9 вересня о 19:00 в Музеї кіно Довженко-Центру відбудеться запуск проєкту «play, rec, pause...», присвяченого 60-річчю Олександра Гнилицького та 25-річчю громадської мистецької організації «Інституція нестабільних думок» й однойменному творчому колективу, співзасновником і активним учасником якого він був.
Проєкт «play, rec, pause...», придуманий спеціально для Музею кіно Довженко-Центру, ставить під сумнів ідею виставки як статичного простору. Його унікальність буде полягати у введенні до експозиції свого роду «лабораторії», де відбуватиметься дослідницький процес із спеціально запрошеними мистецтвознавцями, критиками, кураторами, художниками. Експериментальний кураторський задум Лесі Заяць, Оксани Баршинової та Лєри Полянськової представляє собою водночас виставку й тимчасовий знімальний майданчик.
Виставка складатиметься з тематичних кластерів, що показують трансмедіальну творчу практику та розповідають про аспекти доробку Гнилицького, пов’язані прямо чи опосередковано зі світом кіно, телебачення та поп-культури. Поруч з живописом представлені також інсталяція, медіа-гібриди, об’єкти, відео та анімаційні роботи колективу «Інституції».
На виставці «play, rec, pause...» вперше буде представлено домашнє документальне відео, що показує художників, робочий процес і перформанс у Лос-Анджелесі (2008). Вперше в Україні також виставляються деякі пізні роботи та рідкісні архівні матеріали.
Під час проєкту запланована насичена публічна програма, в рамках якої відбудуться кураторські екскурсії, лекції, кінопокази, діджей сети.
Олександр Гнилицький (1961–2009) – концептуаліст, піонер інсталяції та українського медіа-мистецтва, майстр оптичних ілюзій, кінетичних скульптур, і справжній візіонер міждисциплінарних підходів. За останні 11 років його твори з’являлися в численних проєктах, відбулося три масштабні персональні виставки у двох українських містах. Пройшло кілька виставок, присвячених його поколінню, де кінець 1980-х – початок 1990-х минулого століття часто були у центрі уваги. Гнилицький посів своє місце в історії мистецтва здебільшого завдяки ранній діяльності, пов’язаній з українською Новою хвилею, його повний внесок в українське мистецтво ще й досі детально не проаналізований.
Інституція нестабільних думок (заснована 1996 року) – міждисциплінарна культурна організація, що об’єднує українських і європейських художників, теоретиків, музикантів, митців, які працюють на стику різних медіа. Інституція брала участь в числених етапних проєктах 1990-х – 2000-х, починаючи з «трансПорт» (Одеса, 1996) та багатьох інших. 2007 року засновники й учасники колективу Олександр Гнилицький і Леся Заяць представляли Україну на Венеційській бієнале. 2008 року під час двомісячної резиденції в Лос-Анджелесі вони провели воркшоп на основі свого проєкту «візуальний вініл», котрий також буде представлений в Музеї кіно.
Творча група проєкту «play, rec, pause...»: кураторки – Оксана Баршинова, Леся Заяць, Лєра Полянськова: дизайн експозиції – Іван Світличний; технічна підтримка – Photinus Studio.