За останні два робочих дні тижня про припинення будь-якої діяльності з Росією заявили 6 міжнародних компаній – одна з п’яти найбільших аграрних компаній світу американська FMC, італійський виробник труб Tenaris, другий за популярністю у росіян китайський виробник авто Lifan, австрійський машинобудівний концерн Andritz, фінські виробник одноразового посуду Huhtamaki та хлібопекарний холдинг Fazer.
Також американська компанія Monotype Imaging закрила російським користувачам доступ до своїх популярних шрифтів Times New Roman, Arial, Verdana, Tahoma и Helvetica, які й ще в РФ є шрифтами для документів за держстандартами, а також платформа для ІТ-проектів GitHub відключила підсанкційні Сбєрбанк, Альфа-банк та інших російських розробників.
Більше того, санкції змушують йти з Росії навіть російські бізнеси. Один з найбільших російських видобувачів золота Petropavlovsk розглядає опцію продати свій бізнес в РФ, бо через санкції не може розрахуватися з боргами, зокрема, з підсанкційним Газпромом.
На російських заводах та в офісах компаній, які виставлені на продаж, працює більше 13000 росіян, працевлаштування яких буде під питанням.
Навіть попри те, що російська економіка вже страждає від браку постачальників, брендів та контрагентів, влада РФ ще й добиває її своїми політичними ініціативами. На цей раз – законом про кримінальну відповідальність за виконання санкцій. Мета закону дуже проста – змусити підприємства у РФ продовжувати працювати з підсанкційними російськими компаніями та банками.
Але якщо російська Держдума ухвалить цей закон, то створить своїм підприємцям цугцванг: або вони дотримуються санкцій і потрапляють на 10 років у колонію за російським законодавством, або вони продовжують обслуговувати підсанкційні компанії і залишаються взагалі без іноземних постачальників – останні явно не ризикуватимуть потрапити під санкції своїх країнах.
Російські виробники електроніки вже заявили, що у разі ухвалення закону, продавати підсанкційним компаніям буде просто нічого – поки підприємства втратили лише 5% поставок через санкції, але якщо їх змусять працювати з умовним Газпромом, то решта 95% постачальників імпорту теж припинять з ними роботу. А немає комплектуючих – немає продукції.
Тим часом, все більш токсичними стає і ключова надія економіки агресора – енергоносії. Другий після Vitol Group світовий нафтотрейдер Trafigurа планує скорочувати торгівлю російською нафтою вже з середини травня. Знижка на російську нафту Urals вже досягла майже третини її ціни (30 дол/барель), але і з таким дисконтом її відмовляються купувати навіть індійські компанії.
Погіршити становище Росії може лише повне енергетичне ембарго Європи. CNN з посиланням на Reuters повідомило Євросоюз може почати поступово відмовлятися від російської нафти з перехідним періодом щонайменше в місяць. За інформацією видання, обговорення цього рішення має початися в кінці квітня-на початку травня.
Якщо країни ЄС таки наважаться на цей крок, то Росії не допоможе пошук союзників у вигляді тієї ж Бразилії, щоб втримати свої позиції в МВФ, Світовому банку, ВТО чи G20. Економіка буде впевнено рухатися тим же курсом, що і руський воєнний корабель «Москва».