Цьогорічну Нобелівську премію з літератури здобула Енн Карсон – «за її сміливий і винахідливий доробок, який у грайливому діалозі з класичною традицією створив нові форми для сучасної літератури», йдеться на сайті премії.
Канадська письменниця Енн Карсон упродовж усієї своєї кар'єри поєднувала написання поезії з перекладацькою роботою та викладанням у різних університетах. Майже вся її літературна творчість зосереджена на перетині філологічної одержимості словами й поетичного прагнення до нових смислів.
«Вона сама називала етимологію слів відправною точкою всієї своєї роботи», – зазначив нобелівський комітет.
Карсон народилася в Торонто в 1950 році. У 1981 році опублікувала докторську дисертацію з класичної філології під назвою «Odi et Amo Ergo Sum».
У своєму есеї «Eros the Bittersweet» («Ерос гірко-солодкий», 1986) Карсон заклала підмурівок для подальшої творчості.
В есеї «Economy of the Unlost» («Економіка невтраченого», 1999) Карсон зіставляє грецького поета VI століття до н. е. Симоніда Кеоського з Паулем Целаном, а в «Men in the Off Hours» («Чоловіки в неробочі години», 2000) ставить поряд історика Фукідіда й Вірджинію Вулф. Саме через такі, часто неочікувані, літературні сузір'я Карсон відійшла від ліричної поезії, прив'язаної до наративного «я», і надихнула нові форми сучасної літератури. Такий метод письма породжує грайливі й іронічні твори, що рухаються не лише між класичною та сучасною поезією, а й між різними жанрами та видами мистецтва.