ГоловнаБлогиБлог Оксани Мороз

Навчи мене бачити правду: як розпізнавати фейки

Наш чудовий новий світ віртуальної реальності: манливий, цікавий, сповнений інформації та… пасток. Фейсбук, Інстаграм, Ютуб, пошукові системи та навіть, здавалося б, безневинна Вікіпедія – на усіх цих платформах на пересічного українця чатує небезпека не просто бути дезінформованим. Майстри фейкового контенту та віртуальні шахраї можуть дізнатися номер вашої картки лише за одним кліком на посилання. А далі все обмежується лише фантазією кіберзлочинців. Але чому нас так легко обдурити та підчепити на гачок неправди? І як навчитися розпізнавати цю саму неправду, яку так майстерно видають за 100% достовірну інформацію?

(Від редакції: нагадаємо, що ви можете підтримати якісну журналістику, та, окрім контенту високого  ґатунку, отримати додаткові бонуси. Зокрема —  промокод зі знижками на купівлю книг від українських видавництв.)

Фото: georgejmclittle/Depositphotos

Зараз час інформаційного «кріпацтва». Коли є «поміщики», що мають знання та ресурси, прагнучи збільшувати капітал і вплив. А є «кріпаки», які під тиском складного життя, інформаційного шуму та інформаційної неграмотності роблять те, що їм кажуть, бо не знають іншого. Та ще й радіють кожній віддушині — безкоштовній розвазі чи інформації. Саме тому інформаційна гігієна, якій присвячена моя книга "Як не стати овочем", що вийде у видавництві Vivat, – це must have для кожного українця-юзера мережі Інтернет.

Ми перебуваємо під тотальним контролем соцмереж та несвідомо дозволяємо їм маніпулювати нами. Усі ці повідомлення з шок-контентом, які необхідно переслати десяти друзям чи електронні листи із погрозами про те, що якщо ми не сплатимо вказану суму, то нашим друзям надішлють якесь цікаве відео з нашою участю. Кібер-шахраї добре знаються на психології, розуміючи, за які емоційні мотузки смикати. Пригадайте, як раніше вулиці були сповнені людьми, що з'являлися ніби нізвідки, пропонуючи придбати пучок петрушки за 10 гривень чи якусь книжку. І закономірно це відбувалося тоді, коли ви були чимось засмучені або ваша увага була розфокусована. Тепер ці “реальні шахраї” перемістилися у простір віртуальний, де так само продовжують грати на нашому настрої, влаштовуючи афери більш грандіозні.

Але все ж таки, чому навіть ті, хто вважають себе освіченим та озброєним критичним мисленням, здатні “купуватися” на фейки? Бо усім нам підсвідомо хочеться... легкої наживи. Так само, як і кібер-злочинцям по той бік екрану. Легкі гроші, фальшиві виграші чи нереальні позики нібито під 0% - це змушує нас тицяти на підозрілі посилання та потрапляти у халепу. Я маю кілька простих, проте гарантовано дієвих кроків – превентивних мір для безпечного перебування в інфопросторі, якими ділюся в своїй книзі "Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі (Vivat 2021):

1. Facebook — перегляньте список ваших друзів і сторінок, на які підписані. Відпишіться від сторінок, які зламали, сміттярок і тих, що не відповідають вашим інтересам.

2. YouTube — перегляньте відео, які відео хостинг рекомендує вам. Натисніть «Не цікавить» (справа за трьома крапками), якщо відео не відповідають вашим інтересам чи є сміттярками.

3. Google — встановіть український інтерфейс і гугліть українською. Це мінімізує вплив російських сайтів, що можуть містити фейкову інформацію.

4. Viber — перегляньте чати та спільноти, до яких додані. Відпишіться від ресурсів-сміттярок.

5. Telegram — перегляньте канали, на які підписані. Відпишіться від анонімних каналів та ресурсів-сміттярок.

6. Телебачення — видрукуйте перелік власників телеканалів і використовуйте його замість телепрограми.

7. Онлайн-медіа — перегляньте історію браузера і з’ясуйте, з яких сайтів берете новини. Відмовтеся від ресурсів-сміттярок і сайтів, що не дотримуються журналістських стандартів.

8. Вікіпедія — не використовуйте російську версію.

Також не забувайте користуватися такою корисною штукою, як менеджер паролів. За його допомогою можна згенерувати унікальні та максимально надійні паролі для всіх своїх акаунтів. Оскільки створення паролю на основі особистих уподобань чи ймення хатнього улюбленця перетворює вас на мішень для кібер-шахраїв. А так вам потрібно буде запам’ятати тільки три-п’ять паролів: від самого менеджера паролів і від кожного вашого гаджета.

У часи пандемії, коли світ на масово перебирається в онлайн, інформаційна гігієна стає такою ж важливою, як і миттям рук з антисептичними засобами. Оскільки інфовірус становить аналогічну небезпеку для нашого життя. Розуміння об'єктивної реальності та дотримання простих правил усвідомленого серфінгу інтернет-простором – це ваші надійні засоби індивідуального захисту у віртуальному світі, які завжди варто брати до чергової інтернет-подорожі.

Оксана Мороз Оксана Мороз , засновниця ініціативи з інформаційної гігієни "Як не стати овочем" та ведуча радіоблогу "Вірю не вірю" на Радіо Культура
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram