Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав Френсіс Гальцен зі США “за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження”.
Про це йдеться на сайті Нобелівського комітету.
Гальцен заклав підвалини абсолютно нового виду астрономії. Його ідея полягала у використанні льоду на Південному полюсі для вловлювання невловних частинок – нейтрино. Результатом стало створення нейтринної обсерваторії IceCube, здатної відстежувати нейтрино, що надходять із далекого космосу.
Науковець отримає 12 мільйонів шведських крон (1,067 млн євро).
У пресрелізі йдеться, що нейтрино є всюди, але вони ніяк не виявляють своєї присутності. Вони проходять крізь Землю та наші тіла, залишаючись непоміченими. Лише в дуже рідкісних випадках окреме нейтрино взаємодіє з атомним ядром, що дозволяє виявити його за наявності відповідного обладнання.
“Науковцям давно відомо, що в космосі існують природні прискорювачі частинок, які викидають частинки з енергією, що в мільйон разів перевищує показники, досяжні в земних лабораторіях. Багато що в цих джерелах залишається загадкою: що вони собою являють, де розташовані та які основні процеси в них відбуваються?”, – додали у комітеті.
Нейтрино надзвичайно високих енергій утворюються в тих самих умовах, що й інші типи частинок. Однак, на відміну від інших частинок, нейтрино досягають нас, не змінюючи напрямку руху й не втрачаючи енергії. Це означає, що вони можуть надати інформацію, яку неможливо отримати в інший спосіб.
Френсіс Гальцен уперше представив свою ідею щодо фіксації нейтрино на Південному полюсі у 1988 році. Коли нейтрино стикається з атомним ядром, виникає спалах світла, який можуть зафіксувати датчики, розміщені в прозорому льодовиковому льоду.
Лід на Південному полюсі має низку переваг: він вільний від різноманітних перешкод, а сам регіон є геологічно стабільним і сейсмічно спокійним. Ідея Гальцена здобула підтримку інших дослідників, і вже за кілька років було проведено попередні випробування датчиків у товщі льоду.
Читайте такожНобелівську премію з фізики отримали вчені, які довели можливість квантових ефектів у великих системах
Космічні нейтрино надзвичайно високих енергій трапляються дуже рідко, тому для спостереження достатньої кількості зіткнень потрібен величезний об’єм льоду. Обсерваторія IceCube займає об’єм в один кубічний кілометр, її будівництво було завершено у 2011 році. Невдовзі дослідники зафіксували перші нейтрино високих енергій, а через кілька років змогли оголосити про відкриття нейтрино, джерело яких, безперечно, знаходиться далеко за межами нашої Сонячної системи.
"Пошук джерел нейтрино у Всесвіті може розпочатися по-справжньому", – підкреслили у Нобелівському комітеті.
Голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс повідомив, що Гальцен очолював міжнародну команду дослідників та інженерів, які створили для нас фантастичний інструмент. "Його наполегливість і наукове бачення проклали шлях до нового виду астрономії”, – зазначає Пірс.
Дані про взаємодії нейтрино, які постійно збирає детектор IceCube, нададуть дослідникам нові знання про екстремальні умови, в яких можуть народжуватися нейтрино високих енергій, і навіть можуть допомогти відкрити раніше невідомі космічні явища.
- Нобелівську премію 2026 року з фізіології або медицини присуджено “за відкриття, що стосуються керованих світлом іонних каналів та оптогенетики”. Оптогенетика – це метод, що дозволяє продемонструвати, як нервові клітини формують спогади, почуття та поведінку в живому мозку. Нагороди отримали Карл Дайссерот зі США і Петер Гегеманн та Георг Нагель з Німеччини.
- Завтра назвуть лауреатів цьогорічної Нобелівської премії з хімії, з літератури – 8 жовтня, премію миру – 9 жовтня, а з економіки – 12 жовтня.
- Офіційна церемонія вручення медалей та дипломів традиційно відбудеться 10 грудня 2026 року у Стокгольмі та Осло.