«Секс і смерть у таборі Міазма», реж. Джейн Шонбрун
Міжнародна програма
Метаслешер від Джейн Шонбрун з програми Канн-2026 розповідає про амбітну режисерку Кріс (Ганна Ейнбіндер, серіал «Хитрощі»), яка отримує шанс перезапустити культову франшизу жахів «Табір Міазма». За натхненням вона вирушає на пошуки Біллі (Джилліан Андерсон, серіал «Сексуальне виховання»), яка роками живе відлюдницею на території того самого табору. Їхнє знайомство стирає межу між сценарієм і реальністю і затягує обох у кривавий світ бажання, страху, шаленства та одержимості.
Шонбрун (ідентифікують себе як небінарна трансфемінна особа) з дитинства захоплювалися горорами, і це захоплення перенесли у своє кіно. Але замість масової розваги вони пропонують зовсім інший погляд на жанр — як на простір для вираження страхів і, водночас, прихисток для всіх самотніх душ цього світу. Тому кожна стрічка Шонбрун напхана цитатами та грайливими переосмисленнями конвенцій жахастиків для фанатів і фанаток і змістовними дослідженнями розділеної ідентичності для кіноманів і кіноманок.
«Батьківщина», реж. Павел Павліковський
Міжнародна програма
Новий фільм від улюбленця Канн Павела Павліковського з Сандрою Гюллер («Проєкт "Аве Марія"») в одній з головних ролей. «Батьківщина» розповідає про повернення видатного письменника Томаса Манна до Німеччини у 1949 році, коли країна переживала комплекс провини та болісне розділення.
Павліковський уже вкотре вдається до естетичного чорно-білого зображення, яке дозволяє йому досягти трансцендентності полотен кінокласиків старшого покоління. Ця естетика – ніби маяк для глядачів і глядачок, які вже знають, що всередині стрічки на них чекає вишукана інтелектуальна вправа: складні герої з конфліктом ідентичності, майстерно зібраний сюжет та численні відсилки до біографії Манна і кіноцитат з попередників.
«Дикий кінь номер девʼять», реж. Мартін Мак-Дона
Міжнародна програма
У центрі сюжету – двоє агентів ЦРУ, Кріс і Лі (Сем Роквелл з «Кролика Джоджо» та Джон Малкович з серіалу «Ріплі»), які вирушають до Сантьяго на острів Пасхи напередодні чилійського перевороту 1973 року. Серед величних кам'яних статуй давні напарники змушені зіткнутися з темним минулим і небезпечними змовами, повʼязаними зі вбивством Кеннеді.
Ірландський драматург та режисер Мартін Мак-Дона знову береться до улюбленої теми: чоловічої дружби, що переживає кризу. Але цього разу до типової суміші з сентиментальної жорстокості та чорного гумору додає політику і тему провини та розкаяння. Сам Мак-Дона, який завжди вирізнявся бунтарським духом, жартує, що це його «перший старечий фільм». Утім ті, хто роками стежить за творчістю режисера знають, що за такими словами ховається як мінімум іронія.
«Клубне дитя», реж. Джордан Фьорстман
Міжнародна програма
У центрі сюжету сімейної комедії «Клубне дитя» — легенда танцмайданчика безвідповідальний тусовщик Пітер, якого зіграв сам режисер Джордан Фьорстман. Одного ранку в житті героя з'являється десятирічний син, про існування якого Пітер і не здогадувався. Тепер йому доведеться поєднувати клуб, сумнівні оборудки та батьківство.
«Клубне дитя» з програми «Особливий погляд» Канн-2026 став одним з найбажаніших фільмів фестивалю. За право дистрибутувати його змагалися Netflix, Mubi та підрозділи Sony і Disney, які відповідають за фестивальні тайтли. Зрештою, перемогу отримали А24, відомі всім кіноманам і кіноманкам.
Такий ажіотаж нетиповий для початківців, але Фьорстман дебютує тут лише у режисурі. Вже багато років він вибудовує карʼєру комедійного актора та провокатора, який засвітився і в титулованому серіалі «Хитрощі», і в пародії на «Гру престолів» — «Геї престолів». Тож не дивно, що «Клубне дитя» не уникає бруду нічного життя, але водночас показує, за що в нього можна закохатися.
«Демони», реж. Наталка Ворожбит
Фокус: Україна — Швейцарія
Нова робота авторки серіал «Спіймати Кайдаша» переносить нас на початок 1990-х та показує абʼюзивні стосунки з Росією, яку колись ми підпустили надто близько. За сюжетом, харизматична Ніна (остання роль Руслани Писанки) прихистила росіянина-волоцюгу, який називає себе письменником. Вона сподівається почати з ним нове життя, але містичні землі Полтавщини проявляють справжню сутність її коханця.
«Демони» — це екранізація однойменної пʼєси Ворожбит, яка наскрізь просякнута гоголівським духом. Авторка відходить від фірмового реалізму і на повну використовує потенціал потойбічного та химерного, що на тлі реальних подій 1990-х років видається не таким уже й страшним. Цікаве поєднання жахів та авторської комедії оцінили у Локарно, де стрічка мала світову премʼєру, а також на головному фестивалі жанрового кіно у Сітджесі.
