Національний банк і 13 комерційних банків отримали статус "об’єктів критичної інфраструктури".
Про це повідомляється на сайті регулятора з посиланням на рішення правління № 148 від 20 квітня.
Створення такого переліку - вимога закону "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", ухваленого Верховною Радою в 2017 році.
"До об’єктів критичної інфраструктури в банківській системі України належать банки, стале функціонування яких забезпечує стабільність банківської системи, має суттєве значення для економіки та безпеки держави, функціонування суспільства, та які становлять значний суспільний інтерес. Зокрема, йдеться про банки, які включені до переліку системно важливих банків, та банки, у яких держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 75% від статутного капіталу банку", - йдеться в повідомленні.
Перелік об'єктів критичної інфраструктури станом на квітень 2021 року:
- Національний банк України;
- АБ "УКРГАЗБАНК";
- Акціонерний банк "Південний";
- АТ КБ "ПриватБанк";
- АТ "А-БАНК";
- АТ "АЛЬФА-БАНК";
- АТ "ОТП БАНК";
- АТ "Ощадбанк";
- АТ "ПУМБ";
- АТ "Райффайзен Банк Аваль";
- АТ "ТАСКОМБАНК";
- АТ "Укрексімбанк";
- АТ "УКРСИББАНК";
- АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
Нагадаємо, що закон України про кібербезпеку був розроблений на вимогу Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року.
Його метою було створити національну систему кібербезпеки, оскільки тоді протидія кіберзлочинності перебувала на початковому рівні і не мала комплексного характеру.
Об’єкти критичної інфраструктури підлягають обов'язковому кіберзахисту. Відповідальність за його забезпечення покладається на власників та керівників установ.