27 грудня на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові урочисто перепоховали останки видатного українського дисидента та борця за незалежність України Данила Шумука.
Про це повідомила пресслужба Львівської міськради.
Онука Данила Шумука, Ніна Калач, розповіла, що перепоховати останки дідуся було вкрай важливо, адже він помер у Покровську Донецької області. Тому вона звернулася до Львівської міськради з проханням перенести прах її діда до місця вічного спочинку його побратимів з Української повстанської армії та дисидентського руху.
Одним з ініціаторів перепоховання Данила Шумука на Личакові був історик, журналіст, сержант 13-ї бригади Нацгвардії "Хартія" Вахтанг Кіпіані.
Данило Шумук (28.12.1914-21.05.2004) - громадський діяч, дисидент та учасник руху опору. Борець за Незалежність України.
Уродженець села Боремщина Волинської області. З 16-річного віку брав участь у політичному житті, в 1935 році був вперше засуджений за участь у підпіллі.
У перші дні Другої світової війни потрапив до полону та перебував у німецьких концтаборах для радянських полонених, з яких згодом утік.
У березні 1943 долучився до лав УПА, за 2 роки був засуджений до смертної кари ,яку згодом замінили на 20-річне ув'язнення.
У 1953 році був одним із очільників повстання у каторожному таборі № 3. Після його звільнення КДБ намагалося завербувати Шумука, той категорично відмовився, за що був знову засуджений на 10 років ув'язнення. Загалом Данило Шумук провів за ґратами понад 40 років.
У 1979 Шумук став членом-засновником Гельсінської Групи у місцях позбавлення волі й Української Гельсінської Групи загалом. Багато років він домагався права виїхати до Канади, після переїзду у 1987 році активно займався написанням книг.
10 грудня 1987 року Данило Шумук виступав у Овальному кабінеті у Вашингтоні під час святкування Дня декларації прав людини.
У 2002 році Данило Шумук повернувся до України. Помер 21 травня 2004 року у Покровську Донецької області.