Національна філармонія України оголосила розклад концертів на квітень 2023 року:
Philharmonic Brass Ukraine – 3 квітня, 19.00
Брас-квінтет музикантів філармонічного симфонічного оркестру (дві труби, валторна, тромбон і туба) виконає концерт, родзинкою програми якого стане музика Генріха VIIІ, обдарованого англійського короля ХVІ століття, – Сюїта «Троянда без шипів».
Дебюссі, Гаврилець. Національний симфонічний оркестр – 5 квітня, 19.00
Національний симфонічний оркестр України під орудою Володимира Сіренка представить концертну програму із творів української композиторки Ганни Гаврилець (1958 – 2022) та найяскравішого представника європейського музичного імпресіонізму Клода Дебюссі. Прозвучать симфонія «Паралелі» Гаврилець, один із шедеврів композиторки для симфонічного оркестру, а також Перша рапсодія для кларнета з оркестром Дебюссі, присвячена кларнетисту Просперу Мімару. У цьому концерті сольну партію рапсодії виконає Юрій Набитович.
Богдана Півненко (скрипка) та Анна Хмара (фортепіано) – 6 квітня, 19.00
Зірковий дует Півненко і Хмари виконає твори як знаних, так і маловідомих українських композиторів. Серед останніх – Микола Коляда, чиє життя було пов’язане з Харковом 1920 – 1930-х років. Його вважають представником неофольклорного напрямку української музики. Також у програмі концерту – твори Бориса Лятошинського, Рейнгодьда Глієра, Юлія Мейтуса, Віктора Косенка.
Шопен, Равель. Симфонічний оркестр НФУ – 7 квітня, 19.00
Благодійний фонд VERE MUSIC FUND та філармонічний симфонічний оркестр під орудою диригента Миколи Дядюри представляють піаністку Марію Клименко. Вона зіграє сольну партію у знаменитому Першому фортепіанному концерті Фридеріка Шопена. Марія Клименко – студентка Національної музичної академії України, активно концертує у складі студентських камерних ансамблів та у партнерстві зі знаними українськими музикантами.
Гайдн. «Сім останніх Слів Спасителя нашого на Хресті» – 8 квітня, 19.00
За тиждень до Великодня Київський камерний оркестр під орудою Наталії Пономарчук представить «Сім останніх слів Спасителя на Хресті» Йозефа Гайдна. Цей твір створено 1785 року на замовлення представництва собору в Кадиксі (Іспанія) для виконання під час Великого Посту. «Сім слів» існує у кількох авторських версіях: для камерного ансамблю, для струнного квартету, а також для оркестру з хором. Твір уявляє собою сім повільних частин, кожна з яких триває близько десяти хвилин. Ця музика мала заповнювати паузи між виступами єпископа під час літургійної служби.
Дженкіс. Stabat Mater – 11 квітня, 19.00.
Національний президентський оркестр та Академічний камерний хор «Хрещатик» виконають «Stabat Mater» Карла Дженкіса, одного з найвідоміших сучасних композиторів світу. Музика уельського композитора зорієнтована на мультикультурність та має елементи етно й джазу. «Stabat Mater» він написав у 2008 році. Композиція базується на однойменній середньовічній католицькій секвенції й поєднує інтонації григоріанського хоралу зі східними народними мотивами, опираючись на традиційні моделі сучасної західноєвропейської музики. Соло виконають Марія Семеляк (мецо-сопрано) та Олександра Дудченко (східний вокал).
Дворжак, Іщенко – 14 квітня, 19.00
Національний симфонічний оркестр України під орудою диригента Володимира Сіренка разом із Національною капелою «Думка» виконають “Месу” Антоніна Дворжака та “Симфонічну містерію” українського композитора Юрія Іщенка (1938 – 2021). Творчість Іщенка складно віднести до якої-небудь одної стилістичної течії. Сам він стверджував, що не пройшов повз жодного помітного явища у музиці ХХ століття, не зачепивши його бодай дотично. Водночас, жодне із цих явищ – будь-то додекафонія чи неокласицизм – не зустрічається у його творчості у «чистому вигляді». Ввібравши в себе, як губка, мало не все музичне ХХ сторіччя, Іщенко залишив за собою право на створення власного й неповторного універсуму.
«Класичний Великдень». Камерний ансамбль «Равісан» – 15 квітня, 19.00
Напередодні найбільшого християнського свята Камерний ансамбль «Равісан» Національного будинку музики представить великодню програму. Прозвучать Арія «Помилуй мене, Господи» з ораторії «Страсті за Матвієм» Йоганна Себастьяна Баха», Інтродукція з ораторії «Сім слів Спасителя на хресті» Йозефа Гайдна у перекладенні для органа тощо. У концерті бере участь Максим Сидоренко (орган).
