Міністерство культури та інформаційної політики подало апеляцію на рішення суду про поновлення Олесі Стасюк на посаді директорки Національного музею Голодомору-геноциду.
Про це повідомляє “Бабель” із посиланням на відповідь міністерства.
“Коломийський міський суд Івано-Франківської області 3 квітня 2023 року ухвалив поновити Стасюк на посаді. Вона оскаржила рішення міністра Олександра Ткаченка, який звільнив її в червні 2022 року”, – йдеться в повідомленні.
У своєму наказі Ткаченко вказує, що Стасюк не виконала умов трудового договору – не просувала авторитет музею на державному та міжнародному рівні. Під час суду МКІП надало докази на підтвердження цього. Але, на думку відомства, суд їх не врахував.
У Мінкультури вважають звільнення Стасюк законним, тому оскаржують рішення. Там нагадують, що восени 2021 року навколо музею Голодомору вибухнув скандал: директорка наполягала, що під час геноциду загинули 10,5 млн людей – музей та інші наукові інститути зробили перерахунок загиблих. Проти цієї цифри виступили кілька наукових установ і багато відомих науковців, вказавши на фальсифікації та помилки в дослідженні. Хоча кількість жертв важко встановити точно, раніше озвучували дані в понад 3,9 млн загиблих. У 2015 Інститут демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАН України оприлюднив дані, що жертвами Голодомору у 1932–1934 роках стали 3,9 мільйона українців – 13% від загальної кількості населення, писало Радіо Свобода.
У листопаді 2021 року в Міністерстві культури та інформаційної політики відбулася робоча нарада, де Стасюк попросили розʼяснити, чому вона просуває від імені національного музею тезу про 10,5 млн жертв, а опонентів звинувачує в антиукраїнській позиції. До червня 2022 року директорка цього не зробила, попри умови трудового договору.
Поки справа слухається в суді, рішення Коломийського міського суду не набрало законної сили. Зараз обовʼязки директорки виконує Леся Гасиджак. Її призначили в липні 2022 року.
Коломийський суд розглянув позов Стасюк до Міністерства культури та інформаційної політики через звільнення в спрощеному режимі. Стасюк на свій захист вказала в суді, що сумлінно виконувала обовʼязки директорки, а звільнили її в той час, коли вона презентувала новітні дослідження. Також 3 березня 2022 року вона написала заяву, що йде в декретну відпуску без збереження заробітної плати до 2 вересня 2022 року – доки дитині виповниться шість років.
Суд поновив її на посаді, оскільки “звільнення позивача проведено без достатніх правових підстав”. Суд зазначив, що є проблеми з наказом про звільнення. По-перше, їх два – один із датою звільнення, інший – без неї, але тексти наказів ідентичні.
По-друге, у наказах вказано, що Стасюк звільняють з огляду на статтю 5 закону про "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", але ця стаття дозволяє це зробити тільки наступного дня після виходу співробітника з відпустки. Тому звільнення Стасюк є передчасним.
У МКІП не відповіли журналістам, чому було два накази про звільнення Стасюк, як це сказано в рішенні суду.
За даними видання “Бабель”, співробітники скаржилися, що Стасюк залякувала їх, виписувала музейникам великі премії та просила повертати гроші готівкою в конвертах, пояснюючи, що це на розвиток музею.
Нагадаємо, раніше Мінкультури повідомило, що на повернення вкрадених окупантами предметів мистецтва можуть піти роки, якщо не десятиліття. Визначення точної кількості вкраденого Росією є складним і тривалим процесом.