«Плач, сестро, смійся». Віолетта Кім
Creative Women Publishing
Квіти у вазі, ранкова кава, відображення усмішки в дзеркалі — усі ці дрібниці повсякдення ніби втрачають сенс під тиском великих історичних зрушень. Але чи справді втрачають?
У книжці — 16 есеїв і фрагменти глибинних інтерв’ю з 23 жінками з України та діаспори. Віолетта Кім фіксує досвід жінок, які намагаються вистояти в умовах крайньої нестабільності. Це тексти про вразливість і провину, про зміну приватного простору й відчуття тіла, про самотність, чуттєвість, сексуальність і материнство у світі, де майбутнє більше не має чітких обрисів.
Що відбувається з жінкою, коли реальність навколо змінюється до невпізнаваності? Що відчуває тіло в умовах постійного стресу? Як трансформується сексуальність, коли на перший план виходить страх? Як бути матір’ю, коли завтрашній день під питанням? Ця книжка надає голос тим, чиї історії зазвичай лишаються за межами публічного дискурсу.
«Сага Марсового поля». Вероніка Карачевська
Видавництво Старого Лева
Книга Вероніки Карачевської народилася з особистої втрати. З потреби розмовляти з тим, хто вже не може відповісти. З болю, який не вкладається у звичайні слова. У липні 2022 року авторка втратила на війні брата.
Карачевська пише про скорботу, яка проникає в тіло, змінює хід думок і спосіб бути у світі. Про здатність людини витримувати, адаптуватися, віднаходити сенс навіть у найтемнішому досвіді. Про любов, яка не зникає зі смертю, а лише змінює форму. Це розмисли про резильєнтність як повільне навчання жити інакше, а не повернення до уявної нормальності. Авторка осмислює тіло як поле бою — буквальне й метафоричне. У її прозі Марсове поле є знаком втрати, спротиву і, зрештою, надії.
«Пішаки пітьми». Олексій Мустафін
Видавництво Старого Лева
Що зробило Росію можливою? Чому держава, заснована на насильстві, фальсифікаціях і паразитуванні, досі не втратила впливу і навіть користується підтримкою частини світу? Які історичні події, ідеологічні конструкції та геополітичні помилки сприяли формуванню сучасного монстра? Мустафін аналізує, як з поєднання жадібності, страху, байдужості й короткозорості виросла імперія, що загрожує не лише Україні, а й усьому світові. Він простежує виникнення міфу про «велику Росію» і його використання як ідеологічної зброї через культуру, історію, пропаганду, мову.
Книга читається як детектив з документальними доказами. Автор послідовно розкриває механізми імперського впливу — від підкупу і примусу до гри з уявленнями про «спільне минуле».
«Заради прибутку. Історія корпорацій». Вільям Маґнусон
Лабораторія
The Economist і Financial Times визнали цю працю однією з найкращих у 2022 році.
Чи можемо ми уявити світ без корпорацій? Вони визначають економічні тренди, впливають на політичні рішення і формують наше майбутнє. Для одних це двигуни прогресу, для інших — безжальні хижаки, які діють без огляду на наслідки.
У цій книжці професор права Вільям Маґнусон переконливо показує, що обидва погляди мають підстави. Він розгортає широку історичну панораму — від римських публіканів й Ост-Індської компанії до засновників Google і сучасних стартапів. Спершу корпорації створювали задля суспільного блага. Вони будували дороги, відкривали континенти, впроваджували інновації — але водночас колонізували, експлуатували, тиснули на уряди. Ця книжка пропонує замислитися, як повернутися до початкового принципу, аби вигоду від бізнесу отримували не лише акціонери, а й суспільство загалом.
«Українське радіо. Історія буремного століття». Вадим Міський, Тамара Гусейнова
Лабораторія
Історія про те, як змінювалося радіо і як воно змінювало нас. Книга розповідає про столітній шлях українського радіомовлення — від першого ефіру 16 листопада 1924 року в Харкові до сучасних трансляцій в умовах повномасштабної війни.
Вадим Міський і Тамара Гусейнова працювали над цією книжкою понад рік, хоча ідея дозрівала десятиліттями. Вони простежують, як радіо ставало свідком і учасником ключових подій ХХ–ХХІ століть: як боролося з радянською цензурою, допомагало зберігати українську мову, формувало національну ідентичність. Як відновлювало мовлення в деокупованих містах і ставало інформаційним форпостом незалежної України. Автори розповідають про тих, хто творив український радіоефір: дикторів з упізнаваними голосами, талановитих інженерів, журналістів, які ризикували заради правди.
