ГоловнаКультура

Дієвці культури вимагають відставки міністра культури Миколи Точицького

Про це йдеться у відкритому листі до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

Дієвці культури вимагають відставки міністра культури Миколи Точицького
Микола Точицький
Фото: Макс Требухов

Коаліція дієвців культури опублікувала відкритий лист до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, в якому вимагає відправити у відставку міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького. 

Серед причин необхідності відставки Точицького у листі перелічені наступні:

  • управлінська безпорадність і неефективність;

  • бездіяльність щодо евакуації державного музейного фонду;

  • кадрові призначення некомпетентних управлінців у сфері культурної спадщини (а саме – Сергія Бєляєва, заступника міністра з культурної спадщини, та Володимира Шорнікова, директора департаменту захисту та збереження культурної спадщини);

  • необґрунтованість управлінських рішень щодо звільнень очільників інституцій (зокрема згадано звільнення генерального директора Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра” Максима Остапенка);

  • неефективне планування бюджетного фінансування та використання донорської допомоги;

  • непрозора комунікація діяльності МКСК.

На думку підписантів, усі ці причини призводять до втрати довіри та поваги до Міністерства культури в суспільстві, можливих втрат кадрового потенціалу, об’єктів культурної спадщини та державного музейного фонду.

Наводимо далі уривок, де на прикладі звільнення Остапенка автори листа пояснюють, яким чином, на їх думку, міністр та його підлеглі вчиняють порушення:

"Публічне спонукання до злочинних дій – підбурювання і зловживання владою 

На сторінці Facebook міністра культури та стратегічних комунікацій пана Точицького 22 травня було опубліковано допис, в якому він зазначив:

"Процес очищення українських святинь є тим пріоритетом, який вимагає ефективних рішень. Тим більше, що діяльність московських релігійних організацій заборонена законом. Звільнення гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" є відповіддю на слабку позицію у виконанні цього закону…Часу чекати, коли нарешті зупиниться незаконна торгівля, незаконна оренда, безконтрольне перебування московських ченців та подальше руйнування пам’яток, у країни немає".

По-перше, за реалізацію закону “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій” відповідає Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. 

По-друге, підзаконні нормативно-правові акти на етапі розробки.

По-третє, розгляд справи про користування майном Лаври в Київському господарському суді триває з весни 2023 року. Тільки після рішення суду судові виконавці можуть почати усувати перешкоди у використанні майна Лаври. Це аж ніяк не належить до повноважень керівника заповідника.

Натомість, обов'язки директора Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра” полягають у збереженні, захисті культурної спадщини і у розвитку музею.

Таким чином міністр публічно спонукає підлеглого до порушення закону і дій поза межами посадових обов'язків. 

Свідоме ігнорування обов’язків

4.07.2013 наказом за підписом міністра Леоніда Новохатька було затверджено “План організації та розвитку територій Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра", який дав можливість побудувати на території заповідника більше 20 нових об’єктів, більше десятка з яких було зведено з порушенням чинного законодавства на території об’єкту ЮНЕСКО.

Директор заповідника Максим Остапенко 12.02.2025 окремим листом проінформував МКСК про необхідність терміново скасувати зазначений наказ, але станом на травень 2025 він не скасований. Саме профільний Департамент МКСК, відповідно до статті 33 Закону України "Про охорону культурної спадщини" відповідальний за проектно-кошторисну документацію.

Неетичне поводження

Ганебна процедура звільнення очільника Національного заповідника без обґрунтувань і пояснень, в неробочий час, на вулиці поза межами установи обурила не лише пам’яткоохоронців та музейників, а й більшість громадян, які безпосередньо не долучені до сфери. 

Таке ставлення демонструє зневагу державців до людської гідності як найбільшої цінності і неприйнятний стиль корпоративної культури в органах влади.

Неефективна політика фінансування збереження культурної спадщини

Завідомо знаючи, що кошти на виконання реставраційних робіт на пам’ятках заповідника були виділені комісією МКСК фактично в останньому кварталі 2024 року, враховуючи, що проведення реставраційних робіт на пам’ятках у зимовий період не допускається і в такі короткі терміни до кінця фінансового року реалізувати їх неможливо, пан Бєляєв публічно звинувачує директора Заповідника у бездіяльності. Така практика свідчить про непрофесійність або саботаж з боку міністерства, адже використання коштів за таких умов неможливе, зважаючи на процедури закупівель.

Свідоме введення суспільства в оману та маніпулювання фактами

У березні 2024 року за наполегливою “рекомендацією” тогочасного міністра на посаду заступниці генерального директора з платних послуг Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» було призначено Світлану Котляревську, яка більше року публічно висвітлювала свої ініціативи з надання заповідником платних послуг – функціонування кафе, продаж мерчу, освітні та розважальні активності. 

У підсумку саме робота кафе на території Лаври закидається Максиму Остапенку як порушення режиму збереження культурної спадщини. Натомість пані Котляревська призначена виконувачкою обов’язків генерального директора.

Некомпетентність команди

Призначені міністром посадовці, відповідальні за культурну спадщину, не мають ні фахової освіти, ані досвіду роботи у сфері. Сергій Беляєв і Володимир Шорніков не мають авторитету серед фахової спільноти, не комунікують з нею, здобули негативну репутацію своїми спонтанними рішеннями та необґрунтованими діями та втручанням на мікрорівні в оперативну діяльність заповідника.

Новопризначена керівниця Києво-Печерської Лаври не має досвіду роботи у сфері культурної спадщини, натомість з 2015 по 2022 роки була радницею прем'єр-міністра та міністрів України, експерткою зі створення та масштабування команд у державному секторі.

Неспроможність забезпечити проведення конкурсів

МКСК так і не спромоглося відновити процедуру конкурсів на посади очільників інституцій, як цього вимагає Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури”, попри те, що інші відомства повернулися до цієї демократичної практики. Зокрема, у час повномасштабної війни конкурси на посади проводять у Національній поліції, закладах вищої освіти, у судовій системі тощо. Міністерство ж продовжує призначати і звільняти керівників у «ручному» режимі, як це відбувалось до Революції Гідності.

Нефахові комунікації, постійна зміна офіційних причин звільнення, характер звинувачень, їх непослідовність дає громадськості привід замислюватися про справжні приховані мотиви ініціаторів звільнення.”

На момент публікації лист підписали близько 40 осіб, серед яких – керівники музеїв, університетські викладачі, театральні та кінодіячі, журналісти. Процес збору підписів триває.