За ініціативи Української енергетичної асоціації 22 жовтня 2020 року в приміщення Creative State of Arsenal відбувся круглий стіл на тему: «Ключові напрямки розвитку атомно-промислового комплексу». Для діалогу зібралися керівництво Української енергетичної Асоціації, Голова Державної інспекції ядерного регулювання Г. Плачков, Т.в.о. Президент ДП НАЕК «Енергоатом» П. Котін, представники наукових установ, експерти та аналітики.
Збалансована робота вітчизняного атомно-промислового комплексу є одним з головних чинників забезпечення енергетичної безпеки держави, оскільки ДП НАЕК «Енергоатом» виробляє понад 50 відсотків електроенергії країни та забезпечує стратегічні сектори економіки країни дешевою та екологічною енергією й зараз важливо подолати всі негативні явища, які сталися останнім часом з Енергоатомом.
Ключовими питаннями до обговорення були:
1. Аналіз стану роботи атомно-промислового комплексу України в умовах нового ринку електричної енергії, ключові проблеми та перспективи розвитку.
2. Ключові напрямки розвитку ДП НАЕК «Енергоатом», перспективні плани та реалізація інвестиційних проектів.
3. Щодо необхідності внесення законодавчих змін, їх реалізація та моделювання розвитку ситуації.
Відкриваючи круглий стіл модератор заходу, представник Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова Максим Білявський означив дві головні задачі діалогу: 1-ша це конкретний план дій щодо відновлення фінансової ліквідності атомної енергетики, а також 2-га - створення умов росту національної економіки за рахунок ядерної галузі, тому що вона має великий потенціал.
Олексій Шульга, виконавчий директор УЕА: Тематика нашого круглого столу стосується перш за все енергетичної безпеки України, це один з пріоритетів в роботі Української енергетичної Асоціації. Сьогодні ядерна енергетика та атомно-промисловий комплекс є найвагомішими складовими економічної, енергетичної та екологічної безпеки нашої держави. Ми маємо використовувати вітчизняний потенціал в енергетиці, і Асоціація покликана забезпечити результативний діалог бізнесу й влади.
Костянтин Ущаповський, член правління УЕА: Ядерна енергетика є важливою і невід’ємною складовою сучасної економіки України. Для ДП НАЕК «Енергоатом» сьогодні важливо визначити основні тактичні й стратегічні рішення, тому що треба бути відвертими - ми не маємо на державному рівні повноцінного бачення розвитку галузі. На нашу думку, основними питаннями слід визначити відновлення фінансового стану Компанії та пришвидшення забезпечення синхронізації з ENTSO-Е та виходу на нові ринки. Для ефективної роботи українського ринку електроенергії «Енергоатом» має бути успішним та сильним гравцем.
Григорій Плачков, Голова Державної Інспекції ядерного регулювання України: ДП НАЕК «Енергоатом» є важливою частиною енергетичної системи України. Фінансове-економічне становище підприємства має безпосередній зв’язок з виконанням безпекових зобов’язань. Для технічного регулятора яким є Держатомрегулювання найважливіше це безпека роботи АЕС, особливо зараз в умовах короновірусу. Тому всі фактори, що впливають на стабільну роботу компанії мають бути врегульовані так, що забезпечити його безперебійну та безаварійну роботу.
Петро Котін, Т.в.о. Президента ДП НАЕК «Енергоатом» наголосив, що ситуація з пандемією також повпливала на фінансову ліквідність компанії. Наша Компанія працює та виконує завдання, необхідні для стабільного енергозабезпечення країни. Проте, наразі ми працюємо в умовах значної заборгованості, що складає близько 23 млрд гривень. Незважаючи на це, ми є соціально відповідальною компанію та виконуємо вимоги з покладених спеціальних обов’язків та стабільно забезпечуємо населення дешевою електроенергією.
Країна гостро потребує комплексної програми розвитку економіки, частиною якої стане програма розвитку атомної генерації.
Для виходу з кризи та закріплення стратегії розвитку атомного комплексу ми намагаємось доносити нашу позицію на всіх рівнях державної влади. Як результат нашої спільної роботи, у вересні був виданий відповідний указ Президента №406/2020, що стосується атомної енергетики України. Наразі ми працюємо з Урядом над його виконанням, що дасть можливість стабілізувати фінансово-економічну ситуацію на підприємстві.
Ми впевнені, що атомна енергетика може стати точкою росту для економіки всієї країни.
У цілому, в період з 2030 по 2050 рік тільки для заміщення блоків, які будуть вибувати, потрібно ввести в експлуатацію близько 11 ГВт нових генеруючих потужностей АЕС. А для цього заходи з їх спорудження слід розпочинати вже з 2021 року. Саме тому нам треба вже зараз велику увагу приділяти розвитку й побудові нових блоків атомних станцій, в першу чергу енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електростанції.
Кожен ГВт на етапі життєвого циклу – від початку будівництва енергоблока до виведення його з експлуатації – створює мінімум 50 тисяч робочих місць. Будівництво двох нових блоків на ХАЕС – це близько 100 тисяч нових робочих місць,
70% локалізації виробництва, залучення промисловості як мінімум 10 регіонів держави, додатковий дохід в 9,8 млрд на рік, 14 млрд кВт-г додаткового виробництва електроенергії.