«Історія українського хліба». Людмила Герус
Stretovych Publishing
Для українців хліб — це набагато більше, ніж їжа. Хліб супроводжує українців від народження до смерті: ним благословляють молодят і проводжають в останню путь, за його допомогою відганяють зло й пророкують майбутнє. Через нього передається спосіб сприйняття світу, зберігається пам’ять і тяглість традиції.
Докторка історичних наук Людмила Герус понад двадцять років досліджує обрядовий хліб. Під час експедицій до різних регіонів України вона збирала знання безпосередньо від носіїв традицій — людей, які з покоління в покоління передавали рецепти, техніки випікання й символіку хліба в побуті та обрядах. У своїй книзі Герус осмислює хліб як явище, співмірне з поняттями «дім», «мати», «життя».
До зібраного етнографічного матеріалу додаються й голоси сучасності. П’ятеро відомих бренд-шефів і власників пекарень розповідають, як сьогодні в Україні народжується нова культура хліба — через рецепти, щоденну практику й пам’ять.
«Хризантема і меч». Рут Бенедикт
Стилет і стилос
Класика культурної антропології, що відкрила шлях до розуміння японської душі й назавжди змінила підхід до осмислення культурних відмінностей.
Під час Другої світової війни американська дослідниця Рут Бенедикт отримала від уряду США завдання створити культурний портрет Японії. Перед нею постало непросте завдання: пояснити парадокси культури, у якій витонченість поєднується з жорстокістю, покора — з агресією, а церемоніальність — із безжальною вимогливістю до себе й інших. Не маючи змоги відвідати країну в розпал війни, вона дистанційно аналізувала традиції, ідеологію та щоденні практики мілітаристського суспільства через літературу, пресу, фільми, інтерв’ю з американцями японського походження.
На думку Бенедикт, японська культура не суперечлива, а глибоко впорядкована — з власною логікою, у якій естетика, дисципліна й уявлення про гармонію творять цілісну й самодостатню систему.
«Кіноспостереження». Квентін Тарантіно
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
Квентін Тарантіно не навчався в кіношколі. Його університетом стали кінотеатри Лос-Анджелеса, де він щодня переглядав по кілька фільмів, фіксуючи кожен жест, кожну сцену. Ходив на зустрічі з режисерами, ставив запитання й запам’ятовував відповіді. Для нього кіно було складним механізмом, який хотілося розібрати до найменших деталей. Так поступово формувався його впізнаваний стиль.
У цій книзі Тарантіно говорить про американське кіно 1970-х — епоху, яка сформувала його як митця. Він аналізує сцени, діалоги, фільми, які вразили його в юності, й пояснює, чому вони досі важливі. Ця книга — рідкісна можливість побачити світ очима видатного режисера, відчути, як народжується стиль, і зрозуміти, чому певні історії залишаються з нами назавжди.
«Власне життя. Дев'ять письменниць починають усе спочатку». Джоанна Біґґс
Лабораторія
Іноді життя розсипається саме тоді, коли здається, що все йде за планом. Письменниця Джоанна Біґґс зняла обручку після кількох років шлюбу, не знаючи, що буде далі, лише відчуваючи: так тривати більше не може.
У пошуках відповідей вона звернулася до тих, хто завжди надихав — до письменниць минулого й сучасності. Сильвія Плат, Симона де Бовуар, Вірджинія Вулф, Мері Шеллі, Джордж Еліот, Тоні Моррісон, Елене Ферранте, Зора Ніл Герстон — усі вони стояли перед тим самим вибором: залишитися в межах, відведених суспільством, чи знайти власний голос. Що давало їм силу писати? Чому так важливо, щоб жінки читали жінок? Як поєднати творчість із материнством? Чи справді домашнє життя — пастка, а шлюб — гра в ролі? І чому одні обирали самотність, а інші — складну, суперечливу любов?
У цих історіях Біґґс шукає підказки для власного життя. І розуміє, що свобода — це не пункт призначення, а щоденна практика. Постійний вибір залишатися собою, навіть коли це незручно, страшно чи боляче.
«Вижити». Коді Кессіді
Бородатий тамарин
Що робити, якщо ви раптом опинилися в Помпеях під час виверження Везувію? Як обігнати голодного тиранозавра? І чи реально вижити на «Титаніку», якщо знати правильну стратегію?
Американський журналіст Коді Кессіді дослідив п’ятнадцять найвідоміших катастроф в історії людства й запропонував докладні інструкції виживання для кожної з них. Це динамічна суміш історії, науки й практичних порад, поданих з легким гумором. Автор занурює нас у вир подій і намагається довести, що вижити можна, якщо діяти правильно.
Книга буде цікавою для всіх, хто любить історію, цікавиться екстремальними сценаріями або просто хоче трохи відволіктися від сьогодення.