Історичний контекст
Мексиканська культура сформувалась у результаті переплетення культур корінних народів та іспанців, пояснюють у дослідженні. Перші заклали підґрунтя, другі прийшли на ці території в XVI столітті й запровадили ієрархію на основі рас, примусову працю, власну релігію та освіту.
Колоніальна політика панувала і після здобуття Мексикою незалежності в 1821 році. XIX і XX століття стали періодом революцій. 1929 року одноосібну владу здобула Інституційно-революційна партія (ІРП), яка трималася десятиліттями — до 2000-х років. За цей час замість протистояти вона почала неформально співіснувати з організованою злочинністю.
Обраний 2006 року президент Феліпе Кальде розпочав «війну з наркокартелями», що призвела до гуманітарної кризи. Масові зникнення людей, примусове переміщення корінних спільнот і фемініциди (умисні вбивства жінок через їхню стать) — наслідки нарковійни, які існують й нині.
Культурна рефлексія
Нині в мексиканській культурні знаходять відображення чутливі теми неоколоніалізму, внутрішньої колонізації корінних народів, расизму, екологічних проблем, зумовлених розвиненим криміналітетом, і зникнення людей.
Історії матерів, яким через неефективне правосуддя доводиться самостійно шукати зниклих дітей, усе частіше стають сюжетами для кінематографу й візуального мистецтва.
Варто врахувати
Виклик для мексиканців на міжнародному рівні — національні стереотипи. Уявлення іноземців про ледачість, хаотичність, алкоголізм, агресивність цього народу, а також очікування фольклоризації від мексиканського мистецтва контрастують з реальністю, діляться мексиканські респонденти.
Водночас Україна може працювати з пʼятьма актуальними культурними напрямами для Мексики, зазначають у дослідженні.
Перший — муралізм — монументальний живопис, який став частиною мексиканської ідентичності. Він зіставляється з переосмисленням українського монументального мистецтва сьогодні.
Другий — ставлення мексиканців до смерті. Для України культура колективного горювання й ритуального вшанування памʼяті може стати прикладом суспільного осмислення втрат. Однак йдеться не про поверхове використання декорацій до Дня мертвих, а глибоке дослідження цієї культури. Інакше такі дії матимуть негативний ефект, застерігають авторки дослідження.
Третій — феміністичні практики. Для Мексики це не лише боротьба з гендерною нерівністю, а й можливість висловитися антиколоніальним, корінним і квір-голосам. Саме ця точка дотику є найбільш органічною для України, де жінки в мистецтві й активізмі дедалі більше заявляють про себе у воєнному і постколоніальному контекстах, вважають дослідниці.
Четвертий — поезія та мови корінних народів. Науатль, сапотецька, мая юкатекська, отома — ці й інші корінні мови відносно нещодавно здобули писемність і репрезентують сучасну корінну мексиканську літературу. Для корінних мексиканців, як і українців, мова не лише засіб спілкування, а й питання власного існування.
Останній — народне мистецтво й ремесла. Кераміка, текстиль, маски для мексиканців не просто декорації, а спосіб показати ідентичність. Українське народне мистецтво відтворює культурну памʼять і традиції. Тому можливий діалог на рівні цих збережених традицій.
Українська (не)присутність у Мексиці
Над культурною присутністю ефективно працюють Українсько-мексиканський культурний центр, який ініціює культурні проєкти, і Посольство України в Мексиці, під чиїм патронатом відбувається низка ініціатив, оцінюють дослідниці.
Йдеться про обʼєднувальні культурні заходи, національні стенди на Ярмарку культур країн-друзів і Міжнародному ярмарку Feria de todos los Santos, програму заходів навколо проєкту «На лінії фронту. Українське мистецтво, 2013–2019 роки», покази українського кіно та Дні української культури в університетах країни.
Серед інших подій — участь у 2023 році (за інформаційного партнерства) та у 2024–2025 роках (з ініціативи Українського інституту) українських письменників у Ґвадалахарському книжковому ярмарку — одному з найбільших і найвпливовіших культурних заходів Латинської Америки.
Проте таких інституцій бракує, натомість роль неформальних послів перебирають на себе окремі митці й культурні діячі, звертають увагу дослідниці.
Перешкоди vs вікно можливостей для України
На політичні й культурні відносини між Україною та Мексикою значно впливають проросійські симпатії, йдеться в дослідженні. Основна їхня причина — спільна антипатія Мексики та Росії до США, яка формувалася впродовж історії та існує досі. Водночас мексиканці не знають про радянські злочини й колоніальну російську політику щодо України.
На цей історичний контекст накладається висока інформаційна присутність Росії в Мексиці — здебільшого через російські медіа RT en Español і Sputnik Mundo, які працюють на латиноамериканську авдиторію. Проте російські наративи не абсолютно дієві, адже 60 % мексиканців негативно ставляться до Володимира Путіна, тоді як позитивно його оцінюють близько 20 %, наголошують у дослідженні.
Інша перешкода — Україну ототожнюють з проблемною Східною Європою, де, на думку мексиканців, панують авторитаризм, патріархат й обмежують права людей.
Україна може співпрацювати з Мексикою через гострі суспільні теми, близькі обом державам. Колективна травма, боротьба за мовну й культурну ідентичність, пошуки зниклих і феміністичні практики можуть стати полем для діалогу. Важливо, щоб цей діалог відбувався системно, за інституційної підтримки, зауважують дослідниці. Вони також пропонують:
- розробити програму присутності на ключових мексиканських фестивалях (таких як Ambulante, DocsMX, FICUNAM, Ґвадалахарський книжковий ярмарок і FIC Morelia);
- запустити програму мистецьких резиденцій і перекладів;
- сприяти і заохочувати співпрацю між українським і мексиканським громадським сектором у сфері культури та захисту прав людини;
- інвестувати в іспаномовну цифрову присутність;
-
діяти в поточному вікні можливостей на тлі стриманості чинної політичної адміністрації Мексики у співпраці з Росією, відкритості до культурних реформ та демократичної самоорганізації мексиканського суспільства.
Люди фотографують «сходження Кукулькана» на піраміді мая Ель-Кастільйо (також відомій як храм Кукулькана) у Чичен-Іці, Мексика, 21 березня 2026 року. Це явище під час рівнодення створює на сходах піраміди тіні, які нагадують змію.