Для цього ми маємо використовувати реальні механізми для отримання фінансування на це через інвестиційні програми та кредитні кошти.
Атомна генерація найбільш дешева у виробництві, найбільш екологічна, стабільна та не спричиняє вуглецеві викиди, а тому найбільше перспективна для розвитку економіки. Ми вважаємо, що маємо максимально використовувати наявні в нас ресурси та можливості, поєднуючи розвиток економіки та енергетики. Це і реконструкція схем електричних з’єднань Хмельницької АЕС для створення умов інтеграції об’єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми ENTSO-E, це і спорудження дата-центрів, заводів з виробництва водню та інших об’єктів зі значним споживанням електричної енергії в місцях розташування АЕС.
Ми впевнені, що підтримка атомної галузі може мати значний позитивний мультиплікативний ефект для розвитку всієї економіки.
Дмитро Марунич, член правління УЕА: Останні події пов’язані з Енергоатомом не дають нам розуміння ситуації. В чому було нерозумне державне управління й як запобігти цьому в майбутньому. Державі потрібно схвалювати більш дієві рішення й запобігти повторенню, коли в документи й стратегію вносяться завідомо для всіх професіоналів згубні рішення.
Олександр Суходоля, Експерт, начальник відділу Національного інституту стратегічних досліджень: Відкритий ліберальний ринок важливий для сталого розвитку. Причина в тому, що ринок ми відкрили, а от політичної волі змінити підхід щодо навантаження по соціальному захисту населення за рахунок Енергоатому ми так й не змінили. Енергоатому потрібні амбіції бути прибутковими, успішними й агресивними на ринку сучасної енергетики й лобіювати свої інтереси. Ринок змінився, звужується, конкуренція зростає й зараз потрібно відстоювати свої інтереси на всіх рівнях. І питання корпоратизації підприємства є одним з можливих заходів для зміни підходів в його роботі.
Володимир Омельченко, експерт Центру О. Разумкова підтвердив, що «становим хребтом» енергетики для України протягом ще кількох десятків років все одно буде ядерна енергетика. Велика заборгованість Енергоатому – це ризик для безпеки держави. Компанія має значно посилити свою роботу в частині лобіювання рішень для порятунку й виходу з фінансової кризи. Потрібно доносити проблематику на рівень керівництва держави й активно боротися за це на всіх рівнях.
Павло Нагорний, Член Правління Української Енергетичної Асоціації: висловив переконання, що ресурсна частина забезпечення атомної енергетики – уранове виробництво наразі також потребує чіткого бачення та прийняття стратегічних документів на рівні держави. Мало говорити про реорганізацію уранових виробництв, припиняючи розробку урану потрібно і пам’ятати про зняття таких шахт з експлуатації. Галузі необхідні стратегічні документи, які хоча і були розроблені протягом 2018-2019 років, але так і не були прийняті Урядом. Вітчизняне виробництво урану це теж елемент стратегії порятунку й розвитку атомної енергетики й Енергоатому.
Валерій Ноздрін, Директор ТОВ «Енерго Збут Транс»: ДП НАЕК «Енергоатом» є одним з найбільших та одним з ключових гравців на ринку електричної енергії. Тому все, що відбувається з Енергоатомом має вплив на ринок. На нашу думку для створення рівних та сприятливих умов на ринку для всіх його учасників, слід відійти від механізму товарного ПСО та перейти до механізму фінансового ПСО. Варіант, який сьогодні працює на ринку напевно один з найгірших. Механізми ринку треба змінювати.
Валентин Землянський, незалежний енергетичний експерт, якщо держава й далі буде самоусуватися від вирішення проблем енергетичного ринку – то ніяка стратегія не допоможе. Крім того, все взаємопов’язано – й розвиток економіки також й стратегія держави загалом. Якщо ми готуємося стати аграрною державою – то це одна стратегія. Якщо нам важлива атомна енергетика – це інша стратегія. Енергоатом це сам не вирішить. Всі рішення повинні мати збалансований характер для всіх без винятку учасників ринку і держава має приймати в цьому активну участь, визначаючи головний вектор руху.
Віктор Носулько, комерційний директор ПрАТ ЕК «Барвінок», наголосив на необхідності забезпечення функціонування прозорого ринку електричної енергії, розробки та внесення змін до відповідних нормативних актів.
Підсумовуючи обговорення всі учасники обговорення дійшли спільної думки:
- Атомна енергетика є ключовою в системі енергетичної безпеки та забезпеченні функціонування економіки;
- Необхідне прийняття стратегічних документів щодо розвитку атомної галузі для визначення напрямів та заходів для її збереження та розвитку;
- Відновлення фінансової ліквідності ДП «НАЕК Енергоатом» є одним з ключових завдань необхідних для збереження економіки та галузі в умовах пандемії коронавірусу;
- Необхідне внесення зміни в законодавство, для забезпечення справедливих механізмів участі ДП «НАЕК Енергоатом» на ринку електричної енергії .
Також буде підготовлене лист-звернення від імені організатора заходу - Української енергетичної асоціації до Уряду України та Міністерства енергетики України з конкретними практичними рекомендаціями щодо розвитку атомно-промислового комплексу та подолання кризових явищ в галузі.