже почав падати попит на метал. Звісно, це не гарантує, що ціни в Україні різко підуть вниз. З іншого боку, якщо буде істотне падіння, то й українські виробники не зможуть довго утримувати високі ціни. Більше занепокоєння зараз викликає ситуація з деревозаготівлею, ціни на яку продовжують зростати.