«За перемогу!», реж. Валентин Васянович
Фокус: Україна — Швейцарія
Майстер повільного кіно Валентин Васянович удруге у своїй творчості заглядає у майбутнє — часи, коли війна вже завершена. Тільки цього разу він розповідає вже історію, інспіровану власним досвідом і навіть виконує головну роль.
У центрі сюжету «За перемогу!» — кінорежисер Валік. Він живе з відстороненим сином та переживає розставання з дружиною і донькою, які не збираються повертатися з Відня. До всього іншого, немає грошей на кіно – але тут хоч можуть допомогти друзі-кіношники, які готові за нуль вписатися у проєкт про розпад родин, тобто про самих себе. Лишилося розібратися, де закінчуються зйомки і починається життя.
«За перемогу!» запремʼєрився у Торонто в секції Platform, де отримав головний приз. А на цьогорічному Одеському кінофестивалі стрічка здобула перемогу як найкращий український ігровий фільм.
«Сліди», реж. Аліса Коваленко та Марися Нікітюк
Фокус: Україна — Швейцарія
Стрічка розповідає про українок, які зазнали сексуального насильства від російських загарбників. Кожна історія у фільмі — слід злочину, який світ воліє не помічати. Разом ці жінки ламають мовчання, щоб домогтися справедливості й повернути собі голос.
«Сліди» поєднує жорстку реальність свідчень з ніжними та вразливими образами природи. Така комбінація має певний терапевтичний ефект і знижує поріг доступу для перегляду. Це важливо, адже це кіно має на меті подолати стигму мовчання навколо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК) і адвокатувати людей, що зазнали такого досвіду..
Шлях «Слідів» почався з Берлінале-2026, де фільм виграв приз глядацьких симпатій у секції Panorama (головний приз секції). Зараз фільм торує шлях на «Оскар» у двох категоріях, де представлятиме Україну як національний кандидат у секції «Найкращий міжнародний фільм» і у секції «Найкращий документальний повнометражний фільм».
«Трістан назавжди», реж. Лоран Боннардо, Тобіас Ньолле
Фокус: Україна — Швейцарія
«Трістан назавжди» — це історія паризького лікаря Лорана. Він вже тридцять років відвідує Трістан-да-Кунья — найвіддаленіший населений острів світу, вулкан посеред Атлантики. Там проживає лише 233 жителі і Трістан хоче стати 234-м. Але єдине питання: чи погодиться на це острівна рада?
Стрічка творчого дуету Лорана Боннардо та Тобіаса Ньолле, що мала покази на Берлінале-2026 та Локарно-2026, знята у жанрі докуфікшн, що поєднує документальне спостереження та елементи ігрового кіно. Неймовірно естетична та елегійна стрічка за несерйозним сюжетом приховує вічні питання: де закінчується одрежимість та починається приналіженість до місця чи спільноти.
«Носоріг», реж. Олег Сенцов
Улюблене до 10-річчя фестивалю. Українська ретроспектива
Кримінальна драма Олега Сенцова розповідає про українські 1990-ті. Головний герой на прізвисько Носоріг потрапляє до кримінального світу і починає кривавий шлях, який приведе його зовсім не туди, куди він очікував.
Світова премʼєра «Носорога» відбулася на Венеційському кінофестивалі у конкурсі «Горизонти» у 2021 році. В Україні фільм вийшов напередодні повномасштабного вторгнення, яке обірвало кінотеатральний прокат.
З плином років фільм набув нових сенсів та контекстів. Багато хто з команди «Носорога» долучився до війська включно з режисером, виконавцем головної ролі та загиблим Євгеном Світличним. Водночас, метафора носорога, що незважаючи на перешкоди несеться до мети, набула ширшого значення – її можна розглядати як метафору України, що вперто веде боротьбу з окупантами.
«Таємний агент», реж. Клебер Мендоса Філю
Улюблене до 10-річчя фестивалю. Міжнародна ретроспектива
Події «Таємного агента» відбуваються в Бразилії 1970-х під час військової диктатури. Науковець Марсело стає втікачем, коли дізнається, що його дослідженнями хоче заволодіти корумпований міністр. Рятуючись від найманих убивць, чоловік рушає до місця народження, де приєднується до таємничого руху опору та намагається воззʼєднатися зі сином.
Стрічка Філю, колишнього кінокритика, містить безліч кіноцитат, шикарну плівкову естетику, увагу до деталей, трилерний сюжет, неймовірне поєднання глибини і простоти. Це дуже неповний перелік, який зробив «Таємного агента» одним з улюбленців критиків та оскарівським фаворитом сезону 2025-2026. Картина також історично наблизилася до головної нагороди на премії «Оскар», поступившись «Одній битві за іншою» Пола Томаса Андерсона — гідний результат для повторного перегляду на великому екрані.