«Запорожець за Дунаєм» – 18 квітня, 19.00
Культову українську оперу Семена Гулака-Артемовського покажуть у дещо незвичному ракурсі – у жанрі літературно-музичної вистави на одну дію (в оригіналі твір має три дії). Цю оперу створено понад століття тому, а вона й сьогодні не втрачає своєї привабливості. До того ж, під час війни РФ проти України її актуальність, динамічний сюжет, колоритні образи, життєствердний гумор та яскраві історичні паралелі, – дають можливість розставити акценти, суголосні часові. «Запорожця» буде представлено під певним історико-політичним кутом, де зчитується сьогодення. Це й поневіряння тих, хто нині покинув рідну землю, рятуючись за кордоном, і мрії про життя у вільній, незалежній Україні, які допомагають усім нам витримати і вистояти. Автором проєкту і його художнім керівником є Володимир Лукашев, а режисерка-постановниця – Ганна Новіченко.
«Потаємні поклики». Симфонії Євгена Станковича» – 20 квітня, 19.00
Музиканти Liatoshynskyi Capella під орудою диригента Богдана Пліша продовжують популяризувати творчість одного з патріархів сучасної української академічної музики, композитора Євгена Станковича. У черговому концерті циклу камерних симфоній Капела представить П’яту симфонію «Потаємні поклики» для чотирьох валторн і струнних, Сьому «Шляхи і кроки» для скрипки, цимбал, челести, фортепіано й камерного оркестру, а також Другу симфонієту для чотирьох валторн і струнних. Камерні симфонії Станковича мають риси концертного жанру, адже, крім оркестру, вони нерідко потребують солістів-віртуозів.
Вебер, Дворжак. Філармонічний оркестр НФУ – 21 квітня, 19.00
Філармонічний симфонічний оркестр під орудою диригента Антонія Кедровського зіграє концерт разом із віолончелістом Глібом Сасько - студентом Національної музичної академії України. Гліб виступає і як соліст, і як ансамбліст, зокрема, у складі струнного квартету та фортепіанного тріо. Від жовтня 2022 року він є артистом оркестру Національної опери України. У цьому концерті музикант зіграє сольну партію в сі-мінорному віолончельному концерті Антоніна Дворжака, створеному 1895-го. Це єдиний концерт композитора для віолончелі з оркестром і останній його твір, написаний у цьому жанрі.
Євген Громов. Шуберт, Сильвестров: лірична сонатна тріада – 22 квітня, 19.00
У другому концерті циклу знаний український піаніст знову звертається до ранньої творчості композитора Валентина Сильвестрова. Прозвучать «Тріада» для фортепіано (студентська робота) та написана вже зрілим майстром, лауреатом кількох міжнародних композиторських премій, Третя фортепіанна соната. У цій сонаті, створеній 1979-го, композитор уперше звертається до жанру постлюдії. Саме звідси бере початок так звана «постлюдійність» як стильовий прийом у творчості Сильвестрова. Загалом у сильвестрівських фортепіанних сонатах яскраво проявилася лірична сутність таланту митця. У цьому Сильвестров виступає прямим продовжувачем традиції, започаткованої Францом Шубертом. Громов виконає Восьму («Незавершену») сонату Шуберта та його Експромти для фортепіано.
Моцарт. Реквієм. Київський камерний оркестр – 26 квітня, 19.00
В історії музики небагато є творів, які би вражали оспівуванням теми смерті так, як вражає «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта. Історія створення «Реквієма» оповита міфами й легендами. Відомо, що це останній твір Моцарта, який він написав, як виявилось, на смерть самому собі. У концерті Київського камерного оркестру «Реквієм» прозвучить у версії для струнних Петера Ліхтенталя. Вечір присвячено пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи, 37 річницю якої відзначаємо цьогоріч.
«Віолончельні сонати: Брамс, Мендельсон» – 29 квітня, 19.00
Це буде вечір романтичної музики, який подарують знані українські музиканти Артем Полуденний та Роман Лопатинський, представники мистецької формації Nota Bene Chamber Group. Віолончельні сонати Йоганнеса Брамса та Фелікса Мендельсона не надто відомі широкому загалу, адже їхні творці увійшли в історію музики передусім як симфоністи. До жанру сонати Брамс звертався неодноразово, але соната для віолончелі й фортепіано представлена у його творчості в єдиному екземплярі. Мендельсон написав всього дві віолончельні сонати, маючи у своєму «сонатному арсеналі» також дві скрипкові й одну альтову сонату.
Нагадаємо, Книжковий Арсенал 2023 оголосив дати фестивалю.